9 червня – Моцарт vs Сальєрі у виконанні Київського камерного оркестру, Вадим Борисов, direction/violin за участю Ірини Борисової, скрипка

Вже давно відомо, що байки про заздрість Сальєрі до слави Моцарта, – є не більше, ніж побрехенькою родом із боліт. Насправді, обидва австрійські композитори були успішними кожен у своїй сфері: Сальєрі у викладанні, Моцарт у композиції. Втім при написанні творів обоє композиторів послугувалися одною класичною музичною мовою. Тож замість того, аби порівнювати їхні долі й говорити про суперництво, доречніше слухати та порівнювати їхню музику. А вона сповнена рядом цікавинок та принад. 

11 червня Duo: tuba & harp. Арфа і скрипка, арфа і віолончель, арфа і флейта – ці поєднання є доволі звичними у класичній музиці. Втім, чи можете ви уявити звучання легкої арфи разом із потужною тубою? А це не така вже і неймовірність. Угорські музиканти Жофія Байчаї та Залан Ласло Ковач зіграли таким складом чимало концертів і тим самим доводять: немає жодних неймовірних поєднань інструментів. У їхньому виконанні прозвучать відомі твори Маре, Генделя, Баха, а також ряд авторських композицій Залана Ласло Ковача, написаних для арфи й туби, що змінять слухацькі уявлення про ці інструменти.   

12 червня концертна програма Національного симфонічного оркестру під орудою Володимира Сіренка побудована довкола Скрипкового концерту Борткевича, який прозвучить у виконанні запрошеного музиканта Михайла Захарова / Україна-Австрія.
І Сергія Борткевича, і Михайла Захарова об’єднують дивні збіги долі: обоє народилися у Харкові, обоє емігрували за кордон.

Та обставини виїзду Борткевича до Австрії були більш драматичними: тікаючи від більшовиків, він спершу виїхав у Туреччину, а згодом замешкав у Відні, де швидко інтегрувався у місцеву музичну спільноту. А все завдяки хорошій освіті та музичному смаку, сформованому на кращих традиціях європейського романтизму у поєднанні з українською лірикою у її нйрізноманітніших виявах: від ніжно-мрійливої до пристрасно-полумʼяної.

До цього твору оркестр пропонує твори чеських та угорського композиторів, аби вписати концерт Борткевича у контекст того, що звучало у той час: і опера «Продана наречена» Бедржиха Сметани, і «Прелюди» Ференца Ліста, і симфонічна музика Антоніна Дворжака були популярними та формували смаки центральноєвропейців у ХІХ та на початку ХХ століття.

13 червня до 90-ї річниці з дня народження українського композитора Віталія Губаренка прозвучать його моноопери «Листи кохання» та «Самотність». Хоча їх розділяє майже два десятиліття, вони мають чимало подібного між собою, зокрема, лише одного співака на сцені, що робить їх камерними, майже інтимними. Обидві – ліричні, у котрих герої звертаються до своїх далеких коханих.

М’яке звучання камерного оркестру – національного ансамблю солістів «Київська камерата» під батутою Наталії Стець, поривчаті мелодії та невпевність у голосі співаків (Тетяна Бондарь, сопрано та Сергій Бортник, тенор) робить ці опери дуже близькими до переживань слухача та залучає публіку до співпереживань героям, тим більш, що їхні почуття здаються такими знайомими і зрозумілими. Одним з «головних героїв» програми «МОНО», – є… наша філармонія. Як так сталося, публіка дізнається, прийшовши на цей вечір.  

14 червня до Дня народження видатної української співачки Євгенії Мірошниченко її учні вийдуть на сцену у програмі «Сузір’я Євгенії Мірошниченко», аби віддати шану своїй викладачці.

Окрім інтенсивної виконавської кар’єри, Мірошниченко чимало часу присвячувала викладанню – майже тридцять років вона пропрацювала у Київській консерваторії, виховавши біля 90 співаків. Неймовірний запал, щира підтримка молодих талантів, міцна вокальна технічна база – це те, що співачка щедро дарувала своїм учням під час занять. Тож не дивно, що з її класу виходили молоді майстри, які в подальшому успішно реалізовували себе творчо, співаючи на сценах Віденської опери, Ла Скали, Національної опери України, Київської опери чи Київського театру оперети.  

