|
|
МАТИ ВІРУ І ЙТИ З НЕЮ У МАЙБУТНЄ
Міжнародний музичний фестиваль «Black Sea Music Fest»
27 червня 2016, понеділок
Поширити у Facebook
17 червня в Одеській обласній філармонії прем’єрною постановкою напівсценічної вистави опери П.І. Чайковського «Іоланта» відкрився ІІІ міжнародний фестиваль Black sea music fest за участі Національного одеського філармонійного оркестру (НОФО) під орудою художнього керівника фестивалю, народного артиста України Хобарта Ерла, молодих українських солістів та хору ОНМА ім. А.В. Нежданової.
21 червня фестиваль в Одеській опері продовжила концертна програма, у якій переважали твори Мирослава Скорика. Це частина національного проекту 3С: Сильвестров, Станкович, Скорик. Знаменно, що це перший концерт Миро-слава Скорика на сцені Одеської опери. Кілька місяців тому авторський концерт Мирослава Михайловича, яким диригував сам композитор, відбувся у ДССМШ ім. П.С. Столярського. Цього разу Миро-слав Скорик також порадував одеситів своєю присутністю.
Ведуча фестивалю музикознавець Людмила Сергійчук зачитала привітання міністра культури України Євгена Ніщука до учасників проекту. Одеса стала восьмим й останній у цьому сезоні містом, де реалізований проект 3С. Автор ідеї — музикант і громадський діяч Олександр Пірієв, він же соліст у прем’єрному для Одеси виконанні Концерту № 2 для віолончелі з оркестром Мирослава Скорика. Світова прем’єра цього твору пройшла 4 квітня в Національній опері України. Проект 3С розрахований на два роки, впродовж яких більшість міст нашої країни ознайомляться з запропонованою програмою. Основний спонсор проекту — KredoBank.
Розпочався концерт виконанням «Триптиху» Скорика на теми з кінострічки «Тіні забутих предків» С. Параджанова, фрагменти якого одночасно демонструвалися на екрані. А завершився, традиційно, виконанням безсмертного твору Мирослава Скорика «Мелодія» (соло скрипки — Євген Кострицький, соло віолончелі — Олександр Пірієв).
Про мету й особливості цього-річної імпрези напередодні фестивалю розповіли її чільні учасники.
Хобарт Ерл, диригент: «У німців — «Усі хороші речі триєдині» (alle gute Dinge sind Drei); у нас — «Бог любить Трійцю»… Цей символічний релігійний елемент доречний для опери Чайковського «Іоланта» — останньої в творчості композитора. Прем’єрною постановкою напівсценічної вистави цієї опери ми відкриваємо нинішній фестиваль. У ній беруть участь молоді, перспективні українські солісти і незмінний учасник — хор ОНМА ім. А.В. Нежданової (хормейстер Галина Шпак. — В.К.). Лірична опера «Іоланта» — це особливий твір. За кілька тижнів після прем’єри у Москві в грудні 1892 року вперше на Заході, у місті Гамбурзі, опера була виконана під керівництвом композитора і диригента Густава Малера (для мене це особлива емоція!). Наступного року, незадовго до смерті, Чайковський особисто був присутній на черговій постановці згаданої опери в цьому ж місті».
В умовах обмеженого сценічного простору постановку вистави здійснив запрошений литовський режисерРаймундас Баніоніс, син видатного кіноактора Донатаса Баніоніса. Це його перший приїзд до Одеси.
«У часи СРСР опера Чайковського «Іоланта» знищувалася дуже тонко з ідейних міркувань, перш за все — її релігійний підтекст: з тексту прибиралася слова, пов’язані з Богом. Тому цей твір набув по-дібності з дитячим ранком. Думаю, що Чайковський, коли писав цю оперу, думав про Всевишнього, про його місце в нашому житті, що видно з музики, яка абсолютно «доросла» за характером мислення автора і прихованого в ній людського духу. Ми намагалися зробити з неї не казочку, а притчу, чим, на мою думку, вона і є,. Ми звернулися до первісного тексту, написаного братом композитора Модестом Чайковським. Головне, що ми маємо в постановці на одеській сцені — це співаки, які братимуть також участь у майбутній повномасштабній постановці цієї опери в Клайпеді. Роль Іоланти виконує Юлія Алєксеєва. Із задоволенням працюю також з молодими виконавцями: Валентином Дитюком, Тарасом Бережанським, Марією Кушнір, одеситками Тетяною Муляр, Златою Олтяновою та іншими. Взагалі, у вас чудові співаки, адже українці — надзвичайно співучий народ!» — поділився Раймундас Баніоніс.
