Як поляки зіграли на Донбасі | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Як поляки зіграли на Донбасі
Як поляки зіграли на Донбасі
22 січня, неділя

Так, до вчорашнього вечора я майже нічого не знала про музичні колективи чи зірок із Польщі. А ще, на жаль, не дуже добре орієнтуюся в сучасній польській літературі, про яку так завзято мені розказує колежанка, що мешкає у Львові. Бо де Польща, а де Донбас, на якому я народилася й живу! Звичайно, мені відомі багато російських акторів, до того ж маю диплом російського філолога. А ще (о, жах!) під Новий рік досі одним оком інколи дивлюся «Іронію долі...», хоча не вмію готувати заливну рибу. Бо що поробиш, вплив найближчих сусідів та спільна історія — це об’єктивна реальність…



Чи шкодить така зашореність сприйманню іншої культури? Організатори концертів знаного польського гурту Vołosi, виступ якого уважно слухав навіть його величність Карл XVI Ґустав, король Швеції, мабуть, ризикнули, запросивши струнний квартет у різдвяний тур, де із п’яти міст — три на Донбасі. Отримати під час виступу світових зірок пусті зали (бо «тут таке не слухають», «хто піде на поляків» та «це нудно й ніхто їх не знає») — то вже майже міжнародний скандал! Оскільки квитки мали хоч і символічну для виступу такого рівня, але ціну, ризик був: споживач у прифронтових містах уже звикає до доброчинності, зокрема і в царині культури.

«Ми співпрацюємо з місцевими громадськими організаціями та платформами, що підтримують креативні проекти. Маємо позитивний досвід саме на Донбасі, привозили нещодавно, наприклад, проект «РоздІлові» із Сергієм Жаданом, тож були впевнені, що все буде добре, люди прийдуть!» — пояснила менеджер проектів агенції «АртПоле» Тетяна Манзюк.

І вийшло справді добре. Майже вщерть повні великі концертні зали. І, до речі, інший контингент, аніж у Жадана. Аплодисменти й неодноразові виклики на «біс», черга по автографи та фото. У Краматорську: «О, бібліотекарі наші прийшли. Усі» (це сказав чоловік, показуючи на жінок за сусіднім столиком). У Бахмуті: «Матусю, я розкажу моїй вчительці в музичній школі, що на віолончелі, виявляється, ТАКЕ можна грати!» (обізвалася дівчинка років 10, що впродовж усього концерту слухала, немов заворожена, а пальчики ворушилися)…

Чи не звик Донбас до такого, як запевняла мене чиновниця з обласного відділу культури, виправдовуючись за порожню площу під час фестивалю вертепів іще тиждень тому? Усі ці повні зали, люди, що їхали з торецьків та костянтинівок, щоб почути й побачити «чужу їм музику», вони теж збігаються тільки на якісь «Шльопки»? Та годі вже…

Як розповіли музиканти, вони свідомо їхали на Донбас, знаючи, що там війна. І, побачивши в залі кілька військових у формі, відчули особливий настрій та відповідальність. Скрипаль Кшиштоф Лясонь зазначив, що емоційність виступів гурту завжди залежить від ставлення слухачів, бо творчість його й колег базується на імпровізації та взаємодії із залою. Про напруження емоцій на концертах у цьому турі свідчить маленька деталь: у Краматорську навіть сцена не витримала. «У кожному місті енергетика особлива. Але ми відчули, що тут скрізь уміють слухати серцем!» — сказав після концерту в Бахмуті Кшиштоф.

Експеримент виявився дуже вдалим. Отже, можна не тільки витрачати великі державні гроші на «європеїзацію» чи «патріотизацію» Донбасу, що, на жаль, у багатьох випадках виявляється недолугим і малоефективним, а й спробувати ознайомлювати жителів із різноманітним якісним продуктом культури та підключати громадськість, аби не було потреби жалітися, що тут залишається тільки «зганяти на заходи»? Це ж універсальна формула: у якісного продукту завжди знайдуться споживачі. І, до речі, що з того, що тут дивляться «Іронію долі...», коли можуть серцем відчувати фантастичні карпатські мелодії від гурту Vołosi?!

Довідка:

На європейській world music-сцені Vołosi заявили про себе 2010 року виступом на «Новій традиції» — авторитетному польському фестивалі, що спеціалізується на нових формах осмислення фольклорної музики. Поєднання балканських, трансильванських та карпатських мотивів із класичними мелодіями європейських композиторів, майстерність і невимушеність, енергія та елегантність припали до смаку критикам і публіці — Vołosi здобули майже всі можливі нагороди фестивалю. Музиканти встигли видати два альбоми і знайти шанувальників далеко за межами Польщі. З незмінним успіхом вони виступали в Грузії, Данії, Німеччині, Японії, Норвегії, Словенії, Бельгії, Швеції.


Автор: Єлизавета Гончарова
Джерело: Тиждень



Додати: Share on Facebook В Контакте


Інші:

Музична зброя України: тулумбас викликає дощ, а звуками дримби лікують хворих
Як народилася пісня «Рідна мати моя»?
Симфонічний оркестр Вінницької філармонії відкрив фестиваль П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк
У Чернівцях була своя консерваторія
Вінниця у травні проводить ХV Міжнародний фестиваль ім. Петра Чайковського та Надії фон Мекк
Родом з України: Норберт Гланцберг - композитор
Урочисте закриття Першого Всеукраїнського конкурсу піаністів імені Олега Криштальського
Музи Бейли Бартока: найбільша любов
Голгофа Артемія Веделя
Молоді композитори України: COURSE 2017
Відомий закарпатський композитор легко закохувався у талановитих юних дівчат
Автор музики до мультсеріалу «Про козаків» вчився у Тернопільській ЗОШ №4
Після Brexit: що буде з європейськими оркестрами
Как поступить в немецкую консерваторию
Где и как учат музыке в Германии
Леонардо да Вінчі – безликий геній Ренесансу
8 малоизвестных фактов о Лучано Паваротти
До ювілею журналу «Українська Музика»
У пошуках справного піаніно
15 квітня 1905 року народився великий український балетний танцівник Сергій Лифар
Найбільший в Україні орган ще «звикає» до Харкова
Від футуризму до електроніки
Хлібні колоски Іванові Козловському
«Я приїжджав до театру, прив’язував коня і йшов на сцену. Мої однополчани, які сиділи у перших рядах партеру, підтримували мене не плесканням у долоні, а стукотом прикладів гвинтівок об підлогу»
Феномен Анатолія Авдієвського
Балет живой и мертвый: как устроен театральный репертуар в Украине и в мире
Невмирущий вінок слави Миколи Лисенка
Про скарби Дмитра Гнатюка
Як зіграти добробут
Втрачений Ужгород: як тифліська скрипалька Віра Ромішовська відкрила в місті музичну школу
Реформа естетичної освіти: скандал замість музики
«Доброзичливці» радили Миколі Лисенку покинути «хохляччину»…
Павло Тичина – диригент
Батько національного культурного прогресу
Переворот в Опере: как дизайн-мышление преобразило театр из Сан-Франциско
Як та коли у Полтаві з'явився будинок Полтавської філармонії
Говоримо про реформу шкіл естетичного виховання з музикантом Ольгою Стельмашевською
10 лучших академических композиторов мира
Музика вічності...
13 березня - вперше виконаний скрипковий концерт мі-мінор Мендельсона-Бартольді
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове