«Секрети переломлення сонячного променя» | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
«Секрети переломлення сонячного променя»
«Секрети переломлення сонячного променя»
19 липня Валентин Бібік (1940-2003 рр.) відмічав би день народження
19 липня 2023, середа
Поширити у Facebook

Творча спадщина цього видатного українського композитора складає понад 150 творів!

Це великі камерні, симфонічні та вокально-симфонічні композиції.

На жаль, із них надруковано дуже мало, а виконують його твори ще рідше.

-Його стиль загалом надзвичайно ориґінальний, - згадує композитор Олександр ЩЕТИНСЬКИЙ. - Рідко знайдеш у нас композитора із таким індивідуальним письмом, як у Бібіка. Валентин Савич пішов назустріч аванґарду, але поставився до нього дуже вибірково, взявши лише те, що йому було близьке.

Його не цікавили винаходи додекафоністів і, тим більше, мультисеріялістів, оскільки у власній музиці він покладався не на технічний розрахунок, а передусім на інтуїцію і свою виняткову музикальність — природне відчуття органічности звукової матерії та пропорцій у побудові форми.

Експресивні мелодичні лінії, щільні поліфонічні сплетіння, напружені темброві «плями» стали основними складниками його письма. Доволі швидко — впродовж декількох років після закінчення консерваторії — Бібік знайшов свій неповторний «саунд», за яким його музику впізнаєш у перші секунди звучання.

Бібік — фігура недооцінена і недозбагнута. Такого рівня композиторів в українській музиці дуже мало. Виконавець творів Бібіка має відчути дещо невловиме, що ховається між нотами. Таке потаємне «послання» завжди є в його музиці. До нього треба підбирати особливі ключі, прориватися крізь повсякденність і узвичаєність, що оточують нас і пригнічують своїм цинізмом і безвір’ям».


— Особистість цього митця така гармонійна, світла й бездоганна, що світ його музики сприймається мною напряму, без попереднього проходження крізь частокіл позамузичних оцінок, —розповідав диригент Роман КОФМАН в одному з інтерв‘ю. — Ця людина, на перший погляд, була виткана з протиріч. У ньому дивно поєдналися м’якість і безкомпромісність, сором’язливість і категоричність, глибокий аналітичний розум і наївність, певна закритість перед суспільством і раптовий жагучий порив до відвертого спілкування «очі в очі».

На жаль, спілкуватися «очі в очі» із Валентином Бібіком мені доводилося нечасто — ми визрівали географічно далеко один від одного. Але мені завжди здавалося (може, надто самовпевнено), що десь дуже близько, зовсім поруч, у якомусь із паралельних світів наші шляхи перетинаються.

Однак із його музикою пощастило зустрічатися значно частіше — і довіра цього майстра, дуже строгого до виконавців (а найбільше — до себе) мене зворушувала й окриляла; вона зігріває 

Музика Бібіка, окрім інших достоїнств, справжня оцінка яких, я певний, ще попереду, має одну рідкісну властивість... Ця музика змушує слухати себе, забувши про приналежність до музичного цеху. Тому я буваю щасливий, коли можу слухати музику, як слухають музику природи — не вникаючи в хімічний аналіз крапель дощу чи в секрети переломлення сонячного променя. Такою є музика Валентина Бібіка».


ДОВІДКА Music-Review Ukraine.

Валентин Савич Бібік (19 липня 1940Харків — 7 липня 2003Тель-Авів, Ізраїль) — український композиторпедагог

Заслужений діяч мистецтв України, професор.

У 1966 році закінчив Харківський інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (клас композиції Д. Л. Клебанова).

У 1966— 1994 викладав у Харківському інституті мистецтв, асистент, з 1971 — старший викладач, у 1990—1994 — професор, завідувач кафедри композиції та інструментування.

З 1968 — член Спілки композиторів СРСР, у 1989—1994 рр. голова Харківської організації Спілки композиторів України.

У 1994 — 1998 професор, завідувач кафедри музичного мистецтва Санкт-Петербурзького гуманітарного університету профспілок і професор Санкт-Петербурзької академії мистецтв.

З 1998 професор композиції в Академії музики Тель-Авівського університету.

Лауреат Другого міжнародного композиторського конкурсу ім. Мар'яна та Іванни Коць за симфонічний твір «Плач і молитва», присвячений пам'яті жертв українського голодомору 1930-х років (Київ, 1992).

Лауреат премії ACUM, «Композитор року» (Ізраїль, 2001).










Інші:

Актуальність опери у вічних питаннях
День пам’яті Дмитра Гнатюка
30-ліття «Віртуозів Львова»
Новий жанр у кіно: Анастасія Мамонтенко представляє «Маніфест духовного андеграунду»
Навіщо оркестру диригент: відповідь, яка здивує навіть меломанів
Міг навчати музики, але обрав бій за майбутнє без війни: чому вчитель обрав гармату замість класу
Дніпровський режисер поставив спектакль у Маріупольському театрі
Як у Львівському органному залі лікують душі музикою
100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
Вінницька дослідниця Лариса Семенко видала унікальну монографію про Леонтовича
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«І в той момент стався вибух»: нові свідчення про російський авіаудар по драмтеатру у Маріуполі
Як дивитися оперу
26 лютого день пам'яті Костянтина Данькевича
Музиканти Київського симфонічного оркестру стали біженцями у Німеччині, але збирають повні зали на своїх концертах
Як народжується балет «Соляріс» Олександра Родіна?
Що запорожець робив за Дунаєм? Історія культової української опери та її видатного творця
Бетховен присвятив кілька своїх симфоній другу-українцю: хто це був
Ігор Шамо відмітив би ювілей
Олена Михайлівна Потапова відмітила ювілей
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС НА НАПИСАННЯ І ПОСТАНОВКУ КАМЕРНОЇ ОПЕРИ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Корифейка української опери
11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області народився видатний український хоровий диригент і композитор, Народний артист України Анатолій Пашкевич
Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
Одеська філармонія після обстрілу - масштаби збитків
100 років ХНАТОБу: як театр працює в умовах війни
Леся Українка музикою Франца Шуберта
Новий фільм Катерини Горностай СТРІЧКА ЧАСУ обрано до основного конкурсу 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю
Вона була довершеною гармонією: Соломія Крушельницька в авторській розповіді Олександра Балабка
Пам’ятаємо: Івану Карабицю виповнилось би 80!
«Шароварщина – це не те, що ми маємо показати в Європі»
ТОП-10 вистав 2024 року столичної сцени
130 років Борису Лятошинському: що варто знати про відомого українського композитора
Десять поглядів на Різдво: добірка класичної музики
Кропивницька музична школа імені Юлія Мейтуса відзначила 50-річчя від заснування
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
22.jpg