|
|
Юрій Янко: ФІЛАРМОНІЯ — НЕ МІСЦЕ, ДЕ СПЛЯТЬ
25 листопада 2016, п'ятниця
Поширити у Facebook
Нову органну залу із надзвичайною акустикою Харківської філармонії повноцінно презентували слухачам великим першим концертом 18 листопада. Для всіх бажаючих відтепер звучатиме унікальний орган «Страдіварі» німецької фірми Aleksander Schuke.
Над акустикою зали так само працювали спеціалісти з Німеччини. Стіни там зроблені у формі гофрованої поверхні, а висота стелі регулюється рухомими спеціальними панелями (опускатимуть чи підніматимуть їх у залежності від того, виступатиме оркестр, чи, скажімо, співатиме вокаліст). Матеріали спеціально використані такі, щоб не поглинали чарівних звуків музики. Навіть крісла обтягнуті тканиною з такими самими характеристиками. До речі, з будь-якого місця в залі або на балконі все чудово видно і чути — недаремно виникає аналогія з театром у Байройті (Німеччина).
За словами директора — головного диригента філармонії Юрія Янка, для освоєння всіх технічних можливостей і налаштування в новому органному залі потрібен час. І хай вас це не дивує. Для порівняння, коли відомий австрійський диригент Герберт фон Караян отримав нове приміщення, він вивчав і пристосовувався до нових умов три роки.
Юрій Володимирович Янко працює у філармонії майже півтора десятка років. Він, окрім того, що прекрасний диригент, ще й прекрасний менеджер, який вважає, що у філармонію треба заохочувати ходити людей не лише слухати класичні концерти.
— Юріє Володимировичу, який свій музичний проект любите найбільше?
— Ми зараз працюємо з різними програмами, вже перевіреними, і постійно експериментуємо. А починалось усе з гірких обставин, коли я прийшов до філармонії: пуста зала і принизлива для музикантів непотрібність у місті з населенням більше мільйона.
Перші кроки були спрямовані на те, щоб пробудити інтерес до академічної музики і взагалі до філармонії. Ми започаткували кілька шоу і переконали публіку, що філармонія — це не нудота і не місце, де сплять. Аудиторія сама підказала нам подальші кроки, тому музичні програми складались як із популярних творів, так і з не зовсім легких для «непідготовленого слухача».
Я вважаю, що знайти свого слухача і підготувати його нам вдалося.
— Вам доводилось не тільки диригувати, а й виступати в ролі Діда Мороза?
— Дід Мороз, шампанське і розіграш призів з’явились на «Янко-шоу», яке завжди відрізняється невимушеною, довірливою атмосферою. Ми ламаємо «паркани» між виконавцями та публікою і залучаємо її до активної творчості. Якщо згадати історію, то ми не «відкрили Америку», все це було в класичну епоху і в XIX столітті.
Політика Мендельсона в Лейпцигській філармонії полягала в тому, що він міг програмою концерту задовольняти смаки публіки. Водночас він примудрявся виконувати Баха і Бетховена, неприйнятних у той час.
— Музика кіно займає вагоме місце в репертуарі оркестру філармонії. Із чим це пов’язано?
— Для кіно музику пишуть відомі композитори, а виконують її першокласні оркестри. Чому нам її не грати? Ця музика на слуху сучасної людини і подобається багатьом, різним поколінням слухачів.
Плюси є в тому, що вона пов’язана з візуальними образами і асоціативними емоціями. Сьогоднішня людина мислить «кінематографічно». У нас є унікальний проект «Музика світових кіностудій», і ми його продовжимо в новому залі.
— Ще одна із програм — «Ефект Моцарта», куди ви запрошуєте вагітних. Це чия була ідея?
— Я пишаюсь цією програмою, у мене є патент на цей проект. На концерти з циклу «Ефект Моцарта» приходять молоді люди з маленькими дітьми або ті, що чекають народження дитини.
Як позитивно музика впливає на мозок — досліджень дуже багато. До речі, у цьому проекті поряд із професійними музикантами грають діти.
— Ви часто берете участь у міжнародних фестивалях. Яка поїздка вам запам’яталась?
— Незабутнім враженням для мене є мій виступ у Віденській філармонії. Це було п’ять років тому. Кожен диригент мріє про виступ у такій залі. Я бачив пюпітр, на якому вже утворилися ями від пальців диригентів, що перегортали ноти. Після виступу, коли всі пішли з зали, я ще довго стояв і заспокоював свої почуття. Ніколи не забуду золоту доріжку — всю в дзеркалах.
