Сергій Голуб – капітан корабля під назвою «Ніжинська дитяча музична школа» | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Сергій Голуб – капітан корабля під назвою «Ніжинська дитяча музична школа»
Дитячий зразковий хор Ніжинської музичної школи  «Сяйво»
Сергій Голуб – капітан корабля під назвою «Ніжинська дитяча музична школа»
20 січня, п'ятниця


Сергій Олександрович Голуб, заслужений працівник культури України, директор Ніжинської музичної школи 19 січня святкує свій 70-річний ювілей.

«Музична школа – це все моє життя», – сказав в інтерв’ю Сергій Олександрович.  У музичній школі він – один із старожилів. 1 вересня виповниться 35 років, як  Сергій Голуб очолює музичний  заклад: щодень  шовком тягнеться  його стежина до людей  та музики.  А  прізвище  Голуб  у Ніжині і не тільки давно вже асимілювалося  із славнозвісним дитячим зразковим хором «Сяйво»,  якому  він віддає своє серце вже  тридцять п’ятий рік.  Любить свою справу та своїх учнів. Усіх без винятку: талановитих і неслухняних, мудрих і спраглих до навчання. «Усі вони – мов мої рідні діти. Вважаю, що поганих дітей взагалі не існує, – каже мудрий керівник. – Пишаюся я дітьми, які зараз навчаються в нашій школі».  Серед них – призери та переможці конкурсів різних рівнів.

                                   Вже в чотири роки грав «Бариню»…

Родом Сергій Олександрович із Сумщини. Народився та виріс у невеличкому  селі (називає його хутором,- авт. ) Новосільське – Лебединського району. Де не копнеш, і струмок джерельний з під землі –  от така благодатна  там земля.  І творчими  людьми багата теж…  «В селі на 150 дворів була і початкова школа, і бібліотека, і будинок культури з самодіяльністю, з якою місцеві артисти їздили на гастролі до ближніх сіл. Були і степісти, і солісти-вокалісти, і дуети, і навіть драматичний гурток», – розповідає він. (Нині, за словами Сергія Олександровича, в с. Новосільське проживає лише одна людина, – авт.) Вже у чотирирічному віці Сергій взяв до рук батькову гармошку. Спочатку крадькома. Грав на слух, інтуїтивно. «Ото, іду по селу, а хтось  грає. Сідаю під парканом і слухаю. Та матаю на вус… Нот тоді ми не знали. Музику я сприймав на слух і повторював. Ось так і захопився», – розповідає Сергій Олександрович, та далі пригадує: «Ото йде до моєї матері молодь, та просить: «Тітко Меланіє, пустіть Серьогу, грати нікому». А далі грузимо гармошку на візок… І концерт на все село».

До 4 класу грав на гармошці німецького строю, у 4-му класі хлопцю купили  хроматичну, тульську, а вже у 7 класі батьки придбали Сергію баян «Kreminne». Закінчивши чотиріричку, Сергій Голуб іде навчатися до Василівської  девятирічки, що за 6 км  від його рідного Новосельська. Вже у 8 -му класі очолює шкільний хор. Пам’ятає Сергій Олександрович й перші свої музичні ази в сільській школі:  «Тоді такої техніки, як зараз, не було.  Хіба що патефон.  Я із запалом, дуже уважно відносився до нот, які виводила вчителька музики на дошці. Грав на слух «Яблучко», «Бариню», полонез Огінського…».

                                             Дорога до Ніжина…

Сергій Олександрович хотів вступати в Гадяцьке училище культури, та його батькам односелець порадив (батько відомого українського поета  Володимира  Морданя, – авт.), аби Сергій їхав до Ніжинського педінституту, та вступав на музпед.  Але  там  відмовили. «Сказали, немає музичної освіти. Ідіть на філогічний!», – розповідає Сергій Олександрович. Тож вступив в училище культури. Зіграв «Полонез», і забрали. Після року навчання юнака забирають до армії. З 1966 по 1968 проходив службу в ракетних військах, і там талант не залишився не поміченим – Сергій Голуб став  активним учасником військової самодіяльності, за що навіть отримав додаткову 10-денну вітпустку.  Після армії закінчив училище з відзнакою та лише з одним іспитом вступив на музично-педагогічний факультет  НДПІ. Під час свого навчання Сергій Голуб очолює хор фізико-математичного  факультету.

