Новина |
|
|
|
|
Повстанські пісні та проза Івана Багряного
НАЦІОНАЛЬНА ФІЛАРМОНІЯ ПРЕДСТАВЛЯЄ НОВИЙ ФОРМАТ ФОЄ
29 вересня, неділя
Поширити у Facebook
2 жовтня
Багряний. Етюд
Повстанські пісні та проза Івана Багряного
Багряний. Етюд — дійство, що поєднує у собі літературу, хореографію та музику і присвячено уродинам письменника Івана Багряного (Лозов'яга Іва́н Па́влович, народився 2 жовтня 1906, в Охтирці, Харківської губ.) Поет, прозаїк, драматург, публіцист, журналіст та політичний діяч.
Голова УНР. Номінант на Нобелівську премію з літератури (1962).
Цей проєкт-присвята — заклик до теми військовополонених та політв’язнів, які наразі знаходяться на ворожих територіях.
В основі дійства – новела «Етюд» авторства Багряного. Твір занурює в світ обмеження волі та свободи, в якому зараз з особливою жорстокістю перебувають українські захисники та патріоти країни.
Ця подія також дозволить вперше використати фоє філармонії у новому форматі.
Минулого сезону — команда філармонії змінила Музичний салон, де відбулася низка перформативних концертів, музичних дискусій і творчих зустрічей, які були схвально прийняті відвідувачами. 2 жовтня публіку запрошують поглянути на фоє трохи під іншим кутом й відкрити його приховані можливості.
Адже, синтетичний формат «Багряного. Етюду» потребує й особливого простору — тепер це буде філармонічне фоє.
Поміж колон та закапелків, де пубілка зазвичай очікує на початок концертів, нині постане дійство від режисерки та авторки ідеї Марина Рижова, у якому сплететься пластика Діани Коваль, художнє слово від Наталії Насікан, фортепіанні імпровізації Гліба Щербакова та повстанські пісні у виконанні Сергія Бортника.
Художніми засобами вокалу, музики, пластики та драматичного слова, — артисти філармонії запропонують глядачам долучитися до мистецьких рефлексій та чергової сходинки осмислення, якою ціною здобувається право на українську ідентичність.
У програмі звучатимуть: «Чорними хмарами» на слова Івана Багряного, музику Григорія Китастого; «Ой над Дніпром, над Дніпром» на слова Івана Багряного, мелодія української народної пісні «Ой при лужку»;
«Пісня про Тютюнника» на слова Івана Багряного, музику Григорія Китастого, а також музичні імпровізації на теми українських народних пісень.
* Самого Багряного заарештували в Харкові 1932 року й звинуватили «в проведенні контрреволюційної агітації» за допомогою його літературних творів, таких як поема «Ave Maria», історичний роман «Скелька», поеми «Тінь», «Вандея», «Гутенберг», соціальна сатира «Батіг». Багряний пробув 11 місяців у камері одиночного ув’язнення у внутрішній тюрмі ГПУ. А 25 жовтня 1932 року його звільнили з-під варти і на три роки відправили до спецпоселень Далекого Сходу.
Про період перебування Івана Багряного на Далекому Сході в 1932—1937 роках досі мало відомостей: Охотське море, тайга, життя серед українців Зеленого Клину. Утеча в Україну та арешт у дорозі, новий термін (3 роки) — тепер уже в таборі БАМТАБу. Точних даних про час повернення Івана Багряного із заслання немає: 16 червня 1938 року повторно арештований та відсидів у Харківській в’язниці УДБ-НКВС на Холодній горі. Йому пред’являють нове звинувачення — участь чи навіть керівництво у націоналістичній контрреволюційній організації. Хоч тривали довгі дні знущань та допитів,
Акт про закінчення слідства 26 березня 1939 року з висунутими проти нього обвинуваченнями І. Багряний не підписав. 1 квітня 1940 року прийнято постанову, в якій відзначалося, що всі свідчення про контрреволюційну діяльність належать до 1928 -1932 років, за що він уже був засуджений, а «…інших даних про антирадянську діяльність Багряного-Лозов’ягіна слідством не добуто». Хворий, знесилений, Іван Багряний повертається в Охтирку.
Автобіографічні подробиці про ці п’ять років життя — арешт, тортури, втечу із заслання й повернення на батьківщину — письменник використав у романі «Сад Гетсиманський».
Концертна організація: Національна філармонія України
|