Третій рік поспіль фестивль відбувається завдяки меценатській підтримці відомого громадського діяча Сергія Гриневецького. «Третій фестиваль — це вже традиція, і приємно відзначити, що географія його учасників розширюється. Прикметно, що в нього включаються й інші проекти, як, скажімо, «Три С: Скорик — Станкович — Сильвестров», — наголосив Сергій Рафаїлович. — Вважаю це важливим з огляду на те, що таким чином ми демонструємо потужність сучасного українського музичного мистецтва. На музиці цих композиторів свого часу ми формувалися — маю на увазі, перш за все, музику до кінофільмів. Щодо опери «Іоланта», то її постановка сприймається символічно, адже квінтесенція Іоланти — відкрити очі й подивитися на світ… Цього нині потребує наше суспільство: відкрити очі, мати віру і з цією вірою йти у майбутнє».
Хобарт Ерл: «Наступний концерт, як ви зрозуміли, присвячений творчості Мирослава Скорика. Нещодавно я диригував цією програмою (проект «Три С») у Львові. Сам Мирослав Михайлович затверджував цю програму, в яку включені твори Равеля, Дебюссі і Гершвина. Звучали, відповідно, «Болеро», «Післяполудневий відпочинок фавна» і «Рапсодія в стилі блюз». Композитор вважає, що на його творчості найбільше позначився джаз та імпресіонізм. Відбулася також одеська прем’єра Концерту № 2 для віолончелі з оркестром. У програмі і Каприс № 19 із творів «24 каприси Паганіні», «Дзиґа» і «Гуцульський триптих». У мене виникла ідея, і сподіваюсь, що Мирослав Михайлович її підтримає, паралельно з виконанням музики на екрані демонструвати кадри з кінофільму Параджанова «Тіні забутих предків», для якого, як відомо, вона була створена». (Слід зауважити, ця розмова відбулася ще до концерту, на якому, як уже зазначалося, задум із демонстрацією кадрів геніальної кінострічки був утілений. — В.К.).
У концерті взяли участь відомі українські виконавці: заслужений артист України Йожеф Ермінь (фортепіано) та Олександр Пірієв (віолончель).
Чимало цікавинок чекало на одеських меломанів і під час завершального фестивального концерту, який відбувся 24 червня на сцені Одеської філармонії. У його програмі чільне місце відведене творам, у яких соло виконує віолончель. Це Концерт №1 для віолончелі з оркестром Сен-Санса та Варіації на тему рококо для віолончелі з оркестром Чайковського. Про це далі у розмові з Хобартом Ерлом.
«Третього вечора ми продовжили традицію запрошувати для участі у фестивалі відомих солістів, — зазначив диригент. — Цього року наш гість — британський віолончеліст Стівен Іссерліс. Він — з п’ятірки найвідоміших і найкращих віолончелістів на планеті. Це суперзірка віолончельної гри, який, зазначу, має одеське коріння. Його дідусь Юліус був достатньо відомим музикантом, випускником Московської консерваторії, де навчався у Сергія Танєєва і Василя Сафонова. Згодом мешкав в Одесі, тут викладав у консерваторії. Батько ж Стівена — Георгій — народився у нашому місті в 1917 році. Згодом сім’я емігрувала. Стівен не знає жодного російського слова, він англієць. У концертній програмі — два твори: соло в Концерті №1 для віолончелі з оркестром Сен-Санса та Варіації на тему рококо для віолончелі з оркестром Чайковського. Прозвучали також «La valse» та Сюіта № 2 з балету «Дафніс і Хлоя» Равеля. В останньому задіяний хор Одеської музичної академії. Версію сюїти без хору Равель не хотів чути і віддавав перевагу оригіналу, в якому хор виконує вокаліз. Версія з хором, я впевнений, — це перше виконання в Одесі. Цей балет Равеля є в репертуарі Національної опери України, і там ця річ звучить у супроводі хору, але в концертних залах України згадана сюїта з хором виконується дуже рідко».
Автор: КУДЛАЧ.Володимир
Колективи: Національний Одеський філармонійний оркестр
Виконавці: Йожеф Ермінь, Олександр Пірієв
Диригенти: Хобарт Ерл
Композитори:Мирослав Скорик
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”, Одеська обласна філармонія, Одеський Національний академічний театр опери та балету
Концертний зал: Концертний зал Одеського Національного академічного театру опери та балету
Конкурс (фестиваль): Міжнародний музичний фестиваль «Black Sea Music Fest»
Джерело: chornomorka.com
|