Україна потребує більше реставраторів та рятувальників культури – висновок брифінгу в Академії Бойчука | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Україна потребує більше реставраторів та рятувальників культури – висновок брифінгу в Академії Бойчука
Україна потребує більше реставраторів та рятувальників культури – висновок брифінгу в Академії Бойчука
27 жовтня 2025, понеділок
Поширити у Facebook

Україна потребує більше реставраторів та рятувальників культури – висновок за результатами рятувальної операції в Академії Бойчука після російського обстрілу.

25 березня 2024 року внаслідок російського ракетного удару по Києву була частково зруйнована будівля Академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Знищено центральну частину корпусу, де зберігались унікальні мистецькі твори. 

Від березня по серпень 2025 року на території Академії за підтримки ЮНЕСКО відбувалися рятувальні роботи. А також було проведено два одноденних тренінги-інтенсиви в умовах реальної рятувальної операції, які пройшли понад 70 фахівців у сфері мистецтва та охорони пам’яток. Про результати цих заходів та ширші висновки йшлося під час тематичного брифінгу, що відбувся 21 жовтня на території навчального закладу.

Керівниця Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі розповіла про результати рятувальних робіт та важливість проведених на базі рятувальної операції навчання фахівців. Понад 600 із врятованих мистецьких творів пройшли належне документування, фотофіксацію, очищення, знезараження від грибка та консервацію. 71 особа з числа музейників, пам’яткоохоронців та викладачів мистецьких закладів підвищили свої знання з першочергових дій з порятунку предметів спадщини. Пані К’яра також наголосила на необхідності комплексного підходу в таких роботах та синергії різних інституцій і фахівців.

На прикладі Академії Бойчука вдалося апробувати та відпрацювати алгоритми такої взаємодії. ЮНЕСКО за сприяння уряду Японії уможливило проведення рятувальних робіт з розчищення завалів, деблокування предметів мистецтва, їх стабілізації та подальшого збереження.

Ректор Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Олена Осадча вважає, що ракетний удар по Академії, є продовженням цілеспрямованого нищення української ідентичності. Адже зруйновано корпус, де був музей навчального закладу, у якому зберігалися найкращі студентські роботи за останні 20 років. «Академія носить ім’я Михайла Бойчука, українського митця, убитого росіянами у 1937 році за те, що формував синкретичний національний стиль та ідентичність українського мистецтва. Академія працює з тією ж місією – формувати мистецький потенціал України на основі національної спадщини і традицій». Рятувальна операція в Академії унаочнила одну з важливих проблем для збереження культурної спадщини: брак фахівців-реставраторів та відповідних навчальних програм».

Цю тезу підтримала директор Національного науково-дослідного реставраційного центру України Світлана Стрельнікова. У зв’язку з війною кількість предметів культурної спадщини, які потребують втручання реставраторів, зросла кратно. На сьогодні ж кількість реставраторів з належною категорією в Україні – е більше 300. До прикладу, тільки до рятувальної операції в Академії Бойчука було залучено близько 20 реставраторів. Це неспівмірні цифри ресурсів та потреб. Україні слід нагально шукати вирішення проблеми в напрямку підготовки відповідних фахівців.

Роботи в межах рятувальної операції провели фахівці Агенції стійкості культури (ACURE) із залученням членів Національної команди рятувальників культури. Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності та координатор ACURE розповів, що масштаб викликів у порятунку та збереженні культурної спадщини у час війни потребують відповідного реагування і формують унікальний досвід.

Роботи в Академії, з одного боку, дозволили застосувати рятувальниками культури раніше отримані знання, але також стали майданчиком для здобуття цінних нових навичок. «Починаючи з 2022 року ми намагаємося не просто точково реагувати там, де культурна спадщина загрожена чи пошкоджена, але і напрацювати дієві механізми швидкого реагування.

