Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ: "Музика повинна бути живою..." | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ:
Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ: "Музика повинна бути живою..."
14 грудня 2019, субота

Одесі щастить на гостей. От і цими днями наше місто мало честь приймати у себе одного з найвідоміших композиторів сучасності, батька польської авангардної музики, Людину світу, Маестро Кшиштофа Пендерецького разом з його дружиною і Музою пані Ельжбетою.

Ініціатором приїзду пана Кшиштофа до чорноморської перлини виступив художній керівник і диригентНаціонального одеського філармонійного оркестру, народний артист України Хобарт Ерл. Він був також модератором зустрічі з геніальним музикантом, що відбулася у стінах Національної музичної академії ім. А.В. Нежданової.

У чималому залі консерваторії - жодного вільного місця. Ще б пак: побачитися з генієм сучасності при-йшли і викладачі, і студенти, і діячі культури, і небайдужі одесити, які люблять музику.

У польського композитора чимало точок дотику з музичною Одесою. По-перше, за освітою він - скрипаль і добре знає Одесу як батьківщину всесвітньо відомих музикантів.

Крім того, Кшиштоф Пендерецький - людина, яка вмістила в собі багато різних культур і багато різного досвіду. Його бабуся по матері - вірменка, родом з українського міста Станіславова (нині Івано-Франківськ), загалом має в крові вірменське, українське, польське й німецьке коріння. Тобто, без перебільшення можна сказати, що справжній одесит.

З дитинства талановитий, він понад усе любив музику. Багато вчився: спочатку в рідному містечку Дембіца, згодом - у Краківській консерваторії. Цікаво, що на конкурсі молодих польських композиторів у 1959 році журі присудило йому всі три премії - за перше, друге і третє місця. Оскільки конкурсні твори надсилалися інкогніто, ніхто й не здогадувався, що у трьох зовсім несхожих творів - один автор.

Точиться надзвичайно цікава розмова з Маестро, слухаємо уривки його симфоній у запису...

Пан Кшиштоф розповідає, що Симфонію No1 написав у 1972-1973 роках, тоді, коли відчув: настав час творити щось нове:
- Цей твір був наче прорив, у ньому поєдналося те, що вже було, і те, що я хотів сказати. З цього твору почався польський авангард. Це не була звичайна музика - це було щось нове. Я зруйнував те, що було раніше, але не можна бути руйнівником усе життя. І я почав творити нову музику...

Після Першої одразу написав Симфонію No2 - Різдвяну.

- Музика повинна бути живою... - ділиться композитор. - Я найбільше люблю сакральні твори, засновані на григоріанських співах, слов'янську музику. Але при цьому шукаю нові звуки, нове звучання, і для цього потрібно йти трошки далі... Я не хочу пояснювати власні твори, чому вони звучать так, а не інакше. Кожен, хто любить музику, зрозуміє без слів...

Кшиштоф Пендерецький добре відомий не лише меломанам, а й шанувальникам кіно. Його саундтреки звучать у фільмах всесвітньо відомих режисерів Стенлі Кубрика, Вільяма Фрідкіна, братів Квей, Мартіна Скорсезе та інших. Виразна, динамічна, експресивна музика приваблює творців кіно, тож вони часто використовують фрагменти його творів у стрічках, але композитор не надто цим пишається.

- Моя музика у кіно - це не досягнення, це, скоріше, мій гріх, - зізнався Маестро.

У ході розмови пан Кшиштоф тепло згадував своїх друзів. Адже з 1950-х товаришував з Каролем Войтилою - майбутнім Папою Римським Іваном Павлом ІІ, коли той ще був актором, і писав музику для театру, в якому він грав. Вони товаришували все життя. Дружні стосунки поєднували композитора і з Сальвадором Далі, з яким мали намір втілити спільний музично-драматичний проєкт на тему створення світу. Дружив із Мстиславом Ростроповичем, присвятив йому свій твір для віолончелі з оркестром...

На запитання, над чим працює нині, 86-літній композитор відповів:
- Я не пишу зараз музику. Надто багато я її написав за все життя. Але я б іще хотів створити Дев'яту симфонію. Наразі їх вісім, і моя Восьма симфонія присвячена деревам. Я дуже люблю дерева, висаджую їх упродовж усього життя. Я посадив і виростив у моєму саду 1800 видів дерев, але я не можу пояснити словами, чому я їх люблю, - зізнався пан Кшиштоф.

- Ми зараз зайняті тим, що висаджуємо дерева, - додала дружина композитора.

Пані Ельжбета також розповіла, що на території їхнього маєтку, який вони купили ще в 1970-х у нащадків відомого польського художника Яцека Мальчевського, в селі Люславіце, поблизу Кракова, збудований і діє Європейський центр музики Кшиштофа Пендерецького. Там є концертний зал на 650 місць, навчальні класи і хостел на 100 осіб. У це райське місце, що посеред прекрасних дерев, які посадив Маестро, приїздять митці з усього світу навчатися музиці. Там відбувається близько 500 концертів на рік.

