У Музеї Максима Рильського презентували видання "Максим Рильський. Лібрето опери "Євгеній Онєгін". Український переклад" | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
У Музеї Максима Рильського презентували видання
У Музеї Максима Рильського презентували видання "Максим Рильський. Лібрето опери "Євгеній Онєгін". Український переклад"
28 листопада 2017, вівторок

10 листопада у затишній вітальні Голосіївського мануару відбулась презентація видання "Максим Рильський. Лібрето опери "Євгеній Онєгін". Український переклад".

В короткому вступному слові Вікторія Колесник, очільниця Музею М.Рильського, зауважила, що текст перекладу цього лібрето, зробленого Максимом Тадейовичем у час його перебування на посаді завліта Київського театру опери та балету, надруковано вперше. А також додала, що реконструкцію тексту і його літературну редакцію здійснив Максим Стріха, який, власне, і був "двигуном усього процесу" в реалізації такого вкрай важливого і потрібного проекту.


В свою чергу Максим Віталійович, який прибув на захід з недолікованою застудою, виступив з короткою, але змістовною промовою. Окрім іншого, ним було сказане наступне:
- В академічному двадцятитомнику М.Рильського перекладам відведено 5-11-й томи, але жодного з 20-ти його перекладів лібрето (15 оперних, і 5 оперет) там немає.

1926-го року в УСРР спеціальним декретом було українізовано три оперні театри: Харківський, Київський і Донецький. Над перекладами світової оперної класики працювали українські поети першого ряду (М.Рильський, П.Тичина, М.Бажан, М.Вороний, М.Лукаш, Д.Бобир, Є.Дроб'язко, Л.Старицька- Черняхівська), чого не спостерігалося в Росії. Леонід Собінов спеціально вчив українську, аби впродовж одного сезону співати в Харкові і Києві! Та вже в 70-х роках ситуація почала мінятися. На афішах "Хованщини" і "Бориса Годунова" Київської опери ще писалося "український переклад Миколи Бажана", хоча ці вистави йшли російською. І при цьому Микола Платонович продовжував отримувати за них гонорари.

А оперету в Україні було русифіковано ще раніше: в 50-ті роки. На жаль, багато хто з вітчизняних співаків сприяв цьому. Скажімо, одна наша оперна зірка вважала слово "зблідла" нецензурним...

Також Максим Стріха подякував за співпрацю присутнім на вечорі директору видавництва "К.І.С." Юрію Марченку і старшому науковому співробітнику Музею М.Рильського Ользі Смольницькій. Як зауважив Максим Віталійович: "Пані Ольга зробила каторжну роботу" (про це читайте нижче).


В ході презентації співак Павло Більський виконав арію Онєгіна в українському перекладі М.Рильського. На роялі йому акомпанував Андрій Бондаренко.
Наш кор.


Усього перу Максима Рильського належить переклад понад 20 опер, але збережено геть не всі. Моя задача полягала в наборі українського перекладу, надписаного над нотами клавірів, та машинописів лібрето, а також у розшифруванні незрозумілих місць. Найкращий машинопис лібрето, повний і майже не правлений, зберігся у "Руслана і Людмили".

Найбільше правок - у лібрето "Кармен". Подекуди помітна рука Максима Рильського. Текст лібрето "Севільського цирульника" (у перекладі Л. Старицької-Черняхівської "Севільський голяр") зберігся не до кінця, і йому бракує багатьох арій, головним чином це речитативи. Правки у клавіри внесені різними почерками, чорнилом різних кольорів, олівцями, кульковими ручками й навіть фломастерами. Подекуди написи змито або зішкрябано лезом. Сьогодні підготовлено до друку 4 файли опер ("Травіата", "Севільський цирульник", "Кармен", "Руслан і Людмила", "Євгеній Онєгін"), набрано "Пікову даму" ("Винову кралю"), яка вимагає редагування. Чорнові варіанти комп'ютерного набору супроводжувалися моїми коментарями, особливо у випадку "темних" місць. За допомогою М. Стріхи з'ясовано гіпотетичні дати створення перекладу окремих опер. Одним з аргументів став сам текст перекладу - орієнтир на Академічний правопис 1928 р. або ж відсутність такого, тобто нові норми правопису.

Для оформлення кнги (Рильський М. Лібрето опери "Євгеній Онєгін". Український переклад. Реконструкція тексту і літературна редакція, адаптована до клавіру, Максима Стріхи / Максим Рильський. - К. : К.І.С., 2017. - 144 с.) зіскановано зображення сторінок перекладеного клавіру "Євгенія Онєгіна" і обрано їх на палітурку.

Зроблені відкриття: виявлено підписаний іменем Л. Старицької-Черняхівської переклад "Севільського голяра". Виявлені автографи М. Рильського. Також знайдено машинопис перекладу П. Тичиною "Царської нареченої" з автографом самого поета.

Робота вимагала не лише врахування всіх варіантів перекладу, надписаного над основним текстом М. Рильського, і в очищенні поетового перекладу від редакторських нашарувань, але й обізнаності з класичною літературою і музикою для повнішого уявлення про сюжетні лінії й узагалі характер опер. Обробка тексту М. Стріхою була спрямована на повернення стилю М. Рильського і на вимоги для оперного співу.


Джерело: Музейний простір України



Додати: Share on Facebook

Інші:

Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
Патрік Генрі Хьюз: незрячий хлопець, який став віртуозним музикантом
Київський король світового фортепіано
Як вибрати музичну школу і не помилитися?
Українські "Варіації" у Скандинавії
Вуличним музикантам у Львові заборонили виступати без дозволів. Як все працює на практиці?
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
Дует батька і сина Бочеллі
Музика пам'яті
Класична музика в контексті реклами і маркетингу
Вересень: творчий пошук ідей
Дні музики Мирослава Скорика у Львові
Мирослав Скорик і музика Львова
Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу
З любов’ю, Скорик
Принц піаністів
Які фестивалі потрібні та де їх проводити?
Під звуки піаніно: юний принц Джордж займатиметься балетом
Покинуті фортепіано і роялі у дивних світлинах
Бах для ...корів
Клуб композиторів
Яна Тойбер показала удивительный мир балерин
Українські примадонни в музиці
190 років з дня народження Міхала (Михайла) Адамовича Завадського (1828-1887) – відомого польського і українського композитора, піаніста, педагога
Як створюється опера: від задуму до виходу на сцену
Вражаючий звук і кількасотрічні музичні інструменти: Чому Закарпаття називають органним краєм
Міжгалактичний арт-проект музика для прибульців
Уродженець Кременця, який врятував Карнегі-Холл
Класична музика в суді. А чому б ні?
Ще одна причина записати дитину на фортепіано
Марко Р.Стех: Творчість Василя Барвінського виявилася могутнішою від кремлівського диктату
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
10.jpg