Зрозуміло, що захист національної ідентичності потребує системної підготовки, персональної мотивації, значних ресурсів та співпраці різних інституцій. Для цього ми розробили алгоритм такої взаємодії. Ключова умова – культурна спадщина як елемент національної безпеки має бути серед пріоритетів у реагуванні під час  надзвичайної ситуації. Роботи з ліквідації наслідків обстрілу в Академії Бойчука проводилися саме із врахуванням цієї стратегії, що і дозволило зберегти сотні мистецьких творів».

Загалом з-під завалів врятовано близько тисячі творів. Частину із них можна побачити на виставці на першому поверсі центрального корпусу Академії.

Рятувальна операція здійснювалась за сприяння ЮНЕСКО та уряду Японії в Україні, реалізовувала проєкт Агенція стійкості культури (ACURE) у співпраці з Національним науково-дослідним реставраційним центром УкраїниНаціональним музеєм Революції Гідності, за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.














Інші:

Цикл концертів «Бах: Звук і сенс»
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка
Британське музичне видання опублікувало інтерв`ю з органісткою з Рівного
Відбулася презентація видання "Кобзар" Тараса Шевченка композитора Владислава Заремби
Центр Кеннеді продовжує втрачати співробітників: директорка Національного симфонічного оркестру йде у відставку
Міжнародний фестиваль майстрів мистецтв імені Святослава Ріхтера
Музиканти оркестру "Київ-Класик" виконають на Майдані концерт-нагадування про 4 роки великої війни
Кіровоградська обласна філармонія: мистецтво, що тримає тил
Ігоря Муравйова обрали генеральним директором Львівської національної філармонії
Симфонію Саратського в Органному залі запише Радіо Культура
У Галереї органного залу відкривається виставка про хор “Гомін”
Які прем'єри українські театри покажуть весною 2026
Березень під знаком Баха
130 років тому, 3 березня 1896 року на Катеринославщині народився знаменитий оперний співак Іван Сергійович Паторжинський
Камерний оркестр Бахмутського коледжу імені Івана Карабиця повернувся з міжнародного туру
Парламент пропонує запровадити День української музики
Новий сезон культурного проєкту Kyiv Art Sessions стартує з благодійного туру камерного хору "Київ" у Британії та Франції
Баяніст з Полтавщини перегнав в Україну вже 58 "швидких"
В Одесу везуть Травіату в постановці Раду Поклітару
“Симфонія тривалістю в життя” — оркестр “Філармонія” продовжує проєкт
У столиці визначили кандидатів на здобуття Мистецької премії «Київ» у 2026 році
Березень у домі Соломії Крушельницької: програма подій та щоденні екскурсії
Конкурс на здобуття Премії імені А.Ф. Шекери у 2026 році
Дайджест подій на березень 2026 року в Національній філармонії України
Зустрічайте весну разом з Національною оперою України!
Відчути подих весни запрошує Львівський органний зал
Український диригент Роман Кофман помер за кілька місяців до свого 90-річчя
У Полтаві вшанують композитора, чию могилу вважали втраченою пів століття
У Львові презентували мистецький проєкт «Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!»
Виставковий проєкт «Весна. Жіночі імена бойчукізму» в Українському Домі
Нова програма про монументалістів «Мистецтво, що проходимо повз» на Суспільне Культура
Український інститут оголошує 2026-й Роком Федора Якименка
Ноти перетворили на цифрові формули: вчені зрозуміли, як мозок запам’ятовує улюблену музику
Помер знаний волинянин та керівник оркестру «Кантабіле» Товій Рівець
Фестиваль "Українська весна" (European Festival: Ukrainian Spring) оголосив програму цьогорічних подій у Швеції
23 лютого день пам'яті Левка Колодуба
Ю.Вілкул: Попри війну Кривий Ріг продовжує модернізувати мистецькі школи та підтримувати юні таланти
Опера "Дон Жуан" в Національній опереті України як дзеркало суспільства
Мінкульт реорганізує театри і цирки у некомерційні товариства: коментують очільники театрів Франка і Заньковецької
«Parts» (Частинки)
      © 2008-2026 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
21.jpg