| Стаття |
|
|
|
|
Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
20 листопада, середа
Поширити у Facebook
Херсонський театр за один тиждень випустив 2 прем’єрні вистави – «Молочайник» О. Гриценко у Миколаївському академічному художньому драматичному театрі та «Станція, або розклад бажань» О. Вітра в безпечному місці у Херсоні.
«Добре, коли ти не один у полі, а є друзі і підтримка. Саме завдяки друзям ми змогли реалізувати наші останні творчі проєкти – виставу за пʼєсою Оксани Гриценко «Молочайник», премʼєра якої відбулась в Миколаєві на сцені академічного художнього драматичного театру і з фінансовою підтримкою УКФ та ФОПу.
Виставу створювали по крихтах – спочатку на майданчику філіалу університету культури, декорації виготовляли виробничі цехи в Херсоні, а збирали до купи вже в Миколаєві. Відзначилась і творча команда проєкту на чолі з Євгенієм Резніченком. Ведуча актриса театру грала з температурою 40, але глядач навіть не здогадувався про те, що відбувалось за кулісами.
Виставу сприйняли глядачі різних вікових категорій, а театр в надскладних умовах виконав свою мистецьку місію і не розчарував своїх поціновувачів.
Паралельно тривала робота у співпраці з «Фестивальним центром», який знайшов кошти і спродюсував вихід ще однієї театральної події вже безпосередньо в Херсоні – вистави за п’єсою Олександра Вітра «Станція, або розклад бажань». Цю роботу в короткий термін випускала творча команда на чолі з Іриною Корольовою. Команді вдалось перетворити скромний простір укриття у вишуканий інтерʼєр загадкового місця дії, де і відбувались колізії театральної драми.
Завдяки друзям, зʼявилась ще одна цікава робота, яка гідно зайняла місце в репертуарі театру на радість херсонцям які з нетерпінням чекають нових прем’єр у нашому прифронтовому місті», – каже директор театру, народний артист України Олександр Книга.
Над останньою працювала режисерка, заслужена діячка мистецтв України Ірина Корольова. Музичне оформлення робив заслужений діяч мистецтв України Олексій Пономарьов.
«Мені хотілося, по-перше, знайти п'єсу сучасного українського драматурга, де головний сюжет не був би напряму пов'язаний із війною чи окупацією. По-друге, я прагнула, щоб цей матеріал реалізовувався з актрисами, які знаходяться саме у Херсоні і в силу обставин не мають можливості активно займатися професійною діяльністю. По-третє, мені хотілося підняти у виставі теми, що можуть зацікавити глядача іншим поглядом на людське життя, мрії та бажання», – говорить режисерка.
Дія відбувається на загадковій станції, де переплітаються сміх і сльози, меланхолічна пісня та яскравий танець, детективне розслідування й романтичні мрії. Вистава про трьох жінок, які запрошують глядачів відчути, що відбувається з людиною, яка опиняється перед важким вибором, вирішальним для її майбутнього.
«Працювати з повністю жіночою творчою командою – складно! Бо «жіноче царство» – це емоції! І вони різні, і їх іноді так багато! А тут і режисер – жінка, тож... буває, що від «любові до ненависті» не один крок, а півкроку! І сльози, і крики, і розчарування, і обійми… Сподіваюся, що переміг професіоналізм», – додає Ірина Корольова.
Роль Олі виконує заслужена артистка України Тетяна Проворова. Їй імпонує цілеспрямованість героїні. «Вона намагається будувати своє майбутнє, прагне до кращого життя для себе, хоче вчитися, отримати якісну освіту та хорошу професію, жити комфортно. Вона не лінується і розуміє, що це вимагає багато енергії, але не боїться витрачати свої ресурси, бо усвідомлює, для чого це робить».
Іра – це Ольга Крилова. Хто був на виставі – саме вона ходила в гламурній сукні та запалювала своїми танцями. «Вистава може допомогти людям замислитися про свої мрії та давні бажання. Можливо саме давні, дитячі бажання можуть зробити тебе щасливішим, можливо вони – сенс твого життя? Мені дуже подобається, що ця вистава - не про егоїзм. Вона про те, що коли ти робиш когось щасливим, ти сам стаєш щасливішим».
Керівниця станції Тетяна – це акторка херсонського театру Олена асько. «Моя героїня не полишає спроб знайти дорогу до себе, повернутися до справжнього життя, відчути справжні бажання душі. Коли вона знайомиться з молодими дівчатами, то хоче, щоб вони не повторили її шлях, а вчасно дещо змінили в своєму світогляді і житті. Допомагає їм усвідомлювати, що деякі їхні бажання, це зовсім не те, що може зробити їх щасливими. Гроші, подарунки, посади – це не завжди істинні бажання душі. Людина може розміняти своє життя на яскравий непотріб, не відкривши свою справжню місію, свої таланти».
Це спільний проєкт «Фестивального центру» в співпраці з неймовірним колективом Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша. Вистава «Станція, або розклад бажань» реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.
Прем’єра відбулась в Херсоні, другий показ – у Миколаєві в ДОФі.
|