Відлуння столітніх оплесків | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Відлуння столітніх оплесків
Відлуння столітніх оплесків
19 вересня 2017, вівторок

Якось її запросили співати у царському палаці. Виконавши низку арій з найвідоміших опер, закінчила українськими піснями — так чинила повсюдно, де їй доводилося виступати в концертах. «Що це за пісні і якою мовою вона їх співала?» — поцікавився російський імператор. «Це пісні мого народу, українські пісні», — відповіла Соломія Крушельницька.

120 років тому, понад три місяці поспіль — від 21 листопада 1896-го по 8 березня 1897-го, Соломія Крушельницька тріумфально виступала на сцені Одеського, нині національного академічного, театру опери та балету. Про цю історичну подію, як і про дати життя славетної артистки — 23 вересня 1872-го та 16 листопада 1952 року — одеситам нагадали львів’яни, працівники музично-меморіального музею Соломії Крушельницької. До нашого міста вони привезли виставку «На вершині світової слави»…

Так уже воно повелося, на жаль, що української культури начебто й не було. Ні, звісно, щось таки існувало, але то десь там, далеко і… давно, а тут, на півдні… даруйте. Чи сьогодні знайдеться більше трьох опер українського національного репертуару в нашому славетному театрі, яким пишається Одеса? Про українську оперету вже й мови нема — а тим часом фахівці назвуть не один десяток творів українських авторів у цьому популярному жанрі, чимало з яких вписані у діючий репертуар — там, де є відповідні театри, а чужомовні йдуть в українському перекладі. (До слова сказати, автор ще на початку 1960-х слухав у Львівській опері «Циганського барона» українською мовою). А візьмімо музику? Багатющу класичну спадщину, твори світські й духовні, геніальні творці яких свого часу зазнали гонінь та репресій, усе ще недостатньо озвучені у нашому місті. Та й із сучасною українською музикою та сама проблема. А то, бува, навіть про ювілейні дати ніхто й не згадає…
'
На вершині світової слави вже перебувала в часі одеської гастрольної подорожі 25-річна українська співачка Соломія Крушельницька. Щокожного вечора, коли вона брала участь у виставі, публіка в цілковитому захваті зустрічала і проводжала її зі сцени шквальними оплесками, всі барви південних квітів — хоч це був зимовий сезон — морським прибоєм вихлюпувались на сцену. У найвідоміших операх, що нині є світовою класикою, артистка співала провідні арії. Це, передовсім, Джоконда в однойменній опері, Маргарита у «Фаусті», Амелія з «Бал-маскараду», Леонора в «Трубадурі», Дездемона в «Отелло», Сантуцца із «Сільської честі», Єлизавета в «Тангейзері», Манон Леско в однойменній опері… 35 вистав за її участю!..

Хоч початок гастролей в Одесі був не надто вдалим. Раптово захворів виконавець головної партії в опері «Джоконда», виставу терміново замінили. Артистці довелося співати з незіспіваною трупою. Тож відгуки преси виявилися не надто позитивними. Проте оглядачі в один голос хвалили виконавицю головної партії, високо оцінюючи і її голос, і драматичну майстерність.

Іншим разом вимогливі одеські глядачі особливо відзначили її виконання головної ролі в опері Фроманталя Галеві «Жидівка» (при совєтах йшла під назвою «Донька кардинала»). Публіка високо зацінувала її артистизм, виконавську майстерність, а передовсім — сценічне перевтілення. Не вірилося, писали газети, що це не єврейка співала на сцені — так майстерно перевтілювалась артистка.

В Одесі Соломія Крушельницька виступала і в благодійних концертах, зокрема — про це достеменно відомо — в залі Комерційного товариства, в Міській авдиторії. І щоразу знайомила одеську публіку з українськими піснями, це додавало кожному концертові особливої чарівності.

Гастролі, за традицією, завершилися бенефісом примадонни — в опері Джузеппе Верді «Отелло» вона пречудово виконала партію Дездемони. Публіка буквально шаленіла від захоплення, овації не стихали, їй без кінця несли розкішні квіти, вручали коштовні подарунки, на деяких були написи: «Ідеальна Дездемона», «Талановитій артистці», «Славній артистці від земляків»… І довго ще проводжали її на залізничний вокзал, аж до вагону.

Й саме тут, в Одесі, Соломія Крушельницька познайомилася з корифеєм українського театру Марком Кропивницьким, трупа якого під ту пору якраз виступала на кону Російського театру, там же майстер української драматичної сцени відзначав 25-річчя своєї творчої діяльності. Як писали газети, його також привітала своєю карткою з українським написом примадонна італійської опери Крушельницька, українка за національністю. В Одесі вона познайомилась і з відомим бібліографом Михайлом Комаровим.

Про те, як 120 років тому славетна українка підкорила Одесу, розповідають понад сто експонатів виставки, розгорнутої в Літературному музеї, яка триватиме до 23 вересня. Тут можна ознайомитися зі свідченнями тогочасної одеської преси, львівських видань, побачити оригінальні фото в різних ролях, особисті речі — це і предмети побуту, і клавіри з особистої бібліотеки Соломії Крушельницької. Також експонується реконструкція сценічного вбрання, у якому вона виконувала головні ролі в операх «Джоконда» і «Мадам Баттерфляй». Про останню варто згадати окремо, хоч це й загальновідомий факт. Під час першої прем’єри в міланському театрі Ла Скала опера була провалена, публіка не сприйняла її, попри те, що виступали найвідоміші співаки Італії. Й лише по кількох місяцях, коли у головній ролі виступила Соломія Крушельницька, отримала наче нове звучання. Так українська артистка, яка ще за життя була визнана найвидатнішою співачкою світу, врятувала оперу, яка стала дуже популярною й досі не сходить зі сцени, а її ім’я назавжди пов’язане з цим твором… «Найпрекрасніша і найчарівніша Баттерфляй» — таким титулом була відзначена геніальна співачка. А ще її називали «Найпрекрасніша Соломія», «Найчарівніша Чіо-Чіо-Сан», «Єдина в світі Джоконда», «Неповторна Галька», «Ідеальна Брунгільда», «Вражаюча Валькірія», «Виняткова Лорелея», «Незабутня Аїда»…

І можна було б сподіватися, що на честь Соломії Крушельницької Одеський оперний поставить до цих дат «Мадам Баттерфляй». Можна було б очікувати, що й у музичному училищі ім. К.Ф. Данькевича заспівають на її честь. І, певна річ, якби ця подія була бодай трохи прорекламована афішами, телевізійними повідомленнями, на її відкриття прийшло б таки більше людей.

І як тут не навести слова американського продюсера Алекса Гутмахера, одесита з походження, випускника музичного училища та Музичної академії ім. А.В. Нежданової, котрий представив на відкритті виставки свій фільм «Скарби Соломіїного дому» — про музей у Львові:

— 120 років тому Соломія Крушельницька підкорила Одесу. Нехай тут завжди панує ім’я великої співачки, великої українки… Треба всім відчути себе українцями, талановитою нацією, котра народжує таких геніїв.

Цими днями в Одесі завершився вже VII міжнародний арт-фестиваль «Провінція біля моря»—2017. Серед чисельних творчих зустрічей, розтягнутих у часі на цілу декаду, були заходи з нагоди ювілеїв різних відомих постатей сусідньої культури. Певна річ, було б некоректно протиставляти, але імені Соломії Крушельницької у тій програмі годі було шукати…

Та нехай вже читачі самі все коментують…


Автор: Роман Кракалія
Джерело: Чорноморські новини



Додати: Share on Facebook

Інші:

"Оскароносний" син емігранта, який змінив уявлення про музику до кінофільмів
Вчені: Навчання гри на віолончелі покращує мозкову активність
Музика бентежних душ: що таке справжній джаз та про що він оповідає
5 цікавих фактів про дует 2CELLOS, який виконає гімн Ліги Чемпіонів у Києві
Исключительное звучание скрипок Страдивари связали с их высоким «голосом»
Браво, Маестро!
Мирослав Скорик ніколи не забував впливу Соломії Крушельницької
У Києві відбувся Перший Всеукраїнський конкурс імені Богодара Которовича
Гармонія, традиції та … авангард
Як народився «Запорожець за Дунаєм»
Як Бах рекламував каву
Оперу Моцарта імператор вважав неполіткоректною
Квітка - кохання Лесі
Кирило СТЕЦЕНКО: "Проект "DRUM & BACH" - двері в майбутнє"
Буковинська пісня галичанина
Наодинці з С. С. Гулаком-Артемовським
Всесвітньо відомий Володимир ГОРОВИЦЬ: «Я з України, і покажу тим англійцям…»
Український баритон Гнат Палажій
Оксана Линів - одна з навідоміших жінок-диригенток світу
Соліст Петербурзької опери Семен Гулак‑Артемовський спілкувався українською мовою
Музична школа не має права носити імені Миколи Колесси?
Опера Киева началась с романтической Могилы
URBAN MUSIC HALL – українська мрія формату Surroun Sound
Американка з українським серцем
Як емігрант з Києва став всесвітньо відомою зіркою: життєвий шлях Сержа Лифаря
Крізь терни до... Борткевича
В Ужгороді відомий музикант Йожеф Ермінь провів майстер-клас для студентів
В Ужгороді визначили переможців у конкурсі піаністів
У Києві проходив IV Всеукраїнський відкритий конкурс класичної музики «Обрії класики»
Юні піаністи з Мукачева та Ужгорода - серед переможців конкурсу
Анатолій Авдієвський зробив хор Верьовки українським брендом
24 березня 1900 року народився великикй український співак Іван Козловський
Что нужно знать при покупке саксофона
176 років тому на Полтавщині народився композитор Микола Лисенко
Святослав Ріхтер давав концерти у цілковитій темряві
100 символов культуры: музыкальная академия им. Я.Витолса
Влада в опозиції до Леонтовича
Як молода співачка з Рівного підкорила Париж
П’ять поглядів на «Цвіт папороті»
В Устилузі знаходиться єдиний у світі меморіальний музей геніального композитора
      © 2008-2018 Music-review Ukraine