У 1974 році (після закінчення) йде працювати учителем музики у Ніжинську ЗОШ № 10. В школі під його керівництвом створюються два хори: старших та молодших солістів. Вже у жовтні того ж року талановитого педагога кличуть у педінститут  викладати диригування. А через рік  його було призначено на посаду декана музично-педагогічного факультету НДПІ, де він пропрацював 19 років і створив загальноінститутський хор народної пісні, популярність якого можна було на той час порівняти навіть з хором  Верьо́вки. У  1979 році він вступає до Одеської консерваторії  імені А. В. Нежданової (нині Одеська національна музична академія) на факультет хорового деригування, та успішно її закінчує.



У 1982 році Людмила Любенко, секретар міської партії, яка курувала ідеологію, викликає Голуба та каже: «Партія вважає, що ви повинні очолити музичну школу».  Цю школу Сергій Олександрович очолює і нині.

                                                           У сяйві  «Сяйва»

Зразковий хор «Сяйво» відповідає своїй назві.  Вони завжди бажані гості кращих концертних залів  не тільки області, а й всієї України. «Сяйво» — дитячий зразковий хор Ніжинської музичної школи у місті Ніжин, заснований у 1952 р. Від 1982 року його художнім керівником є директор школи Сергій Олександрович Голуб. Глибоке розуміння хорової справи та вишуканий художній смак керівника забезпечують успіх у творчій роботі над хоровими творами різних епох та жанрів.



Усі твори «Сяйво» виконує лише мовою оригіналу — українською, білоруською, російською, англійською, німецькою, італійською.

Від 1996 Сергій Олександрович є одночасно регентом хору Воскресіння кафедрального собору Всіх святих у Ніжині. Це не могло не відбитися на формуванні репертуару дитячого хору, до якого все частіше входить духовна музика вітчизняних композиторів: Артема Веделя, Дмитра Бортнянського, Миколи Лисенка, а також духовні піснеспіви І.Синиці — композитора та спів керівника хору «Воскресіння».

А однією з улюблених пісень хору є “Пісня про пісню”, на слова і музику Тетяни Голуб, доньки Сергія Олександровича.

Юні хористи неодноразово з великим успіхом виступали в найпрестижніших концертних залах України: республіканському палаці дітей та юнацтва, Національному будинку органної та камерної музики, патріаршому Володимирському соборі, колонній залі ім. М. В. Лисенка національної філармонії України.

За останні роки дитячий хор «Сяйво» набув особливої популярності не лише в місті і області, а й по всій країні. Десятки концертних виступів щороку здійснює колектив перед жителями рідного міста.

Від 1983 хор є постійним учасником обласних конкурсів-фестивалів 36 шкіл естетичного виховання. За цей час хор 17 разів поспіль виборював перші місця, а 1999 та 2000 року ставав лауреатом VII та VIII Міжнародних фестивалів дитячо-юнацької хорової творчості «Співає Київщина».

Хор є двічі лауреатом (І місце) VII та XIV Міжнародного конкурсу-фестивалю “Південна Пальміра” в 2000 і 2008 роках. А в 2008 році ще й був нагороджений грамотою за найкраще виконання обробки українськох  народної  пісні «Розкопаю ягору» ав. О.Некрасов. Також “Сяйво” був учасником всеукраїнського музичного фестивалю до 250-річчя від дня народження Дмитра Бортнянського (грудень 2001, Чернігів), творчого звіту Чернігівщини до 10-річчя незалежності України в Палаці «Україна», міжнародної хорової асамблеї «Тоніка» і фестивалю «Музичні прем’єри сезону» (березень-квітень 2002, Київ). У 2005 році хор “Сяйво” став лауреатом Всеукраїнського фестивалю духовної музики “О, Мати Божа, о, Райський цвіте” в м. Тернополі.

Та особливу творчу сторінку хор вписав у життя міжнародного дитячого центру “Артек”. З 2002 року він тричі брав участь у V, VII і IX фестивалях-конкурсах дитячого хорового мистецтва “Артеківські зорі” ім. Г.Струве: 2002 рік – І місце в конкурсі і головний приз за найкраще виконання творів Г.Струве; 2004 рік – І місце в конкурсі і знову головний приз фестивалю; 2006 рік – Гран-прі “Кубок Авдієвського”.