Цього вечора учні Євгенії Мірошниченко: сопрано Ольга Нагорна, Ольга Безсмертна, Тетяна Ганіна, Галина Грегорчак, Тамара Ходакова, Тетяна Бондар, Ілона Волощук, Юлія Фесай, Наталія Шелепницька; мецо-сопрано Тетяна Пашкова: тенори Дмитро Іванченко, Юрій Кругліков, Сергій Пащук і баритон Петро Приймак, – виконуватимуть твори В. А. Моцарта, Дж. Верді, Дж. Россіні, Г. Доніцетті, Ж. Массне, У. Джордано, Ш. Гуно, К. Сен-Санса, С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, Я. Степового, Ю. Мейтуса, М. Скорика, А. Кос-Анатольського, Н. Боєвої.

15 червня фактично продовження вшанування Примадонни Євгенії Мірошниченко у програмі «Віддані коханню: Ольга Безсмертна, сопрано Анна Поліщук, фортепіано».

Роберт Шуман та Йоганнес Брамс обидва є представниками музики німецького романтизму. Обоє сповідували принципи простоти та емоційної виразності у музиці, обоє вболівали за щирість та безпосередність мистецького вислову. Шуман, написавши захоплену критичну статтю про молодого Брамса, дав йому квиток у професійне музичне життя, а Брамс відчував ледь не родинну прив’язаність до Шумана. Тому не дивно, що і твори їхні звучатимуть разом. 

16 червня, о 13:00 в межах першого Фестивалю музики українського кіно Soundtrack Ukraine, – Симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою Антонія Кедровського виконає музику українських композиторів до вітчизняних кінострічок.

Саундтрек може органічно вписатися у тіло фільму і не привертати до себе окремої уваги, концентруючи її на зображенні. Або ж навпаки може увиразнювати та доповнювати сцену фільму і визначати наше сприйняття фільму загалом. Саме феномену кіномузики присвячений фестиваль Soundtrack Ukraine, зосереджуючи увагу на творчості українських кінокомпозиторів. 

Що б могло об’єднувати таких несхожих між собою композиторів, як Борис Лятошинський, Святослав Крутиков та Алла Загайкевич? Усі вони працювали у кіномузиці. На концерті прозвучить музика до фільмів різних років із різними підходами («Шевченко» Бориса Лятошинського та «Поводир» Алли Загайкевич), а також класичний твір кінокомпозитора Святослава Крутикова, який не оминув впливу кіно на свою творчість. 

16 червня, о 19:00 – мандрівка «Американським експресом» разом із Київським камерним оркестром під проводом Наталії Пономарчук виглядає так: від енергії та мрійливості Кларнетового концерту Копленда (соліст Олег Мороз), крізь спокій та піднесеність його ж «Весни в Аппалачах», де він надихається побутом американців, що мешкають коло цих гір, і до стриманої скорботи Адажіо Барбера, котре озивається у слухачів болем втрати – такі асоціації виникають після численного використання цієї музики у зв’язку зі смертю таких видатних особистостей як Франклін Рузвельт, Альберт Айнштайн, Джон Кеннеді тощо.  Цей концерт – миттєве і яскраве занурення у світ американської музики модернізму першої половини ХХ століття.

17 червня американську тему підхоплює Національний духовий оркестр України під орудою Івана Стецього у концерті з музикою Джорджа Гершвіна з серії «Українці в Америці», присвяченій видатним музикантам, які мають українське походження, працювали у Сполучених Штатах Америки та стали відомими своєю творчістю на весь світ. 

Видатний американський композитор Джордж Гершвін (ім’я при народженні Яків Гершович), батьки якого емігрували з Одеси до Нью-Йорку, – працював на межі джазу та класичної музики і здобув шалену популярність від початків своєї композиторської кар’єри у 18 років.

Звідтоді музика Гершвіна досі зачаровує слухачів пружнім ритмом, виразними мелодіями та солодкими гармоніями. Прозвучать хіти: Симфонічна поема «Американець у Парижі» (1928), Друга рапсодія для фортепіано з оркестром, Фантазія на теми з опери «Порґі і Бесс», Рапсодія у стилі блюзу для фортепіано з оркестром.

20 червня «Кухар і солісти». Знаний у світі диригент, організатор музичних подій Теодор Кухар приїде у Київ, аби поспівпрацювати з ансамблем «Київські солісти», втім, у незвичному для слухача амплуа. Цього разу він візьме до рук альт та проявить себе як виконавець!

Для цієї нагоди підібрано яскраві твори класико-романтичного періоду, які дозволяють простежити еволюцію камерних творів протягом цього часу. Витонченість та збалансованість музичних засобів Стаміца, емоційність та стриманість Мендельсона, запальність та полум’яність Дворжака та свіжість і напруженість музичної думки модерніста Блоха не залишать і найвибагливішого слухача байдужим. 

21 червня Симфонічний оркестр Національної філармонії України у програмі «Сила долі» під орудою маестро Віктора Олійника, – поєднає виразність оперної музики з випуклістю та образністю програмної. Так серед симфонічних уривків з опер Верді та Пуччіні звучатиме «Шотландська» симфонія Мендельсона. Написана після візиту Шотландії, ця музика втілює враження композитора від цієї країни – з її стриманою природою, героїчною історією та теплими людьми. 

Подібною за ідеєю є і рапсодія «Італія» Казелли, котрий праг в інструментальних звучаннях передати дух своєї Батьківщини. Окрім протяжних мелодій та барвистих поєднань інструментів, він використовує цитату з популярної у той час неаполітанської пісеньки «Funiculi, funicula», котра сповнена запалу та жвавості як і справдешні італійці. За диригентським пультом Віктор Олійник

24 червня в межах проєкту «Філармонія нескорених» знаний іспанський диригент Рамон Торрельєдо знов завітає до Києва! Чуткий диригент та музичний просвітник, цього разу він вперше працюватиме із камерним оркестром «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії. Разом із ним Торрельєдо виконає твори українських та іспанських композиторів епохи класицизму та ХХ століття. Вишуканість, енергія та щирість – саме ці риси об’єднують цю музику в єдину програму та виявляють спільні риси між іспанською та українською музичними традиціями. Солісти: Дієго де Сантьяго контрабас / Іспанія та Наталія Ляшенко скрипка / Україна.

25 червня концерт «Лятошинський. Презентація» присвячено унікальній для сучасної української класичної музики події. Французьким видавництвом Billaudot у співпраці з Фундацією Лятошинського оприлюднено ряд камерно-інструментальних творів та Слов’янський концерт для фортепіано з оркестром одного з найвідоміших українських композиторів ХХ століття – Бориса Лятошинського (1895–1968). Ця подія робить твори Лятошинського доступнішими європейським професіоналам та поціновувачам. Наявність нових видань дає можливість заохочувати до виконання цієї музики виконавців зі всього світу.

А свій оригінальний погляд на щойно видані ноти, – представлять провідні українські виконавці: солісти і камералісти Андрій Павлов, скрипка; Валентина Буграк, альт; Артем Полуденний, віолончель; Максим Шадько, фортепіано; Тетяна Гомон, фортепіано та Національний президентський оркестр під орудою диригента Максима Гусака.

27 червня Київський камерний оркестр на чолі з Наталією Пономарчук презентує англійську музику ХХ століття. Цього разу буде змога насолодитися чистим струнним звучанням. За умови, що всі інструменти зливаються у єдине звучання, можна вслуховуватися та насолоджуватись деталями музичного полотна. У декількох творах програми можна відчути чар англійської музики. Це її вбирання усієї музики, що звучить довкола: міські пісеньки, класична музика, джаз, та орієнтація на широке слухацьке коло.

Звісно, цього замало, аби скласти уявлення про англійську музику ХХ століття, але достатньо щоб сформувати яскраве враження у слухачів.

28 червня Концерт-закриття 160-го сезону має честь провести Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою маестро Миколи Дядюри. Він містить програму неабиякої міці та потужності. Наскрізною ниткою тут проходить тема прометеєвого подвигу – у полум’яних творах німецького композитора Людвіга ван Бетховена та сучасного українського автора Євгена Станковича, сповнених запалу та енергії.

Кожен з авторів по-своєму осмислює вчинок Прометея: комусь важить його рішучість та стійкість, комусь – тривалий шлях міркувань та вибору. Та поєднуючись разом, ці твори дають охопне уявлення про героя та спонукають до розмислення про його дії. 

Поруч з цими творами прозвучить Фортепіанний концерт №2 Мендельсона у виконанні молодого піаніста Олександра Федюрка. У цьому творі теж є відгомін прометеївських поривань, але пов’язаний не так з музикою, скільки з історією створення концерту.

































Колективи: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України, Київський камерний оркестр
Виконавці: Андрій Павлов, Віоліна Петриченко
Диригенти: Володимир Сіренко
Композитори:Богдана Фроляк
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України

Інші: