"Папороть" Станковича: повернення легенди | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Станкович Євген Федорович
"Папороть" Станковича: повернення легенди
40 років тому цей твір потрапив під негласне табу, і відтоді щосили пробивався на сцени
10 грудня 2017, неділя

15 грудня на сцені Львівської національної опери відбудеться прем'єра багатостраждального музичного твору Євгена Станковича "Коли цвіте папороть".



40 років тому цей твір потрапив під негласне табу. І відтоді щосили пробивався на сцени й у концертні зали.

Оскільки в основі фольк-опери Євгена Станковича "Коли цвіте папороть" — гоголівські мотиви, не дивно, що цей твір довгі роки огортав якийсь містичний туман. То про нього забували на десятиліття, то різко згадували, але до прем'єри так і не доходило.

Довести оперу до прем'єри твердо вирішив художній керівник Львівської опери режисер Василь Вовкун. Об'єднуючи творчих однодумців, серед яких диригент Володимир Сіренко, композитор Євген Станкович, співачка Ніна Матвієнко, художник Тадей Риндзак, — художній керівник опери явно бачить у майбутній виставі певну знакову подію. Адже до цього "всі хотіли, але не всі змогли", як жартував колись один відомий політик.

Історія народження, а згодом і заборони твору "Коли цвіте папороть" сягає корінням середини 70-х років минулого століття. Фольк-оперу було написано на замовлення французької концертної фірми "Алітепа", прем'єра планувалася на Всесвітній виставці в Парижі.

В Україні також мали показати прем'єру 1978-го на сцені Палацу "Україна". І вже навіть запросили на виставу французьких дипломатів і бізнесменів.
Однак втрутилися політика, Гоголь, міжнародні відносини, боротьба з українським націоналізмом.

Композитор Євген Станкович, згадуючи ті часи й обставини, каже, що французи замовляли музичний твір за мотивами Гоголя через Держконцерт СРСР, і всі розрахунки проводилися через Москву.

"Місце для показу "Папороті" французи обрали прекрасне — престижний зал Гранд-опера, — згадує композитор. — Передбачалося 25 вистав! Про це мені особисто повідомив представник французької сторони. Після показу української фольк-опери в Гранд-опера планували подальші великі гастролі Францією. Усе це надихало французів — Гоголь, хор Верьовки, український фольклор. До того ж і французів, і інших іменитих імпресаріо завжди захоплювали унікальні українські природні грудні голоси. Це те, що найчастіше можна почути в нашій Центральній Україні, це специфічна манера співу.

Якщо пам'ятаєте, відому пісню "Степом, степом" грудним голосом колись прекрасно співала солістка Черкаського народного хору Ольга Павловська. У Ніни Матвієнко, нашої легендарної співачки, дещо інша й по-своєму унікальна манера… На жаль, така висока культура народного співу практично зникає — голоси залишаються, а от традиції немає.
Хор імені Григорія Верьовки був задіяний у фольк-опері. У чому була йогосила? У тому, що Верьовка колекціонував унікальні народні голоси, збирав їх по різних селах".
Свого часу журнал "Музика" писав, що причина заборони фольк-опери Станковича — у "бажанні табуювати будь-який прояв етнічної самобутності". Сам композитор виразно пам'ятає ту ситуацію. Правда, уточнює, що далеко не всі заборони йшли з центру, багато каральних ідеологічних спецоперацій ініціювалося тут, на місцях.

Чи особисто Суслов, тодішній головний ідеолог СРСР, заборонив оперу?

Таке не виключено, однак і місцевих цензорів вистачало. Вони й "порадили" Євгену Станковичу й керівнику хору імені Григорія Верьовки Анатолію Авдієвському утриматися від підписання документів, які передбачали юридичні зобов'язання перед французькою стороною щодо прокату фольк-опери за кордоном.

Але чому саме Гоголь, чому саме його творчість надихнула Станковича на "Папороть"?

Композитор каже: "Гоголь — унікальний письменник, який належить і Україні, і всьому світу. Його "Вечори на хуторі біля Диканьки" розкривають характер, душу, фольклор українців. Творчість Гоголя завжди передбачає якісь паралельні світи. Тобто, повторюся, він творець унікальної міфології, яка зрозуміла і всьому світу, і рідна для нас.
Під час роботи над "Цвітом папороті" я постійно був на репетиціях у Палаці "Україна". Це була і моя пряма робота, і щастя співтворчості з чудовими музикантами.
Природно, я за цю роботу і гроші отримав — причому чималі. Так що народження фольк-опери в 1970-ті мені пам'ятне від першої до останньої ноти.

Диригентом тоді був видатний Федір Глущенко (родом з Кубані). Спочатку він не знав української мови, а згодом опанував її прекрасно. Чи малася на увазі вже тоді якась містика довкола фольк-опери "Коли цвіте папороть"? Усе можливо. Це ж Гоголь!"

Львівську музичну виставу композитор Євген Станкович оцінить тільки в день прем'єри. Він довіряє режисерові, диригентові, художникові, виконавцям.

Станкович каже: "Свого часу я був надламаний цією роботою і не вірив, що її коли-небудь вдасться заново реалізувати. І якби не ентузіасти у Львові, хтозна, коли б ця "Папороть" знову розцвіла на українській сцені! У 1970-ті було одне, а зараз все по-іншому: нинішній сучасний музичний театр — це нові технології і новий погляд на прадавнє язичництво. Так що сподіваюся на успіх".


Автор: Катерина Константинова
Композитори:Євген Станкович
Джерело: dt.ua



Додати: Share on Facebook

Інші:

Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
Патрік Генрі Хьюз: незрячий хлопець, який став віртуозним музикантом
Київський король світового фортепіано
Як вибрати музичну школу і не помилитися?
Українські "Варіації" у Скандинавії
Вуличним музикантам у Львові заборонили виступати без дозволів. Як все працює на практиці?
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
Дует батька і сина Бочеллі
Музика пам'яті
Класична музика в контексті реклами і маркетингу
Вересень: творчий пошук ідей
Дні музики Мирослава Скорика у Львові
Мирослав Скорик і музика Львова
Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу
З любов’ю, Скорик
Принц піаністів
Які фестивалі потрібні та де їх проводити?
Під звуки піаніно: юний принц Джордж займатиметься балетом
Покинуті фортепіано і роялі у дивних світлинах
Бах для ...корів
Клуб композиторів
Яна Тойбер показала удивительный мир балерин
Українські примадонни в музиці
190 років з дня народження Міхала (Михайла) Адамовича Завадського (1828-1887) – відомого польського і українського композитора, піаніста, педагога
Як створюється опера: від задуму до виходу на сцену
Вражаючий звук і кількасотрічні музичні інструменти: Чому Закарпаття називають органним краєм
Міжгалактичний арт-проект музика для прибульців
Уродженець Кременця, який врятував Карнегі-Холл
Класична музика в суді. А чому б ні?
Ще одна причина записати дитину на фортепіано
Марко Р.Стех: Творчість Василя Барвінського виявилася могутнішою від кремлівського диктату
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
5.jpg