Огляд |
|
|
|
|
Те, з чого зроблені мрії
8 листопада 2017, середа
Поширити у Facebook
У Харківському театрі опери та балету ім. М. Лисенка відбулася прем’єра вистави «Шукачі перлів». Це ранній твір Жоржа Бізе. «Шукачі перлів» — лірична опера. Прем’єра народилася у співдружності харківських артистів із групою голландських постановників, а результат цієї роботи перевершив усі сподівання. Вистави проходять з аншлагами.
Нагадаємо, це четверта з постановок ліричних опер французьких композиторів XIX сторіччя, що йдуть на харківській сцені. Найдавніша з них — «Фауст» Шарля Гуно за філософською драмою Іоганна Вольфганга Гете, в центрі якої доля жертовної та стражденної Маргарити. Жорж Бізе до недавнього часу був представлений у нас лише оперою «Кармен», чий образ пов’язують з першопричиною чоловічих бід. Ще більш небезпечна заголовна героїня опери Каміля Сен-Санса «Самсон і Даліла», що по-зрадницьки заманила іудейського супермена в тенета кохання і позбавила його сили опиратися. Бізе написав «Шукачі перлів» у віці 25 років, коли жінка у французькому мистецтві втілювала святий образ Мадонни. Як, наприклад, жриця Лейла, покликана охороняти від злих духів на узбережжі Цейлону ловців перлів, що пірнають у морські глибини.
Даючи обітницю безшлюбності, Лейла не думала, що цю клятву виконати не зможе. А закохані в неї вождь індійського племені Зурга та мисливець Надір навряд чи могли зберегти дружбу, насправді засліплені ревнощами. Тому «Шукачів перлів» недарма називають оперою «трьох порушених і трьох дотриманих клятв». Остання із цих клятв є причиною загибелі одного з благородних героїв — Зурги.
Оперу «Шукачі перлів» із часу її появи на сцені 1863 року вважали наївною та драматургічно недосконалою. Нині постановники з різних країн у цьому творі Жоржа Бізе відкривають не лише музичну красу, а й нові поштовхи для шанування жінки, утвердження справжньої чоловічої дружби. Так, у нещодавній версії Метрополітен-опера (Нью-Йорк) зроблений акцент на... жебрацькому житті трудящих Цейлону, які одягнені в сучасне вбрання. У постановці Романа Віктюка дія перенесена до Парижа, а увага приділяється розвитку взаємин Зурги та Надіра. У Тель-Авіві ця історія подається крізь призму телешоу «Останній герой», у якому телеглядачі вирішують за допомогою sms долю оперних персонажів.
На відміну від цих осучаснених версій, режисер і актор Марк Кроне у харківській виставі вирішив показати «те, з чого зроблені мрії». Він наполягає на тому, що ця екзотична любовна історія — не більше ніж «казка для дорослих». Але тим і цікава, оскільки головне в цій «казці» — сила почуттів.
Для втілення задуму Марк Кроне залучив до роботи над виставою команду досвідчених голландських майстрів, серед яких добре відомий в Європі диригент Йерун Вейерінк, легендарний сценограф Карел Спанак, що створив чарівну ауру всього того, що відбувається на сцені, майстер автентичного вбрання Марріт ван дер Бюргт (вона успішно працювала з одним із найвідоміших кінорежисерів — Пітером Грінуеєм). Успіхом пластичного і танцювального рішення вистава зобов’язана хореографові Андре де Йонгу. Єдиним харківським постановником виступив головний хормейстер Олексій Чернікін, який забезпечив бездоганну якість хорових епізодів та їх молодіжний склад. А після від’їзду гостей до Нідерландів вести виставу доручили диригентові Юрієві Яковенку.
Кастинг голландці проводили самі, і тому на традиції розподілу ролей, що склалися в театрі, не звертали уваги. Вперед висувалися молоді солісти, ще не «обкатані» в провідних партіях, але натхненні можливістю розкрити себе в новій якості: Юлія Антонова (Лейла), Максим Ворочек і Сергій Леденьов (Надір), Микита Марінчак і Володимир Єфименко (Зурга). Серед фаворитів справедливо обрані також майстри сцени — Тамара Гармаш (Лейла), Юрій Кудрявцев (Нурабад).
Самі постановники жартували, що в Харківському театрі опери та балету вони знайшли по-справжньому дорогоцінні «перлини», які незабаром покажуть і в Нідерландах. Усім відомо, що українські голоси в Європі цінуються. Але постановники «Шукачів перлів» не просто їх використовували. Вони надали виставі нової якості: працювали з солістами, привчивши їх до достовірності втілення емоцій, нових прийомів акторської гри, м’якої та ліричної подачі звуку. А майстрів технічних служб — до автентичності створення образної системи вистави, її максимально видовищних якостей. Тому, ще не доїхавши до Європи, харківська вистава вже бачиться по-європейськи вишуканою, сучасною, але без штучного наближення до сьогоднішнього дня.
Музика, створена Ж.Бізе півтора сторіччя тому на тлі зацікавленості східною екзотикою, вдячно відгукнулася на спробу розповісти давню історію по-новому. В результаті вийшла притча про те, що багато клятв виявляються забобонами, коли людина перебуває в полоні кохання.
Наступний показ опери «Шукачі перлів» відбудеться 10 та 11 листопада.
Автор: Олександр Чепалов
Концертна організація: Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка
Джерело: Газета "День"
|