Новина |
|
|
|
|
У Київському органному залі зіграють унікальний концерт
13 листопада 2019, середа
Поширити у Facebook
Музичний світ святкує у 2019 році 200 років з дня народження композитора Станіслава Монюшка (1819-1872) - найвидатнішого, поряд з Шопеном, польського композитора ХІХ століття.
13 листопада у Києві відбудеться концерт, присвячений Станіславу Монюшко за участю солістів Валерії Туліс, Марії Березовської, Олександра Чувпило, Сергія Москальчука та Ансамблю класичної музики імені Бориса Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України під диригуванням Романа Реваковича.
ЮНЕСКО оголосили 2019-й рік Роком Монюшко. Польський Сейм також встановив 2019-й рік Роком Станіслава Монюшка. На честь цієї події, центральний вокзал у Варшаві отримав ім'я композитора.
Композитор народився у маленькому селі Убель у Білорусі. Дитинство проводив частково у Варшаві (там отримав перші уроки музики), частково в Мінську. Навчався в Берліні, а першу роботу знайшов у Вільнюсі, де працював у 1840- 1858 роках; був там органістом, диригентом, вчителем музики, імпресаріо. Останні 14 років провів у Варшаві на посаді директора Опери, займався педагогічною діяльністю, оточений пошаною і захопленням як найзначніший з живих польських музикантів.
Величезну частину творчої спадщини Монюшка складають різні форми вокальної музики, передусім пісні (збереглося їх понад 260), кантати і опери. Творив також релігійну музику, наприклад славні "Остробрамські літанії" (Litanie Ostrobramskie) і дещо сьогодні забуті фортепіанні твори. Із самостійних симфонічних форм великим досягненням залишається увертюра "Казка" (Bajka). Найважливішою цариною своєї творчості сам Монюшко вважав оперу, хоча справа постановки творів цього жанру в часи, коли Річ Посполита була розділена між сусідніми імперіями, була складна і невдячна. Знаємо сьогодні 6 закінчених опер Монюшка і 8 оперет. Крім цього, кілька циклів балетної музики.
Видатний польський композитор і диригент протягом багатьох років підтримував зв'язки і з Вільнюсом, тут він створив польську національну оперу "Галька". Тож, Литва теж оголосила 2019-й Роком Монюшка. У грудні відбулося його урочисте відкриття, під час якого представили оперу "Галька". Адже, театральна прем'єра пройшла саме в цьому місті в 1854 році, а варшавська прем'єра - лише чотири роки потому. Тут композитор написав багато пісень і чотири "Остробрамські літанії", які дослідників вважають найвищим досягненням композитора в сфері релігійної музики.
Розпочинаючи свою кар'єру у Вільнюсі, Станислав Монюшко обіймав там посаду органіста при колишньому єзуїтському костелі св. Яна Хрестителя і св. Яна Євангеліста. Створив при ньому аматорський хор, який швидко досягнув непоганого художнього рівня, що дозволяв виконувати навіть серйозні ораторійно-кантатні твори, принаймні у фрагментах, за участю оркестрів, куди входили також "аматори і ентузіасти". З думкою про тих власне виконавців написав свої найоригінальніші релігійні твори - "Остробрамські літанії" (Litanie ostrobramskie). Водночас вони були амбітною спробою піднесення на вищий рівень сакральної музики, яка в ті часи переживала регрес, що неодноразово підкреслювали критики, а також сам Монюшко.
Слід відзначити, що до Монюшка признаються також білоруси, адже ж народився композитор саме в Білорусі і в перші роки свого життя надихався білоруським фольклором. Декілька композицій було ним також написанобілоруською мовою.
Щодо України, то одна з найвідоміших опер Монюшка - "Галька" ставилася Київському оперному театрі й була однією з найпопулярніших. Проте, було це у 1880-і роки. Зате у Харкові таТернополі є вулиці, названі на честь польського композитора.
А ще Україна-музичнаприєднується до вшанування композитора концертами і проектами. У вересні вже відбулися концерти у Хмельницькому та Житомирі за участю солістів Тетяни Оленич, Олега Ланового, Тараса Бережанського та Хору і оркестру Хмельницької філармонії під диригуванням Романа Реваковича. На черзі - концерти в Києві і Харкові, організовані Фундацією Pro Musica Viva за підтримки Міністра Культури та Національної Спадщини Республіки Польща у рамках багатолітньої програми НЕЗАЛЕЖНА на 2017-2022 та дотаційної програми Інституту Адама Міцкевіча "Культурні помости", Польського інституту у Києві і Медичної фірми БАЛТОН.
Цього разу солісти Валерія Туліс - сопрано, Марія Березовська - мецо- сопрано, Олександр Чувпило - тенор, Сергій Москальчук - бас та Ансамблькласичної музики імені Бориса Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України під диригуванням Романа Реваковича виконають 4 "Остробрамські літанії" Монюшка 13 листопада у Києві та 15 листопада у Харкові.
Благальна молитва, яку називають літанією (від гр. Lite - прохання), належить до найбільш архетипних форм християнської побожності. Виконували її різними способами від стародавніх часів, особливо під час процесій у так звані "благальні дні" (dies rogationum). З часом кількість літаній зростала і вони набували канонічних форм. У порівнянні зі значною кількістю літаній, скомпонованих у XVIII столітті (Гассе, Гайдн, Моцарт), у наступні століття їх кількість дуже зменшилася, творили їх переважно локальні композитори, особливо ті, що були пов'язані з місцями вшанування Діви Марії. Монюшко у своїх літаніях принципово не звертався до жодної традиції їх музичного опрацювання, відмовився також від будь-яких покликань на історичні стилі, пишучи твори справді оригінальні. Прекрасними, до сьогодні актуальними залишаються слова Яна Клечинського, якийв розлогому некролозі композиторависловлює зачудування музикою Монюшка: Ми переконані, що нескоро схожу спадщину з інших рук отримаємо. Де ж знайти цю глибоку релігійність, яку мав світлої пам'яті Монюшко, серед теперішнього віку сумніву і реалізму? Де ж знайти цю чисту простоту душі, цю наївність, властиву тільки людям геніальним, що такою великою мірою характерна творам нашого майстра? Де ж знайти автора, якому б, попри закордонні студії, вдалося бути настільки самостійним і близьким нам у всіх своїх творах?...
Автор: Марія Гриневич
Концертна організація: Національний будинок органної та камерної музики України
Концертний зал: Концертний зал Національного будинку органної та камерної музики України
Джерело: Соцпортал
|