Де грають у класики, грали класику | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Де грають у класики, грали класику
Де грають у класики, грали класику
18 серпня, неділя

Крім Сєвєродонецька, проєкт охопив близькі до лінії розмежування Щастя, Валуйське, Попасну, глибинні райцентри аж до державного кордону. 



У липні-серпні некомерційна асоціяція Vladopera (керівник Петер Шварц) разом з українсько-білоруською ініціятивною групою "Опера і діялог" реалізувала на Луганщині четвертий проєкт — "Музика і діялог", меседж якого — "Слухати, щоб ліпше розуміти одне одного".

Крім Сєвєродонецька, проєкт охопив близькі до лінії розмежування Щастя, Валуйське, Попасну, глибинні райцентри аж до державного кордону. Усього — десять міст і селищ.




Примітно: як минулого літа (цей проєкт реалізував у Сєвєродонецьку оперу Моцарта "Дон Жуан"), так і цього разу серед слухачів були й меломани з непідконтрольної території. Для початку їх можна було вирізнити за явним небажанням потрапити в об'єктиви. Це анітрохи не заважало всім разом насолоджуватися музикою, брати участь в обговореннях, що виходять іноді за рамки мистецтва...



Цей проєкт фінансувало Міністерство закордонних справ Німеччини, підтримали Генеральне консульство цієї країни в Донбасі, Ґете-інститут у Києві, управління культури, національностей і релігій Луганської облдержадміністрації. До нього долучилися два навчальні заклади з різних кінців України — Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв ім. Сергія Прокоф'єва і Дрогобицький музичний коледж ім. Василя Барвінського, а також Луганський обласний академічний музично-драматичний театр.



Загалом у проєкті працювало близько 80 осіб. Відкриті репетиції, концерти, виступи на різних майданчиках супроводжувалися жвавими бесідами артистів і слухачів. Це стало складовою частиною всіх програм.

Про різні аспекти спільної роботи розповіли менеджерка проєкту Анна Казакова (Білорусь), узичний керівник — білорусько-німецький диригент Віталій Алексєйонок, керівниця групи "Опера і діялог" Тетяна Пліс (Україна), директорка Сєвєродонецького коледжу Марина Яворська, концертмейстер і скрипаль Юліус Маєр з Німеччини, віолончелістка Надія Скоморох, кураторка Ольга Урсол.

— У проєкту багато віддалених, незнайомих вам локацій, — як же примудрилися все налагодити? — запитую організаторів.

— Спершу ніби вперлися в стіну, — була відповідь. — Місцеві працівники культури в міжсезонні йшли у відпустку й не бралися нам допомагати. Але ми подружилися з активістами громадських організацій. Вони сповістили людей, підібрали місця для виступів, причому часто досить цікаві, які самі ж і облаштували як громадський простір. Плюс до всього організували пізнавальні зустрічі, екскурсії своїм краєм.

Власне, відпускна пора й дала можливість зібратися такому несподіваному гурту, який став наче однієї родиною.

— У нас оркестрові групи сформовано так, щоб разом грали досвідчені й молоді музиканти, щоб їм було що обговорювати, — розповідає Віталій Алексєйонок.

Уточнюю його вік: відомому маестро, виявляється, усього 28 років; але він опановує дедалі складніший репертуар, прагне підніматися на нові висоти, вчити інших.
— Наші й дрогобицькі студенти, забувши про канікули, на всю користуються такою чудовою можливістю, — задоволена заслужена діячка мистецтв України Марина Яворська. — Репетиції тривають до глибокої ночі.

— Довелося чути на репетиції, як ви, Віталію, дуже доброзичливо, але все-таки іноді не погоджувалися з манерою гри наших оркестрантів.

— Тоді репетирували твори Моцарта, Шуберта, інших західноєвропейців. Молодих українських музикантів захльостували емоції, що їм і властиво. Однак у західних країнах стиль більш стриманий, розмірений.

— Раз уже ми йдемо в Європу…

— Головне тут — іти за духом самого твору. Ви ж чули, як ми виконували Максима Березовського, який учився в гетьманській співочій школі на Сумщині, Київській духовній академії, а потім у Болоньї. Він іще у ХVIII столітті об'єднав українські традиції з італійськими. От і ми, такі різні, прагнемо діялогу, взаємозбагачення культур.

Слухачі повноформатних програм високо оцінили результат. Зокрема хоровий концерт Березовського, що пролунав в обласному театрі й районних Палацах культури. Його й іще кілька досі невідомих творів знаменитого співвітчизника нещодавно знайшла в архівах викладачка Донецької, а нині Львівської музичної академії музикознавиця Ольга Шумиліна.

Добрим явищем стала також музична прем'єра Ольги Подгайської. Білоруська композиторка написала свою п'єсу "Присутність" спеціяльно для проєкту і присвятила її нашому краю і його сучасним подіям. Зведений хор і яскрава київська солістка Ольга Журавель прекрасно, натхненно співали різними мовами — за оригіналами авторів.

Відкриті заняття з вокалу привабили охочих повчитися співати. Причому зовсім різного віку. Те саме можна сказати й про аматорів театральної творчости. Креативна група змогла провести чотири дні в лісовому таборі Art Camp "Театр і діялог" під Кремінною, а потім виступити на імпровізованих майданчиках із вуличним перформансом "Я — Ти — Місто".

Мобільні камерні ансамблі учасників проєкту (зрілі професіонали й студенти) виступали прямо у дворах. Там, де грають у класики, грали не попмузику, а класику! Слухати їх виходили родинами. Концерти, діялоги подарували радість, дали простір для почуттів і думок.

Дедалі більше людей потягнулося на ті самі відкриті репетиції в коледжі. Що, як кажуть, і треба було довести. Доводить можливість плідного діялогу через мистецтво і серпневий кінофестиваль-вояж, що пройшов у нашому регіоні з цілком серйозною програмою Lampa.teens для тинейджерів. Тож можна посперечатися з наріканнями на те, що нове покоління по вуха загрузло в ґаджетах.


Автор: Семен Перцовський
Джерело: dt.ua



Додати: Share on Facebook

Інші:

106 лет отмечает Одесская консерватория
За підтримки Суспільного мовника відбувся фестиваль Bouquet Kyiv Stage
Де грають у класики, грали класику
Всі - молодці!
Держава ігнорує театр і академічну музику
Конституційний суд взявся за культуру
Найгарніші концертні зали світу
Столичні театри в пошуках нових авторів і форм — напередодні нового театрального сезону
У Харківському театрі для дітей та юнацтва відбувся вечір пам'яті Ірини Губаренко
17 липня 1871 року народився відомий український композитор Філарет Колесса
Секрети Страдиварі
3 липня 1941 року народився видатний український скрипаль і диригент Богодар Которович
Уродженці Станиславова. Ірина Маланюк - українська та австрійська співачка з роду французьких герцогів
Чайковський і Україна. Частина 1 | Ніч у музеї
9-річна піаністка успішно представляє Луцьк на міжнародних конкурсах
Музичний інструмент розорив винахідника
Штучний інтелект завершив твір композитора через 115 років після його смерті
У Житомирській обласній філармонії ім. С. Ріхтера закрито концертний сезон
19 червня 1867 року народився Євген Купчинський - український композитор
Національний симфонічний оркестр України зірвав гучні оплески на концерті в Австрії
Нові інструменти, персонажі і відеомаппінг: чим киян здивує сучасний балет "Вій"
Опера-антиутопія GAZ: Третє пришестя сюжетної лінії
Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
10.jpg