- Ми хочемо залишити щось по собі, хочемо, щоб там навчалися молоді музиканти, навіть тоді, коли вже нас не буде, - додав пан Кшиштоф.

Європейський центр музики Кшиштофа Пендерецького є унікальним явищем, місцем поєднання природи й культури, і перебуває під охороною держави.

Кшиштоф Пендерецький - почесний професор багатьох музичних університетів. В Одесі він отримав ще одне почесне звання - доктора наук Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової. Відповідне свідоцтво йому вручив ректор вишу Олександр Олійник.

- Я зворушений вашим теплим прийомом, - зізнався композитор. - Це була не звичайна зустріч, а зустріч з друзями. Я пам'ятатиму ваше місто, і віднині буду приїздити до вас разом з дружиною, в місто, яке полюбив...


Автор: Ольга ФІЛІППОВА
Джерело: Чорноморські новини



Додати: Share on Facebook

Інші:

«Життєві цінності кардинально змінюють вектор...»
Музичний продюсер Олександр Пірієв: Шоу-бізнес не може стати взірцем ідентичності держави
Наталія Петій-Потапчук: про життя Закарпатського народного хору та про те, чому його місія здійсненна
Екатерина Кухар и Александр Стоянов: Мы не можем прожить друг без друга
Мирослав Скорик: Уночі до нас прийшли: "На збори вам дві години". У вагон для худоби посадили і до Сибіру вивезли
Національна оперета України святкує 85-річний ювілей
"Я завжди досягала мети, яку ставила перед собою"
Скрипаль Роман Кім: "Сучасному музиканту не можна бути надто у "формах" та боятися зіграти неправильні ноти"
Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ: "Музика повинна бути живою..."
Володимир СИВОХІП: "Генетичний код нації не заженеш у смартфон"
АНАТОЛИЙ СОЛОВЬЯНЕНКО: ЗРИТЕЛЬ УЖЕ НЕ ВОСПРИНИМАЕТ ГЕРОЯ-ЛЮБОВНИКА, КОТОРЫЙ ВЕСИТ 100 КГ
Харьковское "Лебединое озеро" ошеломило бельгийскую публику
25 жовтня в усьому світі вперше відзначався Міжнародний день опери
Вікторія Московенко про проблему оренди Будинку актора, реставрацію, унікальний акустичний зал та різноманіття заходів
Володимир Шейко про ювілей Симфонічного оркестру Українського радіо: хочеться, щоб з концерту люди пішли просвітленими
"Ми просто були ілюстраторами цього матеріалу": розпорядник хору Верьовки про виступ з "95 кварталом"
На написання "Як тебе не любити, Києве мій!" батькові дали добу - Тамара Шамо
Співачка Тетяна Асадчева втекла із суду до консерваторії. І вже 10 років "іде з піснею до людей"
Kyiv Opera Theatre: директор театру Петро Качанов розповів про ремонт, ребрендинг і новий сезон
Координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики Галина Григоренко: музична сфера - закрита, відкривати її є нашим завданням
Диригент Ярослав Шемет: "На першій репетиції треба поводитися як на першому побаченні"
Василь ВОВКУН: "Дайте нам відчуття опери нового століття"
«Доки буду викладати у Канаді, мої студенти знатимуть, де Україна»
Головний диригент оркестру Українського радіо Володимир Шейко: музика і нація - це сто відсотків об'єднані речі
Валерія БАЛАХОВСЬКА: "Орган - частина мого життя"
Чем классическая музыка обязана женщинам? Объясняет музыковед Фиона Мэддокс
120-річчя Львівської опери: Василь Вовкун розповів про сюрприз для глядачів
Оксана Линів: "У рамках фестивалю LvivMozArt можна буде почути твори трьох Моцартів"
Директор музичної школи Лисенка: ми маємо виховати аристократа і тоді буде країна аристократів, а не жебраків
Василь Вовкун: "До мого приходу у Львівську оперу аншлаги були рідкісним явищем"
Про музику як найшвидший шлях до серця
"Найкращий співак світу" Андрій Кимач: Після Консерваторії я працював на заводі у Польщі
Ми не маємо права на помилку історії пристрасті та успіху від прими-балерини Шишпор
"Iндустрій академічної музики в Україні катма"
Майкл Гуттман: "Мою скрипку звати Карло"
Секрети оперного співу та те, якою була поза сценою Євгенії Мірошниченко: розповідь її учениці
Про подальшу долю навчальних закладів естетичного освіти в інтерв'ю ZN.UA.
Музика Дилецького у знаковому просторі
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
"На скрипці можна зіграти не тільки класику". Скрипаль Антон Вараниця розповів про можливості інструмента
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
2.jpg