Як поляки зіграли на Донбасі | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Як поляки зіграли на Донбасі
Як поляки зіграли на Донбасі
22 січня 2017, неділя

Так, до вчорашнього вечора я майже нічого не знала про музичні колективи чи зірок із Польщі. А ще, на жаль, не дуже добре орієнтуюся в сучасній польській літературі, про яку так завзято мені розказує колежанка, що мешкає у Львові. Бо де Польща, а де Донбас, на якому я народилася й живу! Звичайно, мені відомі багато російських акторів, до того ж маю диплом російського філолога. А ще (о, жах!) під Новий рік досі одним оком інколи дивлюся «Іронію долі...», хоча не вмію готувати заливну рибу. Бо що поробиш, вплив найближчих сусідів та спільна історія — це об’єктивна реальність…



Чи шкодить така зашореність сприйманню іншої культури? Організатори концертів знаного польського гурту Vołosi, виступ якого уважно слухав навіть його величність Карл XVI Ґустав, король Швеції, мабуть, ризикнули, запросивши струнний квартет у різдвяний тур, де із п’яти міст — три на Донбасі. Отримати під час виступу світових зірок пусті зали (бо «тут таке не слухають», «хто піде на поляків» та «це нудно й ніхто їх не знає») — то вже майже міжнародний скандал! Оскільки квитки мали хоч і символічну для виступу такого рівня, але ціну, ризик був: споживач у прифронтових містах уже звикає до доброчинності, зокрема і в царині культури.

«Ми співпрацюємо з місцевими громадськими організаціями та платформами, що підтримують креативні проекти. Маємо позитивний досвід саме на Донбасі, привозили нещодавно, наприклад, проект «РоздІлові» із Сергієм Жаданом, тож були впевнені, що все буде добре, люди прийдуть!» — пояснила менеджер проектів агенції «АртПоле» Тетяна Манзюк.

І вийшло справді добре. Майже вщерть повні великі концертні зали. І, до речі, інший контингент, аніж у Жадана. Аплодисменти й неодноразові виклики на «біс», черга по автографи та фото. У Краматорську: «О, бібліотекарі наші прийшли. Усі» (це сказав чоловік, показуючи на жінок за сусіднім столиком). У Бахмуті: «Матусю, я розкажу моїй вчительці в музичній школі, що на віолончелі, виявляється, ТАКЕ можна грати!» (обізвалася дівчинка років 10, що впродовж усього концерту слухала, немов заворожена, а пальчики ворушилися)…

Чи не звик Донбас до такого, як запевняла мене чиновниця з обласного відділу культури, виправдовуючись за порожню площу під час фестивалю вертепів іще тиждень тому? Усі ці повні зали, люди, що їхали з торецьків та костянтинівок, щоб почути й побачити «чужу їм музику», вони теж збігаються тільки на якісь «Шльопки»? Та годі вже…

Як розповіли музиканти, вони свідомо їхали на Донбас, знаючи, що там війна. І, побачивши в залі кілька військових у формі, відчули особливий настрій та відповідальність. Скрипаль Кшиштоф Лясонь зазначив, що емоційність виступів гурту завжди залежить від ставлення слухачів, бо творчість його й колег базується на імпровізації та взаємодії із залою. Про напруження емоцій на концертах у цьому турі свідчить маленька деталь: у Краматорську навіть сцена не витримала. «У кожному місті енергетика особлива. Але ми відчули, що тут скрізь уміють слухати серцем!» — сказав після концерту в Бахмуті Кшиштоф.

Експеримент виявився дуже вдалим. Отже, можна не тільки витрачати великі державні гроші на «європеїзацію» чи «патріотизацію» Донбасу, що, на жаль, у багатьох випадках виявляється недолугим і малоефективним, а й спробувати ознайомлювати жителів із різноманітним якісним продуктом культури та підключати громадськість, аби не було потреби жалітися, що тут залишається тільки «зганяти на заходи»? Це ж універсальна формула: у якісного продукту завжди знайдуться споживачі. І, до речі, що з того, що тут дивляться «Іронію долі...», коли можуть серцем відчувати фантастичні карпатські мелодії від гурту Vołosi?!

Довідка:

На європейській world music-сцені Vołosi заявили про себе 2010 року виступом на «Новій традиції» — авторитетному польському фестивалі, що спеціалізується на нових формах осмислення фольклорної музики. Поєднання балканських, трансильванських та карпатських мотивів із класичними мелодіями європейських композиторів, майстерність і невимушеність, енергія та елегантність припали до смаку критикам і публіці — Vołosi здобули майже всі можливі нагороди фестивалю. Музиканти встигли видати два альбоми і знайти шанувальників далеко за межами Польщі. З незмінним успіхом вони виступали в Грузії, Данії, Німеччині, Японії, Норвегії, Словенії, Бельгії, Швеції.


Автор: Єлизавета Гончарова
Джерело: Тиждень



Додати: Share on Facebook


Інші:

Полтавська філармонія на зиму залишилася без ремонту
Александр Стоянов и Екатерина Кухар рассказали о новогодних традициях
За відродження високої культури в глибинці, що «призабула» своє шляхетне минуле
Проект "Три С": Мирослав Скорик, Євген Станкович і Валентин Сильвестров
Племінниця автора Щедрика: нам забороняли спілкуватися з Леонтовичами
"Щедрик" Леонтовича - одна з найпопулярніших різдвяних пісень у світі
Він мав стати вченим, а став музикантом
Дузе танцює у Гамбурзі
Як народилася найвідоміша різдвяна пісня
У вінок великому маестро
Молодіжний симфонічний оркестр України - від ідеї та до реалізації
У Львові поставили заборонену 40 років тому оперу
Пам’яті Андрія Сахарова
Микола Леонтович - "український Бах" - 140 років від дня народження
Незрячий баяніст на слух обробляє та вивчає французькі вальси і знає секрет щастя
13 декабря исполнилось 140 лет со дня рождения Николая Леонтовича
Прості історії: тромбоніст Богдан Роменський
Продовження історії успіху: Український молодіжний оркестр отримає близнюка
Чернівецький симфонічний оркестр: історія на чверть століття
Незвичайний метод знищення ракових клітин
"Папороть" Станковича: повернення легенди
В Сьомій симфонії Бетховен використав мотиви народних пісень
Фестиваль "Одеське бельканто": юні вокалісти представили свою творчість
Німецька традиція виготовлення органів та італійська піца як спадщина ЮНЕСКО
Видатний оперний співак і талановитий художник Федір Стравінський був тісно пов’язаний із Україною
Національній опері виповнилося 150 років: які таємниці зберігає театр
Відлунали акорди Міжнародного пректу "Музика є вищим одкровенням"
У Музеї Максима Рильського презентували видання "Максим Рильський. Лібрето опери "Євгеній Онєгін". Український переклад"
Сергій Подолянчук: "Обдарована українська молодь не налаштована на перемогу"
Кароль Шимановський - погляд з туманного Альбіону
Одна з перших у світі жінок-диригенток ─ родом з Уманщини
Тетяна Сергеєва: "Музичне мистецтво необхідно вивчати і в загальноосвітній школі"
Зірка світової опери зійшла в Ірклієві
Нове дослідження з музичної історії Львова
Діамант буковинської музики
Названо найкращу музику для смерті
Київську оперу перейменовували сім разів
Головний академічний концертний зал Києва намагається стати ближчим до слухача
Сергій Борткевич: il memoria
Священик, композитор, патріот: як Остап Нижанківський боровся з нафтовими спекулянтами
      © 2008-2018 Music-review Ukraine