15 вересня виповнюється 133 роки від дня народження Михайла Гайворонського | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
15 вересня виповнюється 133 роки від дня народження Михайла Гайворонського
15 вересня виповнюється 133 роки від дня народження Михайла Гайворонського
14 вересня 2025, неділя
Поширити у Facebook

Пам’ятаємо про українського композитора, диригента, скрипаля, поета, педагога, громадського діяча, творця відомих стрілецьких пісень, головного капельмейстера Армії УНР (1892-1949).

У нього велика творча спадщина - від січових пісень, які співає вся Україна, до інструментальних творів, він створював і керував незліченною кількістю хорів, а ще встиг попрацювати диригентом оркестру в театрі Миколи Садовського, підтримував творчі зв'язки з композиторами Кирилом Стеценком і Миколою Леонтовичем.

Знайомство з його біографією вражає, скільки ж він встиг зробити за своє життя - не дуже довге, на жаль. Здається, його енергії вистачило б на десятьох.

Народився Михайло Гайворонський у м.Заліщики (нині - Тернопільщина). Мама любила співати і знала багато українських пісень, тато грав на сопілці. "Цимбали були моїм першим інструментом, а вчив мене циган Місько. Мій батько грав на сопілці. Сорок літ із чубком минуло з того часу, а я досі чую батькову сопілку та свої цимбали і не в силі відірвати думки від спомину.", - зі спогадів Михайла Гайворонського. З восьми років він почав вчитися грати на скрипці. У 12 років спробував свої сили як диригент хору.

Навчався в учительській семінарії. В 16 років Михайло керував двома хорами семінарії і семінарським оркестром. Після закінчення семінарії з 1912 р. працював учителем у селі біля Львова. Вчився у Вищому музичному інституті ім. М.Лисенка у Львові у педагога Ф.Кребса за класом скрипки. Займався самоосвітою.

У 1914 р. Михайло Гайворонський на великому концерті у Львові, присвяченому 100-річчю з дня народження Тараса Шевченка, диригував учительським хором. Тоді прозвучали його перші твори, зокрема "Ідіть" - композиція для чоловічого хору на слова Олександра Олеся. Композицію він підписав псевдонімом "Орест Тин".

З початком Першої світової війни Михайло Гайворонський вступив до лав Українських січових стрільців, брав участь у карпатських боях у сотні Василя Дідушка і керував хором січових стрільців. Він написав багато пісень на тексти, зокрема, Богдана Лепкого. Часто і сам писав поетичні твори.

Михайло Гайворонський є автором понад двох десятків стрілецьких пісень, зокрема "Їхав стрілець на війноньку", "За рідний край", "Ой, там при долині", "Йде січове військо". У 1916 р. вийшов збірник "Стрілецькі бойові пісні" ("З життя Українських Січових Стрільців") в обробці Михайла Гайворонського.

Після війни Михайло Гайворонський працював учителем співу в приватній жіночій школі сестер Василіянок у Львові. Тоді в його обробці вийшло сім випусків українських пісень. Поклав на музику "Садок вишневий" на слова Тараса Шевченка, керував хором "Боян". Але матеріальне становище митця було важким і в 1923 р. Михайло Гайвоврнський виїхав до США. У Нью-Йорку разом з Романом Придаткевичем заснував консерваторію. Одночасно він відвідував лекції в Колумбійському університеті. У 1930 р. у М. Гайворонського загострився туберкульоз, який набув ще в роки Першої світової війни, але він використовував найменші можливості для творчості.

Михайло Гайворонський організував Український інструментальний оркестр, яким керував до 1936 р., а також об’єднаний хор зі співаків семи навколишніх церков.

У 1933 р. він видав композиції до українських пісень "Полісся", у 1936 р. опублікував працю "Наша музика в Америці". Особливо плідним для композитора був 1938 рік. Інструментальні твори М.Гайворонського - це скрипкова сюїта "Гавот" (на ритм гуцульського "Кругляка"), "Менует" (на мотив лемківської "Вечіркові пісні"), "Соната", "Думка", "Серенада" (усі для скрипки з фортепіано). Михайло Гайворонський написав багато цікавих камерних інструментальних творів: "Струнний квартет", "Різдвяна гуцульська сюїта", "Прелюдія і фуга для струнного тріо", цикл композицій на слова Лесі Українки, колядки та інші твори, в яких інтонаційним джерелом завжди був фольклор рідного краю.

Останні твори Михайла Гайворонського були переважно хорові. Життя видатного композитора, скрипаля, громадського діяча обірвалося на 57-му році. Помер митець у Нью-Йорку, де й похований.

До 100-річчя від дня народження Михайла Гайворонського в його рідних Заліщиках встановили погруддя біля музичної школи. Іменем видатного митця назвали вулицю…









Інші:

З початку широкомасштабного вторгнення в Україну росія зруйнувала і пошкодила 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури!
Коріння ідентичности
Як пісня "Гей, пливе кача" стала реквіємом Небесній сотні
Злидні, неймовірна популярність і загадкова смерть за тиждень після пологів: минає 126 років з дня народження оперної діви Оксани Петрусенко
Фортепіанна подорож з Анатолієм Тарабановим
«Шопеніана» - балетно-поетичні роздуми
Вітання Євгенові Савчуку!
Згадуємо Діану Петриненко
Чому Моцарта можна вважати першим композитором-фрилансером
Кінець епохи Костелу. Як створити український Barbican Centre
ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
2.jpg