За високий професійний виконавський рівень, активну і стабільну концертну діяльність колективу надано почесне звання «зразковий» (1993). Його керівник — Сергій Голуб — заслужений працівник культури України (1990).

                              Окрім музики, люблю рибалити…

Уся родина Сергія Олександровича творча та музична. «Моя дружина  Наталія Володимирівна – бандуристка, майже десятиліття працює в музичній школі, вона  – завідувачка вокально-хорового відділу. Свого часу працювала в Гоголівському виші, була у складі відомого у Ніжині  тріо бандуристів.  Донька Тетяна – викладач музично-теоретичних дисциплін, музичний культуролог. Вона виховувалася мною більше в музичній школі, аніж вдома, і сприймала мене не як батька, а як суворого Сергія Олександровича»,- зізнається ювіляр та далі ділиться: «Моє хобі – рибалка, там я відпочиваю душею. Ми часто проводимо канікули в Ядутах усім колективом, де щодня о четвертій ранку мене можна побачити з вудочкою в руках».

Під кінець розмови Сергій Олександрович наголошує: «Таланти на Ніжинській землі не переводяться. Єдине, що змінилося – це ставлення до мистецтва. Нині на першому плані – естрада, і молодь хоче, щоб її не тільки чули, а й бачили. Творити ж живу музику – це велика робота, яку обирають одиниці».


Автор: Тетяна Марченко
Колективи: Дитячий зразковий хор Ніжинської музичної школи «Сяйво»
Навчальний заклад: Ніжинська дитяча музична школа
Джерело: www.nezhatin.com.ua



Додати: Share on Facebook В Контакте

Інші:

Музична зброя України: тулумбас викликає дощ, а звуками дримби лікують хворих
Як народилася пісня «Рідна мати моя»?
Симфонічний оркестр Вінницької філармонії відкрив фестиваль П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк
У Чернівцях була своя консерваторія
Вінниця у травні проводить ХV Міжнародний фестиваль ім. Петра Чайковського та Надії фон Мекк
Родом з України: Норберт Гланцберг - композитор
Урочисте закриття Першого Всеукраїнського конкурсу піаністів імені Олега Криштальського
Музи Бейли Бартока: найбільша любов
Голгофа Артемія Веделя
Молоді композитори України: COURSE 2017
Відомий закарпатський композитор легко закохувався у талановитих юних дівчат
Автор музики до мультсеріалу «Про козаків» вчився у Тернопільській ЗОШ №4
Після Brexit: що буде з європейськими оркестрами
Как поступить в немецкую консерваторию
Где и как учат музыке в Германии
Леонардо да Вінчі – безликий геній Ренесансу
8 малоизвестных фактов о Лучано Паваротти
До ювілею журналу «Українська Музика»
У пошуках справного піаніно
15 квітня 1905 року народився великий український балетний танцівник Сергій Лифар
Найбільший в Україні орган ще «звикає» до Харкова
Від футуризму до електроніки
Хлібні колоски Іванові Козловському
«Я приїжджав до театру, прив’язував коня і йшов на сцену. Мої однополчани, які сиділи у перших рядах партеру, підтримували мене не плесканням у долоні, а стукотом прикладів гвинтівок об підлогу»
Феномен Анатолія Авдієвського
Балет живой и мертвый: как устроен театральный репертуар в Украине и в мире
Невмирущий вінок слави Миколи Лисенка
Про скарби Дмитра Гнатюка
Як зіграти добробут
Втрачений Ужгород: як тифліська скрипалька Віра Ромішовська відкрила в місті музичну школу
Реформа естетичної освіти: скандал замість музики
«Доброзичливці» радили Миколі Лисенку покинути «хохляччину»…
Павло Тичина – диригент
Батько національного культурного прогресу
Переворот в Опере: как дизайн-мышление преобразило театр из Сан-Франциско
Як та коли у Полтаві з'явився будинок Полтавської філармонії
Говоримо про реформу шкіл естетичного виховання з музикантом Ольгою Стельмашевською
10 лучших академических композиторов мира
Музика вічності...
13 березня - вперше виконаний скрипковий концерт мі-мінор Мендельсона-Бартольді
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове






File Attachment Icon
300.jpg