Проводжаючи 2020: "Прощальна симфонія" Гайдна у Національній Філармонії | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Проводжаючи 2020:
Пономарчук Наталія
Проводжаючи 2020: "Прощальна симфонія" Гайдна у Національній Філармонії
31 грудня 2020, четвер
Поширити у Facebook
Джерело: Вечірній Київ

29 грудня у колонному залі імені Миколи Лисенка прозвучав легендарний твір видатного композитора XVIII століття, одного з найяскравіших представників віденської класичної школи (Франца) Йозефа Гайдна (1732-1809). В історію класичної музики він увійшов перш за все, як автор симфоній (у його творчому доробку їх майже 150). Саме у період його творчості цей жанр набуває неабиякої популярності, за що музикознавці навіть називають композитора "батьком симфонії". Багато хто з великих творців симфоній наступних поколінь, зокрема: В. А. Моцарт, Л. ван Бетховен, Ф. Шуберт та Ф. Мендельсон працюючи над своїми творами, вивчатимуть як приклад симфонії Гайдна.

29 грудня у колонному залі імені Миколи Лисенка прозвучав легендарний твір видатного композитора XVIII століття, одного з найяскравіших представників віденської класичної школи (Франца) Йозефа Гайдна (1732-1809). В історію класичної музики він увійшов перш за все, як автор симфоній (у його творчому доробку їх майже 150). Саме у період його творчості цей жанр набуває неабиякої популярності, за що музикознавці навіть називають композитора "батьком симфонії". Багато хто з великих творців симфоній наступних поколінь, зокрема: В. А. Моцарт, Л. ван Бетховен, Ф. Шуберт та Ф. Мендельсон працюючи над своїми творами, вивчатимуть як приклад симфонії Гайдна.

Особливе місце у творчій спадщині композитора займає саме 45 симфонія або Прощальна, яка була написана у 1772 році. На той момент, Гайдн керував придворною капелою музикантів князя Ніколи Естерхазі. У якійсь момент, князь вирішує значно скоротити склад оркестру, вирішуючи що утримувати цілий оркестр йому занадто дорого коштує. Композитор не розгубився і урочисто пообіцяв князю виконати для нього свій новий твір, який музиканти вже ретельно вивчають. Під час виконання заключної частини твору, музиканти один за одним гасили свічки та залишали сцену, а у кінці залишалося лише соло скрипки.

Концерт настільки справив велике враження на князя, що він не звільнив жодного з музикантів, а сама симфонія вже майже 240 років продовжує виконуватися на сценах багатьох концертних залів світу.

Лейпцизька газета у рецензії про концерт 1799 року написала: "Коли оркестранти почали гасити свічки і тихо розходитися, у кожного глядача защеміло серце. Коли ж, нарешті, завмерли слабкі звуки останньої скрипки, слухачі почали розходитися принишклі й розчулені. Ніколи лейпцизька сцена, а може і жодна сцена світу не знала нічого подібного..."

Мали змогу її почути і київські меломани, завітавши 29 грудня до Національної Філармонії України.

Слід зазначити, що кияни також люблять цей неперевершений твір Франца (Йозефа) Гайдна, бо в залі був справжній аншлаг (враховуючи карантинне розташування місць).

У першому відділенні концерту прозвучали 2 концерти для віолончелі з оркестром у майстерному виконанні молодого віолончеліста Олексія Шадріна, який продемонстрував чудове володіння музичним інструментом та артистизм. Прекрасно звучав і Камерний оркестр Філармонії під керівництвом Наталії Пономарчук, проте в першому відділенні все ж відчувалося наскільки талановита музика відрізняється від геніальної: обидва концерти написані майстерно, в стилі віденських класиків - вишукано та граційно, проте вони не є настільки яскравими та знаковими у творчій спадщині Гайдна, як "Прощальна симфонія".

Тому, найбільш яскравою частиною концерту було саме друге відділення, в якому і прозвучала легендарна симфонія. Як і в день своєї прем'єри, твір виконувався при свічках, зануривши глядацький зал містичну атмосферу цілковитої темряви. Музика симфонії підкорила глядачів з перших нот: патетичним звучанням першої частини, радісним та безтурботним адажіо у другій, мальовничими пасторальними образами та танцювальними ритмами у третій, та знаменитою кодою в заключній частині, коли музиканти поступово один за одним залишають сцену...

"Прощальна симфонія" Гайдна стала останнім концертом у Національній Філармонії у 2020 році. Сподіваємося, що 2021 рік принесе чимало нових та цікавих концертів та мистецьких подій.


Автор: Тетяна АСАДЧЕВА
Диригент: Наталія Пономарчук
Концертна організація: Національна філармонія України
Джерело: Вечірній Київ



Інші:

Враження про постановки «Сувій» і «Точка травми»
Музичний салон «Харків Опера» перетворився на музичну мапу світу, де замість кордонів — мелодії, а замість відстаней — голоси
Хіти Франца Легара
У місті Миколаєві відбулося яскраве завершення фестивалю "Золота струна"
У Великій залі Одеської філармонії музичний травень розпочався вечором фортепіанної музики
Браво, митцям «Єлисавет-ретро»!
«Inside the Music» та «Bolero I.R.»
Тетяна Бережна відвідала відкриття KharkivMusicFest-2026 у Харкові
“В тобі, о пісне чарівна, душі людської таїна…”
“Весняні барви” ансамблю “Сіверських клейнодів”
«Перлини оперети»
Як народжується новинка у репертуарі «Харків Опера»?
Про крихкість життя і силу почуття
Музичне рандеву
«Україна. Любов»
Уперше в Чернівцях відбувся конкурс юних піаністів і органістів «SOUNDS OF BACH 2026»
Шедеври трьох століть
Біжи, Альберіху, біжи!
Концерт «Воскресіння Христове — символ перемоги життя!»
Золото замість серця: Олексій Вертинський перетворив «Скупого» Мольєра на маніфест відвертого цинізму
Найстрашніші драми відбуваються не на сцені, а в людських серцях
Прем’єра «Марусі Чурай»: історія кохання і війни ожила на сцені Франківського драмтеатру
«Ave Maria»
«В ритмах Одеси»
Спадкоємці Петра Столярського
“Крила весняних надій”
Зранку у «Схід Опера» – казка, а у вечорі лунала кантата «Carmina Burana»
«О музико! У душу увійди…»
«Бал-маскарад» тріумфально повернувся на сцену Львівської опери
«Будапешт. Гуляш історій»
Прем’єра, яка об’єднала запорожців
Заспіваймо веснянки разом: Музей Соломії Крушельницької кличе на веснянкове дійство
Тиждень у Хмельницькій обласній філармонії видався багатим на яскраві та неординарні зустрічі
Концерт від незламних українських митців
«Оперна усмішка (Opera Smile)»
Музична дипломатія «Щедрика» від 1920-х до сучасності. Український дитячий хор виступив у Празі
Міні-гастролі харків’ян у Запоріжжі
Головна «героїня» – домбра!
Від думки проспіваної до ідеї танцювальної
«Жити, не очікуючи смерті»
      © 2008-2026 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
290510_011.jpg