Як народилася пісня «Рідна мати моя»? | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Як народилася пісня «Рідна мати моя»?
Як народилася пісня «Рідна мати моя»?
19 травня, п'ятниця

Про те, як народилася пісня, що стала легендою, увійшла до «золотого фонду», яка побувала у космосі й підкорила усі континенти!



Пісня «Рідна мати моя» — це сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові рушник, вишитий як символ життєвого шляху. Рушник пов’язано із життєвою долею ліричного героя і з образом його матері. Цей образ — символ чистоти й любові, матері-берегині, яка дала життя, формувала почуття, творила людину. Ліричний герой поезїі з великою теплотою згадує свою матір.



Далекого 1958 року композитор Платон Майборода працював над музикою до кінофільму «Літа молодії», де в епізоді герой картини частує свою подругу сніданком, дбайливо загорнутим матір’ю у вишиваний рушник. Режисер Олексій Мішурин запропонував уникнути звичайного побутового діалогу, а дати музично-узагальнений образ материнської любові, музичний символ материнського напутнього слова, яке світить юнакові на життєвому шляху. Ця ідея сподобалася композитору, а також його приятелю поетові Андрієві Малишку, який мав написати вірші.

На початку 1970-х поету-пісняру Андрію Демиденку пощастило брати інтерв’ю у Платона Майбороди. Він тоді був ще зовсім юним, прийшов до маестро, і їхня бесіда відбувалася у робочому кабінеті композитора. Трохи згодом зайшла до них мати Майбороди — Одарка Єлисеївна, занесла чай і сіла на стілець, щоб перепочити.

«Під час чаювання я запитую: «А тепер, Платоне Іларіоновичу, декілька слів, будь ласка, про пісню «Рідна мати моя». Кого першого запліднила ідея створення? Як довго ви зі своїм другом і побратимом поетом Андрієм Самійловичем Малишком її писали? Платон Іларіонович крутнув головою: «Та я вже стільки про неї наговорив…», — згадує А. ДЕМИДЕНКО. — Тут раптом озивається Одарка Єлисеївна: «Андрійчику, синку! Давай я тобі все розкажу, так як було. Бо й все проходило на моїх очах. Ми з Малишком Андрюшою жили тоді ще в одній квартирі. Так от, заходжу до них, а вони щось там глубають, про щось буркотять, стиха лаються між собою… Я й кажу: «Що ви там пишете й пишете про одне й те саме… Ви б краще написали, скільки я ночей не доспала, скільки тебе, Платошо, і твого брата Жору проводжала в дорогу, скільки своїх очей я виплакала вам услід»… Вони зиркнули один на одного, потім глянули на мене, і відразу ж стали — мов їх підмінили. Й не зронивши жодного слова, зачинилися. І вже не виходили — ні опівдні, ні ввечері… Я ж переживаю… Під ранок прочиняю двері: а там диму — хоч сокиру вішай! А за роялем, бачу, сидять мої хлопці — голі по пояс, але щасливі, мов діти. Коло них порожніх пляшок — ну, ціла батарея… А загледіли мене — разом підбігли, взяли за руки й почали навперебій — мало не злякали: «Мамо, мамо, послухайте! Це про Вас!».

Платошка відкашлявся й почав першим: «Рідна мати моя, ти ночей не доспала… І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала»… Затим, як умів, співав Андрюша. Далі вдвох. Я ж слухала й слухала. А потім ми обнялися втрьох — і вже не стримували сліз. Отак це, синку, було»…

До речі, музичний художній фільм «Літа молодії» (Кіностудія ім. О. Довженка) став лідер прокату 1959 року — 36,7 млн глядачів! У ньому вперше прозвучала «Пісня про рушник», яку виконував чудовий співак з оксамитовим голосом Олександр Таранець.

Потім цей твір виконували різні вокалісти, зокрема, Дмитро Гнатюк, Квітка Цісик, Ярослав Євдокимов, Рашид Бейбутов, Бернард Ладиш, Ірина Сказіна, Дмитро Яремчук та інші.


Автор: Тетяна Поліщук
Джерело: Газета «День»



Додати: Share on Facebook


Інші:

Тетяна Сергеєва: "Музичне мистецтво необхідно вивчати і в загальноосвітній школі"
Зірка світової опери зійшла в Ірклієві
Нове дослідження з музичної історії Львова
Діамант буковинської музики
Названо найкращу музику для смерті
Київську оперу перейменовували сім разів
Головний академічний концертний зал Києва намагається стати ближчим до слухача
Сергій Борткевич: il memoria
Священик, композитор, патріот: як Остап Нижанківський боровся з нафтовими спекулянтами
Ігор Стравінський і Коко Шанель
Флейта чистого золота
Марко Р. Стех: Світові потрібний Борис Лятошинський
Сіднейську оперу будували 14 років
Молодість, енергія і віртуозність
Не закохатися після цього в Бартолі, Генделя, оперу , Зальцбург неможливо.
Пам'яті берегівчанки Євгенії Ніткулинець - відомої композиторки Закарпаття
Чар-голос українського Орфея
Марко Р. Стех: Світової слави композитор-модерніст Ігор Стравінський – українського роду
Композитор Віктор Теличко збагачує дитячу музику закарпатським інтонаційним колоритом
"Найталановитіший танцюрист покоління". Як українець підкорив Велику Британію
Відлуння столітніх оплесків
Закарпатський камерний хор «Кантус»: становлення, перемоги, плани
Психологи розповіли, в якому віці краще починати навчання музиці
Вчені з'ясували, яка музика покращує креативність
Ян Сибелиус (1865-1957) композитор
Артем Ведель – українська традиція хорового співу
А на Вкраїні – там сонечко сяє
Лікарі радять хропунам регулярно... співати
Про стан здоров'я людини можна дізнатись за її голосом
Алла Шейко і голоси від Бога
Традиційні музичні інструменти. Ерху
Територія музики: Вінницькій філармонії - 80!
Свято Людкевича
Сучасна опера: соціальна утопія + психоаналіз
Як у Львові директора Органного залу обирали
До 150-річчя від дня народження Євгена Купчинського
"Стрес я залишаю в театрі". Прима нью-йоркського балету поділилася правилами здорового способу життя
Згадаємо Андрія Іщенка
Духові інструменти: загадки саксофона
Польські пісні Шопена – українською
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове