|
Брамс: меланхолія і пристрасть
17 червня на «АРТ-сцені» Київської опери на Подолі відбудеться концерт, в якому лунатимуть знакові твори класика
13 червня 2023, вівторок
Поширити у Facebook
У програму концерту до 190-річчя від дня народження Йоганнеса Брамса увійшли два найвідоміші та найемоційніші камерні твори видатного німецького композитора епохи романтизму.
«Меланхолійне Тріо» ор.40, присвячене матері композитора, яка померла у рік написання твору, прочиняє нам двері у потаємні дитячі спогади Брамса, а також демонструє нам одну з найпроникливіших партій для валторни в історії світової літератури.
За спогадами самого композиторами, початкова тема валторни у першій частині прийшла до нього під час лісової прогулянки, саме у тембрі цього мідного духового інструмента він бачив найповніше втілення романтичної лірики.
Другий твір програми — «Фортепіанний квінтет фа мінор», який часто вважають вершиною камерної музики Брамса — переносить слухачів в інший емоційний спектр.
Дослідники творчості композитора окреслюють його характер бетховенським за своєю динамічною та шубертівським за його найкращі ліричні фрагменти. Драматургія квінтету рухається за карколомною траєкторією: пристрасна драма першої частини змінюється ліричним Andante, за яким звучить демонічне Скерцо та динамічний фінал.
Виконавці:
Михайло Білич /скрипка/, Андрій Васін /фортепіано/ ,Дмитро Таран /валторна/, Андрій Чоп /альт/ та Микола Любенко /віолончель/.
ДОВІДКА Music-Review Ukraine
Йоганнес Брамс народився 7 травня 1833 року в Гамбурзі (Німеччина). Першим вчителем музики був його батько. Обдарований піаніст, Брамс почав публічно виступати вже в дитячі роки. Але незабезпечене матеріальне становище сім'ї змусило його братися за будь-яку роботу — він переписував ноти, аранжував, грав у садах і ресторанах. Це, втім, принесло певну користь юному Брамсу: майбутній композитор увійшов в безпосереднє зіткнення з музикою німецького демократичного побуту, яку широко використовував у своєму наступному творчості.
Істотну роль у творчому розвитку Брамса зіграла його зустріч у 1853 році з Е. ремінь. Виступаючи з ним в якості акомпаніатора, Брамс перейнявся красою і захопливістю угорських національних мелодій, які входили в репертуар скрипаля. Згодом це знайшло відображення у творчості Брамса — в його знаменитих «Угорських танцях» і в ряді інших творів, де використані характерні мелодійні обороти і ритми угорської народної музики.
У 1850-х роках Брамс багато виступав як піаніст в різних містах Німеччини, керував придворною хоровою капелою в Детмольд і жіночим хором в Гамбурзі. Починаючи з 1862 року творча діяльність Брамса найтіснішим чином пов'язана з Віднем. У цьому місті, являвшемся тоді своєрідним музичним центром, постійно звучали австрійські, німецькі, угорські, чеські, словацькі, сербські пісні і танці. Все це було джерелом, що живило творчість Брамса.
У 1870-1880 роки Брамс створив більшість своїх кращих творінь — всі симфонії, скрипковий і 2-й фортепіанний концерти, камерні ансамблі, пісні, хори, танці. Творчість Брамса, що охоплює майже всі жанри, характеризується глибокою і органічним зв'язком з народно-побутовою музикою.
У жанрі симфонічної музики Брамс є продовжувачем традицій Бетховена. Не дарма 1-ю симфонію Брамса деколи називають «десятою симфонією Бетховена».
Помер Брамс 3 квітня 1897 року.
Виконавці: Михайло Білич
Концертна організація: Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей і юнацтва
|