Після того вирішального виступу для мене відкрилися практично всі концертні зали Європи і не тільки. Я об’їздив всю Німеччину, Чехію, Іспанію. Мені подобалось виступати в Будапешті і в Єгипті, у філармонії імені Антоніна Дворжака, в Сеулі і в Dallas Symphony в Сполучених Штатах Америки.
— За кордоном працює багато музикантів — харків’ян. Роман Рєзнік, Денис Северін, Антон Холоденко. Чи допомагають вони влаштовувати міжнародні виступи вам і оркестру філармонії?
— Ні, це ми їм допомагаємо. Сьогодні продюсер у Відні займається моїми виступами як диригента, а також для оркестру філармонії. Останній виступ симфонічного оркестру в Парижі проходив у концертній залі на площі Пантео в жовтні.
Ми зробили благодійну акцію, до якої долучились наші співвітчизники-солісти. Виступ складався з музики світових шедеврів і української музики Миколи Стецюна і навіть Гімну України. Усі кошти, майже 2000 євро, передали в Україну для дітей загиблих на фронті бійців.
В Іспанії у нашого симфонічного оркестру зараз пріоритетне право при узгодженні концертів. Наш колектив у хорошій формі і може зіграти нову програму з солістом із кількох — навіть двох, трьох — репетицій.
Ми працюємо з колишніми харківськими музикантами вдома, коли вони приїздять до Харкова в гості, до своїх рідних. У грудні чекаємо виступ Романа Рєзніка з нашим оркестром. У листопаді, 27 числа, ми запросили Олександра Гаврилюка, який привезе програму з творів Бетховена і Чайковського. Він відомий піаніст і меценат, який народився у Харкові.
— На який термін розписані концерти симфонічного оркестру нині? Чи дотримуватиметесь балансу виступу вітчизняних і закордонних виконавців у новій органній залі?
— Розклад для оркестру ми завжди робимо до кінця сезону, до серпня. Плануємо в новій залі додати більше нових концертів, але не закордонних, а вітчизняних.
Я б із задоволенням запросив грати в оркестрі музиканта з іншої європейської країни. Питання, як забезпечити йому заробітну плату, наприклад, як у Швеції, — 2000 євро. Така практика є поширеною у симфонічних оркестрах і дає стрімкі результати.
У нас знову пройдуть джазові вечори з Сергієм Давидовим, а також виступи учнів шкіл естетичного виховання. Відбудеться у грудні вечір музики для бандури, а також львівські музиканти привезуть «Історію солдата» Ігоря Стравінського в авторській версії, диригент Сергій Хоровець, постановник Сергій Наєнко.
Щодо органу, то кожен органіст відкриває цей інструмент індивідуально, тому й звучить орган неоднаково. Тим більше, наш інструмент — із необмеженими можливостями. Нам би хотілося залучити різних виконавців, для цього ми запросили солістку— органістку Домського собору (Латвія) Іоланту Баринську, Володимира Кошубу (Київ).
Попередньо є домовленості з диригентом Аліном Власенком (Київ), який зараз готує нову програму зі студентським симфонічним оркестром ХНУМ ім. І. Котляревського і диригентом Урсом Шнайдером (Швейцарія).
— Чи не пробували звертатися до спонсорів?
— Зі спонсорами — туго.
Автор: Марина ЄГОРОВА
Діячі мистецтв: Юрій Янко
Концертна організація: Харківська обласна філармонія
Джерело: www.umoloda.kiev.ua
|
|
Інші:
|
|
 |
|
|
Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
|
|
|
|
|
|
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
|
|
|
|
|
|
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
|
|
|
|
|
|
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
|
|
|
|
|
|
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
|
|
|
|
|
|
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
|
|
|
|
|
|
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
|
|
|
|
|
|
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
|
|
|
|
|
|
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
|
|
|
|
|
|
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
|
|
|
|
|
|
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
|
|
|
|
|
|
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
|
|
|
|
|
|
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
|
|
|
|
|
|
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
|
|
|
|
|
|
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
|
|
|
|
|
|
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
|
|
|
|
|
|
«Елегія військового часу»
|
|
|
|
|
|
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
|
|
|
|
|
|
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
|
|
|
|
|
|
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
|
|
|
|
|
|
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
|
|
|
|
|
|
Світова зірка Людмила Монастирська
|
|
|
|
|
|
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
|
|
|
|
|
|
«В Європі почали слухати українську музику»
|
|
|
|
|
|
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
|
|
|
|
|
|
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
|
|
|
|
|
|
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
|
|
|
|
|
|
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
|
|
|
|
|
|
Музика свободи і віри
|
|
|
|
|
|
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
|
|
|
|
|
|
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
|
|
|
|
|
|
Олександр Родін про нові творчі проєкти
|
|
|
|
|
|
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
|
|
|
|
|
|
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
|
|
|
|
|
|
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
|
|
|
|
|
|
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
|
|
|
|
|
|
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
|
|
|
|
|
|
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
|
|
|
|
|
|
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
|
|
|
|
|
|
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
|
|
© 2008-2024 Music-review Ukraine
Нову органну залу із надзвичайною акустикою Харківської філармонії повноцінно презентували слухачам великим першим концертом 18 листопада. Для всіх бажаючих відтепер звучатиме унікальний орган «Страдіварі» німецької фірми Aleksander Schuke.
Над акустикою зали так само працювали спеціалісти з Німеччини. Стіни там зроблені у формі гофрованої поверхні, а висота стелі регулюється рухомими спеціальними панелями (опускатимуть чи підніматимуть їх у залежності від того, виступатиме оркестр, чи, скажімо, співатиме вокаліст). Матеріали спеціально використані такі, щоб не поглинали чарівних звуків музики. Навіть крісла обтягнуті тканиною з такими самими характеристиками. До речі, з будь-якого місця в залі або на балконі все чудово видно і чути — недаремно виникає аналогія з театром у Байройті (Німеччина).
За словами директора — головного диригента філармонії Юрія Янка, для освоєння всіх технічних можливостей і налаштування в новому органному залі потрібен час. І хай вас це не дивує. Для порівняння, коли відомий австрійський диригент Герберт фон Караян отримав нове приміщення, він вивчав і пристосовувався до нових умов три роки.
Юрій Володимирович Янко працює у філармонії майже півтора десятка років. Він, окрім того, що прекрасний диригент, ще й прекрасний менеджер, який вважає, що у філармонію треба заохочувати ходити людей не лише слухати класичні концерти.
Коли диригент — у ролі
Діда Мороза
— Юріє Володимировичу, який свій музичний проект любите найбільше?
— Ми зараз працюємо з різними програмами, вже перевіреними, і постійно експериментуємо. А починалось усе з гірких обставин, коли я прийшов до філармонії: пуста зала і принизлива для музикантів непотрібність у місті з населенням більше мільйона.
Перші кроки були спрямовані на те, щоб пробудити інтерес до академічної музики і взагалі до філармонії. Ми започаткували кілька шоу і переконали публіку, що філармонія — це не нудота і не місце, де сплять. Аудиторія сама підказала нам подальші кроки, тому музичні програми складались як із популярних творів, так і з не зовсім легких для «непідготовленого слухача».
Я вважаю, що знайти свого слухача і підготувати його нам вдалося.
— Вам доводилось не тільки диригувати, а й виступати в ролі Діда Мороза?
— Дід Мороз, шампанське і розіграш призів з’явились на «Янко-шоу», яке завжди відрізняється невимушеною, довірливою атмосферою. Ми ламаємо «паркани» між виконавцями та публікою і залучаємо її до активної творчості. Якщо згадати історію, то ми не «відкрили Америку», все це було в класичну епоху і в XIX столітті.
Політика Мендельсона в Лейпцигській філармонії полягала в тому, що він міг програмою концерту задовольняти смаки публіки. Водночас він примудрявся виконувати Баха і Бетховена, неприйнятних у той час.
— Музика кіно займає вагоме місце в репертуарі оркестру філармонії. Із чим це пов’язано?
— Для кіно музику пишуть відомі композитори, а виконують її першокласні оркестри. Чому нам її не грати? Ця музика на слуху сучасної людини і подобається багатьом, різним поколінням слухачів.
Плюси є в тому, що вона пов’язана з візуальними образами і асоціативними емоціями. Сьогоднішня людина мислить «кінематографічно». У нас є унікальний проект «Музика світових кіностудій», і ми його продовжимо в новому залі.
— Ще одна із програм — «Ефект Моцарта», куди ви запрошуєте вагітних. Це чия була ідея?
— Я пишаюсь цією програмою, у мене є патент на цей проект. На концерти з циклу «Ефект Моцарта» приходять молоді люди з маленькими дітьми або ті, що чекають народження дитини.
Як позитивно музика впливає на мозок — досліджень дуже багато. До речі, у цьому проекті поряд із професійними музикантами грають діти.
«Бачив пюпітр, на якому вже утворилися ями від пальців...»
— Ви часто берете участь у міжнародних фестивалях. Яка поїздка вам запам’яталась?
— Незабутнім враженням для мене є мій виступ у Віденській філармонії. Це було п’ять років тому. Кожен диригент мріє про виступ у такій залі. Я бачив пюпітр, на якому вже утворилися ями від пальців диригентів, що перегортали ноти. Після виступу, коли всі пішли з зали, я ще довго стояв і заспокоював свої почуття. Ніколи не забуду золоту доріжку — всю в дзеркалах.
Після того вирішального виступу для мене відкрилися практично всі концертні зали Європи і не тільки. Я об’їздив всю Німеччину, Чехію, Іспанію. Мені подобалось виступати в Будапешті і в Єгипті, у філармонії імені Антоніна Дворжака, в Сеулі і в Dallas Symphony в Сполучених Штатах Америки.
— За кордоном працює багато музикантів — харків’ян. Роман Рєзнік, Денис Северін, Антон Холоденко. Чи допомагають вони влаштовувати міжнародні виступи вам і оркестру філармонії?
— Ні, це ми їм допомагаємо. Сьогодні продюсер у Відні займається моїми виступами як диригента, а також для оркестру філармонії. Останній виступ симфонічного оркестру в Парижі проходив у концертній залі на площі Пантео в жовтні.
Ми зробили благодійну акцію, до якої долучились наші співвітчизники-солісти. Виступ складався з музики світових шедеврів і української музики Миколи Стецюна і навіть Гімну України. Усі кошти, майже 2000 євро, передали в Україну для дітей загиблих на фронті бійців.
В Іспанії у нашого симфонічного оркестру зараз пріоритетне право при узгодженні концертів. Наш колектив у хорошій формі і може зіграти нову програму з солістом із кількох — навіть двох, трьох — репетицій.
Ми працюємо з колишніми харківськими музикантами вдома, коли вони приїздять до Харкова в гості, до своїх рідних. У грудні чекаємо виступ Романа Рєзніка з нашим оркестром. У листопаді, 27 числа, ми запросили Олександра Гаврилюка, який привезе програму з творів Бетховена і Чайковського. Він відомий піаніст і меценат, який народився у Харкові.
— На який термін розписані концерти симфонічного оркестру нині? Чи дотримуватиметесь балансу виступу вітчизняних і закордонних виконавців у новій органній залі?
— Розклад для оркестру ми завжди робимо до кінця сезону, до серпня. Плануємо в новій залі додати більше нових концертів, але не закордонних, а вітчизняних.
Я б із задоволенням запросив грати в оркестрі музиканта з іншої європейської країни. Питання, як забезпечити йому заробітну плату, наприклад, як у Швеції, — 2000 євро. Така практика є поширеною у симфонічних оркестрах і дає стрімкі результати.
У нас знову пройдуть джазові вечори з Сергієм Давидовим, а також виступи учнів шкіл естетичного виховання. Відбудеться у грудні вечір музики для бандури, а також львівські музиканти привезуть «Історію солдата» Ігоря Стравінського в авторській версії, диригент Сергій Хоровець, постановник Сергій Наєнко.
Щодо органу, то кожен органіст відкриває цей інструмент індивідуально, тому й звучить орган неоднаково. Тим більше, наш інструмент — із необмеженими можливостями. Нам би хотілося залучити різних виконавців, для цього ми запросили солістку— органістку Домського собору (Латвія) Іоланту Баринську, Володимира Кошубу (Київ).
Попередньо є домовленості з диригентом Аліном Власенком (Київ), який зараз готує нову програму зі студентським симфонічним оркестром ХНУМ ім. І. Котляревського і диригентом Урсом Шнайдером (Швейцарія).
— Чи не пробували звертатися до спонсорів?
— Зі спонсорами — туго.