Шевченківський комітет – перенавантаження | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Шевченківський комітет – перенавантаження
Шевченківський комітет – перенавантаження
Юрій Щербак — про робочу команду, експертів і номінантів
2 листопада 2017, четвер
Поширити у Facebook

Вже вдруге поспіль новообраний склад Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка на чолі з Юрієм ЩЕРБАКОМ, починаючи з 1 листопада, включає «зелене світло» для претендентів на здобуття найвищої державної нагороди в гуманітарній сфері. Попереду довготривалі перегони за здобуття престижної премії. У березні (після трьох конкурсних турі) стане відомо, хто з пошуковців отримає довгоочікувані лаври переможця.



— Юрію Миколайовичу, хто може претендувати в наступному році на звання Шевченківського лауреата?

— Комітет після прийняття нового положення, фактично, працює у новому форматі і складі. Тут представлені як митці нової генерації, такі як Сергій Жадан чи Мирослав Слабошпицький, так і такі всенародно відомі, як Герой України Ада Роговцева, музикант Тарас Петриненко. Поява експертів, які на самому початку кваліфіковано оцінюють представлені на конкурс твори дає чітке розуміння членам Комітету, з чим насправді вони мають справу.

Наші експерти — Михайло Слабошпицький, Іван Рябчій, Марина Черкашина-Губаренко, Олег Вергелес, Володимир Войтенко та Ольга Петрова користуються беззаперечним авторитетом серед членів Комітету. Ґрунтовні огляди експертів всіх без виключення літературно-мистецьких творів, представлених на конкурс, дають повне уявлення не лише про їхніх авторів, а також про реальний стан справ у вітчизняній літературі, театрі, кінематографі, образотворчому і музичному мистецтвах.

Я не намагаюся грати роль всевідаючого диригента, який нав’язує оркестру своє розуміння музики. Це, радше роль медіатора, організатора творчої дискусії. Адже, кожен у цьому складному процесі — визначенні кращого твору у тій чи іншій номінації — має привнести щось своє, аби досягти результату. Іноді на засіданні Комітету вирують емоції, але я до цього ставлюсь спокійно. Після дебатів вдається досягти консенсусу по тій чи іншій кандидатурі, що реально претендує на звання лауреата Шевченківської премії. І таємне голосування закріплює наше рішення або навпаки відхиляє. Така демократична механіка прийняття рішень Комітету.

— Як ставитеся до критики, яка одразу пожвавлюються після оприлюднення переліку нових лауреатів?

— До критичних голосів ставлюся з розумінням, а конкретні пропозиції вітаю. Приміром, розділити існуючу номінацію «Література, публіцистика, журналістика» на дві — «Література» і «Публіцистика, журналістика». Як показала практика минулого сезону, публіцисти і журналісти, на жаль, програють конкуренцію літераторам... Чимало звернень отримуємо від громадян, які висловлюють незадоволення відсутністю двох напрямків, що не потрапили до нової редакції Положення — «Літературознавство» і «Мистецтвознавство». Хіба нинішні літературознавці і мистецтвознавці не достойні носити звання лауреата за вагомі наукові досягнення? Щоправда, в якості контраргумента, хтось мені може заперечити і назвати премію в галузі науки і техніки, яку щороку присуджує НАН України. Уникаючи будь-яких протиставлень, скажу лише, що питання двох номінацій, а саме «Літературознавство» і Мистецтвознавство», не зняте з порядку денного... Так само як пропозиція присуджувати премію не лише за якийсь конкретний твір, а за цілий творчий доробок того чи іншого митця. Треба тут думати.

— Може, і некоректно порівнювати Шевченківську премію з Нобелівською, але, можливо, нам слід подумати, що в роботі Нобелівського комітету було корисне для Шевченківського комітету...

— Процес присудження будь-якої премії схожий, але є принципові відмінності. У Швеції нагородний фонд премії впродовж ста років формується за рахунок спадщини підприємця, винахідника і філантропа Альфреда Нобеля, у нас — за рахунок бюджетних коштів. Це перша принципова відмінність. Робота Нобелівського комітету, оскільки це приватна установа, максимально утаємничена. Шевченківський комітет функціонує виключно на кошти платників податків, відтак його діяльність прозора і підзвітна. Премія Шевченка законом України прирівняна до високої державної нагороди. Це ще одна відмінність. І таких не співпадінь — безліч. Нобелівський комітет — надзвичайно консервативна структура, принципи роботи якої незмінні вже понад століття. Можливо саме ось цієї здорової консервативності і не вистачає у нинішньому функціонуванні Шевченківського комітету.

— Чи задовольняє вас процес обговорення книжок, картин, вистав, кінострічок, різножанрових музичних творів, заявлених на конкурс?

— Як правило, між першим, другим і третім турами конкурсу постійно відбуваються презентації літературно-мистецьких творів, що претендують на премію. Члени Комітету, я особисто, намагаємося жодну з них не пропустити. Ознайомлюємося з представленими творами та документами в Комітеті. Так само цікавимося відгуками у пресі про творчий доробок пошуковця. Прагнемо, як кажуть, нога в ногу йти з часом, тому на офіційному сайті Шевченківського комітету кожен бажаючий може залишити власний коментар про твір і його автора, котрий бере участь у перегонах за премією.

— На виставках-ярмарках довелося бачити ошатні книжки з логотипом «Бібліотека Шевченківського комітету». Чи планує Комітет і надалі поповнювати бібліотеку творами, автори яких стали лауреатами?

— «Бібліотека Шевченківського комітету» (БШК) сьогодні налічує понад 150 назв видань, авторами яких є письменники, публіцисти, літературознавці, мистецтвознавці, художники. Як відомо, «Бібліотеку» було засновано з ініціативи академіка Івана Дзюби 2002 р., коли в Україні відзначали ювілей Миколи Бажана. Серію відкривала книжка поета, що мала назву «Політ крізь бурю. Вибрані твори». До останнього часу «Бібліотека» комплектувалася за рахунок нових видань (у рамках програми «Українська книга»). Оскільки Шевченківський комітет не займається видавничою діяльністю, випуск книги з логотипом «БШК» здійснюють видавництва як державної, так і приватної форми власності, залучені до останнього часу Державним комітетом телебачення і радіомовлення до реалізації згадуваної бюджетної програми. В останні роки Комітет через свій дорадчий орган — Видавничу раду — подавав рекомендації до Держкомтелерадіо стосовно включення до проекту програми «Українська книга» видань з творами лауреатів Шевченківської премії. Тепер у зв’язку зі змінами повноважень у видавничій галузі реалізацію програми «Українська книга» покладено на новоутворений Український інститут книги, підпорядкований Міністерству культури. Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка вже звернувся до Мінкультури і його структурного підрозділу Українського інституту книги лишити в проекті програми «Українська книга» наступного року розділ «Серія видань «Бібліотека Шевченківського комітету». Сподіваюсь нас почують і нам вдасться зберегти традиції популяризації творчої спадщини шевченківських лауреатів, започаткованих попередниками.

— Як складається співпраця у Шевченківського комітету з Центральним державним архівом-музеєм літератури і мистецтва України?

— При Державному архіві-музеї спеціально створено документальний фонд Шевченківського комітету. Він налічує десятки тисяч різноманітних документів, в яких відображено життя і творчість лауреатів премії. В цій документальній скарбниці зберігаються численні автографи, рукописи творів, начерки, ескізи, титули книжок із дарчими написами, блокноти із записами, фотографії, які належали визначним митцям. Комітет постійно передає на зберігання до державного архіву-музею різноманітні документи, зокрема, протоколи засідань Шевченківського комітету, акти, звіти, листування, книги з дарчими підписами, особисті речі лауреатів тощо. Це все відбувається на регулярній основі і безперечно сприяє поповненню фондів архіву-музею надзвичайно цінними експонатами.

— Як сьогодні триває процес прийняття робіт на здобуття Національної премії 2018 року?

— На сьогоднішній день зареєстровано близько 40 творів у різних номінаціях. Члени Комітету, голова та експерти почали предметно знайомитися з творами, які будуть розглянуті на нашому першому засіданні у листопаді. Є дуже цікаві роботи, але будемо зберігати інтригу і побажаємо всім номінантам творчих успіхів.


Автор: Тарас Головко
Джерело: Газета День



Інші:

"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
“До перемоги”
Як народжується музика?
“Тримаємо культурний фронт”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine