Як поляки зіграли на Донбасі | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Як поляки зіграли на Донбасі
Як поляки зіграли на Донбасі
22 січня, неділя

Так, до вчорашнього вечора я майже нічого не знала про музичні колективи чи зірок із Польщі. А ще, на жаль, не дуже добре орієнтуюся в сучасній польській літературі, про яку так завзято мені розказує колежанка, що мешкає у Львові. Бо де Польща, а де Донбас, на якому я народилася й живу! Звичайно, мені відомі багато російських акторів, до того ж маю диплом російського філолога. А ще (о, жах!) під Новий рік досі одним оком інколи дивлюся «Іронію долі...», хоча не вмію готувати заливну рибу. Бо що поробиш, вплив найближчих сусідів та спільна історія — це об’єктивна реальність…



Чи шкодить така зашореність сприйманню іншої культури? Організатори концертів знаного польського гурту Vołosi, виступ якого уважно слухав навіть його величність Карл XVI Ґустав, король Швеції, мабуть, ризикнули, запросивши струнний квартет у різдвяний тур, де із п’яти міст — три на Донбасі. Отримати під час виступу світових зірок пусті зали (бо «тут таке не слухають», «хто піде на поляків» та «це нудно й ніхто їх не знає») — то вже майже міжнародний скандал! Оскільки квитки мали хоч і символічну для виступу такого рівня, але ціну, ризик був: споживач у прифронтових містах уже звикає до доброчинності, зокрема і в царині культури.

«Ми співпрацюємо з місцевими громадськими організаціями та платформами, що підтримують креативні проекти. Маємо позитивний досвід саме на Донбасі, привозили нещодавно, наприклад, проект «РоздІлові» із Сергієм Жаданом, тож були впевнені, що все буде добре, люди прийдуть!» — пояснила менеджер проектів агенції «АртПоле» Тетяна Манзюк.

І вийшло справді добре. Майже вщерть повні великі концертні зали. І, до речі, інший контингент, аніж у Жадана. Аплодисменти й неодноразові виклики на «біс», черга по автографи та фото. У Краматорську: «О, бібліотекарі наші прийшли. Усі» (це сказав чоловік, показуючи на жінок за сусіднім столиком). У Бахмуті: «Матусю, я розкажу моїй вчительці в музичній школі, що на віолончелі, виявляється, ТАКЕ можна грати!» (обізвалася дівчинка років 10, що впродовж усього концерту слухала, немов заворожена, а пальчики ворушилися)…

Чи не звик Донбас до такого, як запевняла мене чиновниця з обласного відділу культури, виправдовуючись за порожню площу під час фестивалю вертепів іще тиждень тому? Усі ці повні зали, люди, що їхали з торецьків та костянтинівок, щоб почути й побачити «чужу їм музику», вони теж збігаються тільки на якісь «Шльопки»? Та годі вже…

Як розповіли музиканти, вони свідомо їхали на Донбас, знаючи, що там війна. І, побачивши в залі кілька військових у формі, відчули особливий настрій та відповідальність. Скрипаль Кшиштоф Лясонь зазначив, що емоційність виступів гурту завжди залежить від ставлення слухачів, бо творчість його й колег базується на імпровізації та взаємодії із залою. Про напруження емоцій на концертах у цьому турі свідчить маленька деталь: у Краматорську навіть сцена не витримала. «У кожному місті енергетика особлива. Але ми відчули, що тут скрізь уміють слухати серцем!» — сказав після концерту в Бахмуті Кшиштоф.

Експеримент виявився дуже вдалим. Отже, можна не тільки витрачати великі державні гроші на «європеїзацію» чи «патріотизацію» Донбасу, що, на жаль, у багатьох випадках виявляється недолугим і малоефективним, а й спробувати ознайомлювати жителів із різноманітним якісним продуктом культури та підключати громадськість, аби не було потреби жалітися, що тут залишається тільки «зганяти на заходи»? Це ж універсальна формула: у якісного продукту завжди знайдуться споживачі. І, до речі, що з того, що тут дивляться «Іронію долі...», коли можуть серцем відчувати фантастичні карпатські мелодії від гурту Vołosi?!

Довідка:

На європейській world music-сцені Vołosi заявили про себе 2010 року виступом на «Новій традиції» — авторитетному польському фестивалі, що спеціалізується на нових формах осмислення фольклорної музики. Поєднання балканських, трансильванських та карпатських мотивів із класичними мелодіями європейських композиторів, майстерність і невимушеність, енергія та елегантність припали до смаку критикам і публіці — Vołosi здобули майже всі можливі нагороди фестивалю. Музиканти встигли видати два альбоми і знайти шанувальників далеко за межами Польщі. З незмінним успіхом вони виступали в Грузії, Данії, Німеччині, Японії, Норвегії, Словенії, Бельгії, Швеції.


Автор: Єлизавета Гончарова
Джерело: Тиждень



Додати: Share on Facebook


Інші:

До 150-річчя від дня народження Євгена Купчинського
"Стрес я залишаю в театрі". Прима нью-йоркського балету поділилася правилами здорового способу життя
Згадаємо Андрія Іщенка
Духові інструменти: загадки саксофона
Польські пісні Шопена – українською
Львів, Європа і – світ
17 серпня - 75 років Мусліму Магомаєву
"Котяча фуґа" та її історія
Скромного українського співака визнали одним із найкращих тенорів світу
Стравінський у ПАР: композитор, який кинув виклик апартеїду
Оксана Линів: українка на чолі кращих оркестрів Європи
Рахманіновські гостини
Ромський піаніст – Дьордь Цифра
Ваґнерівський фестиваль у Байройті: з червоним килимком і без скандалів
Україномовна опера: загибель відкладається?
Молода українська скрипалька діагностує інструменти Страдіварі, Аматі та Гварнері
Класична італійська опера. Ази та аналогії з сьогоденням
Джордж Гершвін: 80 роковини смерті відомого композитора
Основоположник династії музикантів
Заняття класичною музикою – це не так складно
Потрібне перезавантаження
Україна у звуках: забуті народні музичні інструменти
Історія піаніста, якого могло не бути
Опера в свинарнику: європейські рецепти відродження малих українських міст
Як музика зустрічає розум?
Родом з України: українське коріння композитора Ігоря Стравінського
Що робить Віденську Оперу найпопулярнішою і визнаною у всьому світі?
Яку історію має будинок Полтавської філармонії
Між дерев співається найкраще
ODESSA CLASSIC 2017: в Одессе проходит Международный музыкальный фестиваль
Насолода «живим звуком»
Священик, композитор, диригент, член Української Національної Ради ЗУНР Остап Нижанківський
Пам’ять про автора українського гімну Михайла Вербицького потрібно повернути в Україну – дослідниця
Київському оркестру New Era Orchestra виповнилося 10 років
Зробиш бандуру — візьмемо: як «посвячують» у сучасних кобзарів
Посол і меценат української культури
Музична зброя України: тулумбас викликає дощ, а звуками дримби лікують хворих
Як народилася пісня «Рідна мати моя»?
Симфонічний оркестр Вінницької філармонії відкрив фестиваль П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк
У Чернівцях була своя консерваторія
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове