Скрипаль Роман Кім: "Сучасному музиканту не можна бути надто у "формах" та боятися зіграти неправильні ноти" | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Скрипаль Роман Кім:
Скрипаль Роман Кім: "Сучасному музиканту не можна бути надто у "формах" та боятися зіграти неправильні ноти"
14 грудня 2019, субота

Скрипаля-віртуоза Романа Кіма, який виступає у дивовижних окулярах, знають в багатьох країнах світу, його майстерність вже встигли оцінити як пересічні слухачі, так і видатні музиканти сучасності



Кім є винахідником нових прийомів гри на скрипці. Одним із них стало використання призматичних окулярів, в яких музикант виступає на своїх концертах. Він переконаний, що завдяки такого роду експериментамскрипка стала звучати набагато яскравіше.

У інтерв'ю Depo.Харків скрипаль розповів про власну манеру виконання, сприйняття музики у світі й спроби побороти консерватизм у скрипці.

У яких країнах вам вдалося побувати з концертами? Чи є різниця в сприйнятті вашої музики? Чи впливає на це менталітет кожної конкретної країни?

- Я, мабуть, всі країни навіть не перерахую. Звичайно, публіка скрізь різна. Про це дуже довго говорити. В Америці, наприклад, вона дуже гамірна. Я маю на увазі не під час виконання, а після. Вони, коли аплодують, дуже гучні. Там люблять здіймати овації. В Німеччині публіка спокійна. Але якщо їм сподобалося, то це також якось виражається, хоча не так гучно. В Румунії вона інша - мені дуже подобається тамтешня публіка. В Азії вона інша - в Кореї, Сінгапурі. Звичайно, і менталітет впливає. Німці ніколи б не були такими, як американці.

Ви зазвичай виступаєте в призматичних окулярах. Розкажіть, як це змінило вашу манеру виконання?

- Це довга історія. Більше трьох років тому я експериментував, займався, намагався сконцентрувати більше уваги на свої заняттях. Тоді один знайомий піаніст показав мені ефект розведення очей. Я зрозумів, що коли мої очі так дивляться, коли погляд розфокусований, то в мене виходить бути більш розслабленим, однак більш сконцентрованим за рахунок цього. Мені стало дуже цікаво. І згодом я цей прийом застосовував на сцені. Але по-іншому - в мене тоді ще не було окулярів. Потім мені стало складно так постійно розфокусовувати очі, і я вирішив зробити щось, що можна було просто надіти, дивитися і не перейматися. Так і з'явилися ці окуляри. І що я можу сказати: відчуття, що концентрація в мене стала вищою. Мені стало простіше робити складніші речі. Це не як чарівна паличка, яку ви берете та вже можете грати. Ні, звичайно. Але щось в цьому є. Вони допомагають сконцентруватися. Але до цього потрібно навчитися грати на скрипці - це всім зрозуміло.

І як публіка спочатку сприйняла ваше нововведення?

- Першого разу в Берлінській філармонії окуляри були просто жахливими. У людей було перше питання: "А це що таке?" Це завжди було першим питанням. Один мій знайомий пожартував: "У нього, мабуть, каніфоль летить. А це проти алергічної реакції очей". Так, була реакція. Люди вигадують щось. Але це не перепона, в жодному разі. На сцені це те, що допомагає глибше зануритись в себе та дістати більше для публіки.

Чи часто вишукаєте якість нові та нестандартні підходи під час написання та виконання музики?

- Я пишу те, о мені йде. Те, що я чую. Я намагаюся писати музику, яка може зворушити серця слухачів. Яка буде красивою, віртуозною та співочою. Що, в принципі, для скрипки і потрібно. Звичайно, я шукаю нові техніки. Мені подобається експериментувати. І в моїх транскрипціях, наприклад, для соло- скрипки, там багато нових прийомів. І при тому, у мене свої струни. Я виготовляю їх самостійно. Зараз я хочу відкрити компанію, яка буде їх продавати. Вони роблять більше звуку на скрипці.

Музиканти зазвичай надихаються своїми виданими попередниками. А хто став джерелом натхнення особисто для вас?

- Нікколо Паганіні. Це велика особистість. А також Джимі Хендрікс. Це два солісти з шаленою енергетикою. Два соліста-новатора, які багато чого винайшли. Про Паганіні, наприклад, писали такі відомі люди, як Шуман та Шуберт. Що він ніби зрісся з інструментом, ніби він був із ним єдиним організмом. Коли ви поглянете на Хендрікса, то побачите, що він так само грав. Ніби гітара була його частиною. І це виглядало так натурально, просто неймовірно! Тобто ці дві особистості вплинули на мене. Але Паганіні, звичайно, більше. Я його з дитинства граю. Завжди любив виконувати його музику, і читав багато його листів.

Як ви вважаєте, надмірний консерватизм сильно шкодить музиці?

- Є такі виконавці, у яких неймовірний талант це робити. Як, наприклад, мій професор Віктор Третьяков - це такий еталон традиційної гри. Я вважаю, що потрібно вміти і це, і намагатися також експериментувати, щось шукати, щось просувати. А не ставитися так: все, цей інструмент, скрипка, повністю завершений, на 100%, його не можна поміняти. Є ще великі резерви. Там можна багато що наробити. Що дасть ще більш сильний звук для великих залів.

Як ви думаєте, сучасний музикант повинен експериментувати та шукати нові підходи?

- Обов'язково, я вважаю. Повинна бути свобода. Неможна бути надто в "формах" та боятися зіграти неправильні ноти. Це не той підхід. Бо Йоганн Себастьян Бах - це для мене найбільший композитор. Моцарт також. Вони вміли імпровізувати. Вони грали різні каденції. Потрібно бути більш вільним. Раніше люди писали музику. Скрипалі, на жаль, це все завершили. Фріц Крейслер - це був останній, хто писав музику на великому рівні. Він написав багато творів. І все. Чомусь у піаністів це все продовжилося. Рахманінов, Прокоф'єв, Бернштейн. Я вважаю, що це потрібно переносити назад. Тому що це дуже важливо.


Автор: Юлія Гуш
Джерело: Depo



Додати: Share on Facebook

Інші:

Наталія Петій-Потапчук: про життя Закарпатського народного хору та про те, чому його місія здійсненна
Екатерина Кухар и Александр Стоянов: Мы не можем прожить друг без друга
Мирослав Скорик: Уночі до нас прийшли: "На збори вам дві години". У вагон для худоби посадили і до Сибіру вивезли
Національна оперета України святкує 85-річний ювілей
"Я завжди досягала мети, яку ставила перед собою"
Скрипаль Роман Кім: "Сучасному музиканту не можна бути надто у "формах" та боятися зіграти неправильні ноти"
Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ: "Музика повинна бути живою..."
Володимир СИВОХІП: "Генетичний код нації не заженеш у смартфон"
АНАТОЛИЙ СОЛОВЬЯНЕНКО: ЗРИТЕЛЬ УЖЕ НЕ ВОСПРИНИМАЕТ ГЕРОЯ-ЛЮБОВНИКА, КОТОРЫЙ ВЕСИТ 100 КГ
Харьковское "Лебединое озеро" ошеломило бельгийскую публику
25 жовтня в усьому світі вперше відзначався Міжнародний день опери
Вікторія Московенко про проблему оренди Будинку актора, реставрацію, унікальний акустичний зал та різноманіття заходів
Володимир Шейко про ювілей Симфонічного оркестру Українського радіо: хочеться, щоб з концерту люди пішли просвітленими
"Ми просто були ілюстраторами цього матеріалу": розпорядник хору Верьовки про виступ з "95 кварталом"
На написання "Як тебе не любити, Києве мій!" батькові дали добу - Тамара Шамо
Співачка Тетяна Асадчева втекла із суду до консерваторії. І вже 10 років "іде з піснею до людей"
Kyiv Opera Theatre: директор театру Петро Качанов розповів про ремонт, ребрендинг і новий сезон
Координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики Галина Григоренко: музична сфера - закрита, відкривати її є нашим завданням
Диригент Ярослав Шемет: "На першій репетиції треба поводитися як на першому побаченні"
Василь ВОВКУН: "Дайте нам відчуття опери нового століття"
«Доки буду викладати у Канаді, мої студенти знатимуть, де Україна»
Головний диригент оркестру Українського радіо Володимир Шейко: музика і нація - це сто відсотків об'єднані речі
Валерія БАЛАХОВСЬКА: "Орган - частина мого життя"
Чем классическая музыка обязана женщинам? Объясняет музыковед Фиона Мэддокс
120-річчя Львівської опери: Василь Вовкун розповів про сюрприз для глядачів
Оксана Линів: "У рамках фестивалю LvivMozArt можна буде почути твори трьох Моцартів"
Директор музичної школи Лисенка: ми маємо виховати аристократа і тоді буде країна аристократів, а не жебраків
Василь Вовкун: "До мого приходу у Львівську оперу аншлаги були рідкісним явищем"
Про музику як найшвидший шлях до серця
"Найкращий співак світу" Андрій Кимач: Після Консерваторії я працював на заводі у Польщі
Ми не маємо права на помилку історії пристрасті та успіху від прими-балерини Шишпор
"Iндустрій академічної музики в Україні катма"
Майкл Гуттман: "Мою скрипку звати Карло"
Секрети оперного співу та те, якою була поза сценою Євгенії Мірошниченко: розповідь її учениці
Про подальшу долю навчальних закладів естетичного освіти в інтерв'ю ZN.UA.
Музика Дилецького у знаковому просторі
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
"На скрипці можна зіграти не тільки класику". Скрипаль Антон Вараниця розповів про можливості інструмента
Ольга Нагорна: «Мрію, щоб у кожному місті країни був оперний театр»
Наталія Пономарчук, шеф-диригент Київського камерного оркестру Національної філармонії України
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
5.jpeg