Музика Мирослава Скорика у світовому просторі | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Музика Мирослава Скорика у світовому просторі
Пірієв Олександр Валерійович
Скорик Мирослав Михайлович
Музика Мирослава Скорика у світовому просторі
Згадуємо творчість легендарного композитора у період російсько-української війни 2022-2023 років
11 липня 2023, вівторок
Поширити у Facebook


Мирослав Скорик
Трохи історії:

Прем'єра "Концерту №2 для віолончелі з оркестром" Мирослава Скорика   у Національній опері  4 квітня 2016 року. Фото: Сергій Пірієв
Осінь 2013 р.
“Дні музики Мирослава Скорика” – фестиваль, який заклав основу до системної міжнародної експансії музики Мирослава Михайловича. Тоді серед учасників було представлено 8 країн від Азербайджану до США.

2018 р.
“Рік музики Мирослава Скорика” – відбулася вже запланована низка концертів, зі світовими прем’єрами творів композитора:
● Стокгольм. Концертхаус. Варіації на Шведську Тему для фортепіано з оркестром. Солістка – Наталія Пасічник
● Відень. Концертхаус. Вокальний Цикл “До музи” у першій версії для сопрано і фортепіанного тріо.


2022 р.
Зрозуміло, що знаменита “Мелодія (ля-мінор)” Мирослава Скорика з моменту повномасштабної російської війни стала символом України у світі.

Кількість виконань перевищила 500 разів у всіх куточках світу.

Цей твір кожним без винятку українцем сприймається як Духовний гімн, виконується у найурочистіших і найтрагічніших моментах нашого народу.

Цікаво, що авторських аранжувань самого Скорика цього твору для різних складів є 15!

Ця проста мелодія закарбувалася у пам’яті нації ледь як не народна пісня, автора якої вже й пригадаєш, але передається вона з покоління в покоління як найбільший мистецьких та культурний скарб. «Мелодія» Мирослава Скорика – ніжна, сердечна, болісна та незабутня…

Тільки два факти:


1. У квітні 2022 р. всі основні 28 оркестрів Польщі на чолі з Національним симфонічним оркестром Польського радіо у Варшаві, майже одночасно виконали знаменитий твір Мирослава Скорика.


2. Всесвітньо відомий німецький скрипаль Даніель Хоуп разом з піаністом Олексієм Ботвіновим здійснили запис першої з існуючих авторських версії “Мелодії” для скрипки та фортепіано на замовлення провідної звукозаписної компанії світу “Deutsche Grammophon”.



Варто згадати й серію благодійних концертів “Україна в Серці”, яка відбулася за ініціативи Українського Вільного Університету у співпраці з українською агенцією UKR Artists в містах Німеччини у травні 2022 р. за участю Камерного оркестру Львівської філармонії. Диригентом концертів був Іван Чередниченко.


Нині він керівник музичної частини Львівського театру опери та балету ім. С. Крушельницької. Ця війна забрала у пана Івана двох батьків.

Російські солдати розстріляли їх у багатостраждальному Ірпені.

В тих концертах звучав, зокрема, твір “Арія” для віолончелі та струнних. І це були знакові зали: Зал “Геркулес” у Мюнхені, Велика зала оперного фестивалю Іммлінг, Історична зала Ратуші у місті Регенсбург.

Власне Регенсбург є побратимом міста Одеси. То ж всі зібрані кошти були надіслані безпосередньо у Головну дитячу лікарню Південної Пальміри, як ще ми називаємо Одесу, де до сьогодні лікуються діти, зокрема, й з Миколаєва та Херсона.

Одразу нагадує про себе славнозвісний проєкт “Три С”, а саме концерт у Львові у 2016 році за участю Оркестру “ІNSО-Львів” під орудою американського диригента Хобарта Ерла.


Тоді у рідному місті композитора було зібрано понад 150 тисяч гривень, які були направлені у Львівський Охматдит для купівлі спеціального обладнання в реанімацію для немовлят.

До слова, вже під час війни у 2022 році очолюваний Хобартом Ерлом Національний Одеський симфонічний оркестр виконав “Гуцульський триптих” Мирослава Скорика на сцені Берлінської філармонії.


До речі, "Гуцульський триптих" Мирослав Скорик написав, коли йому було всього 26 років.

Незадовго до цього композитор разом з родиною повернувся до рідного Львова із сибірського заслання. У своїх спогадах Мирослав Михайлович писав, що кінорежисер Сергій Параджанов спеціально приїздив до Львова знайти композитора для свого фільму «Тіні забутих предків, тому що був упевнений — створювати музику для його екранізації повісті Коцюбинського має людина із Західної України…

Хочу також нагадати про Берлін та іншу не менш знамениту залу “Берлінський Концертхаус”.


У березні минулого року я мав честь виконати “Мелодію” Мирослава Скорика в авторській версії композитора разом із музикантами Симфонічного оркестру Берлінського Концертхаусу.

Від того моменту ми розпочали перемовини з дирекцією зали щодо організації окремого концерту, як планового. В результаті на початку наступного сезону 2022-2023 рр. ми втілили цю ініціативу у життя.


Вперше в історії Берлінського Концертхаусу концерт української музики потрапив до офіційного сезону. Відкривав його хрестоматійний “Диптих” Мирослава Скорика у виконанні струнного квартету, який складався з музикантів Харкова, Маріуполя та Києва.

Важливим фактом стала система робота з виконанням музики Мирослава Скорика іноземними колективами:


Травень 2022 р. – Катовіце (Польща).

○ Європейська прем'єра Концерту для віолончелі з оркестром №1 у виконанні Симфонічного оркестру Сілезької філармонії під орудою маестро Ярослава Шемета.


Нагадаю, що цей твір маестро створив у 1983 році, за цей згодом отримав найвищу державну нагороду України в галузі мистецтва –Шевченківську премію.

Червень 2022 р. – Мюнхен (Німеччина).

○ Я мав честь виконати європейську прем'єру Другого віолончельного концерту разом з об’єднаним Україно-німецького Симфонічного оркестру під орудою маестро Міхаеля Бальке.


Цей твір маестро Скорик написав через 33 роки після створення свого Першого віолончельного концерту, пронизаний власними переживаннями автора щодо трагічних подій сучасної України.

Липень 2022 р. – Нью-Йорк (США).
«Карпатська рапсодія» у виконанні Pioneer Valley Symphony де солісткою була Соломія Івахів. У цьому вже христоматійному творі композитор продовжував традиції Львівської композиторської школи, гармонійно пов’язаної з різноманітними первинними жанрами; дає модерне авторське бачення українського фольклору, а також сучасної популярної музики, насамперед джазу.

Мирослав Скорик написав “Карпатську рапсодію” для скрипки і фортепіано у стилі Ференца Ліста. У творі, пронизаному мелодіями західної України, композитор розповів про любов до своєї малої Батьківщини, про своє захоплення казками, легендами та природою рідних Карпат…

Серпень 2022 р. – Краківський Кінофестиваль у Польщі. Де на сцені Краківської Опери Бетховенський фестивальний оркестр виконав “Гуцульський Триптих” Мирослава Скорика.

Декілька знакових концертів 2023 року:
Квітень 2023 р. - Лінц (Австрія).
Свого часу тут вже звучав знаменитий “Карпатський Концерт” Мирослава Скорика у виконанні Національного симфонічного оркестру України під орудою Володимира Сіренка.

16 квітня 2023 р. - у Лінці відбулася європейська прем’єра Четверного скрипкового концерту Мирослава Скорика. Виконав Симфонічний оркестр “Sinfonia Christkönig” під орудою маестро Мачеко.

Солістом був концертмейстер Віденського філармонічного оркестру Максим Брилинський.

Вибрані концерти та звучанням музики Мирослава Скорика в червні 2023:


Майже щомісяця відбуваються концерти української піаністки Анни Сагалової у Канаді де постійно звучать твори Мирослава Скорика.

Лише у червні 2023 р. це були Галіфакс (10.06), Монктон (11.06) та Торонто (12.06)

Відома Українська диригентка Оксана Линів неодноразово виконувала музику Мирослава Скорика і також за присутності автора.

Цього ж року 19 червня у Болоньї (Італія) на головній площі міста прозвучав «Іспанський танець» з сюїти “Камінний Господар”.

Пані Линів диригувала великим симфонічним оркестром Болонської музичної академії (тої самої, яку свого часу закінчив Максим Березовський).

Наприкінці червня у столиці Баварії Мюнхені у виконанні знаменитого оркестру “Мюнхенер Симфонікер” прозвучав славнозвісний “Гуцульський Триптих”. Диригувала концертом українка – Вікторія Вітренко.

Окрім сталого виконання музики згадаю декілька кіно стрічок де звучить музика Мирослава Скорика. І це лише за перше півріччя:
Кіноіндустрія – лише у цьому півріччі:


1. Документальний фільм під назвою «Зима у Вогні» (режисер Євгеній Афінієвський), який є спільним американсько-українським проєктом. У фільмі продемонстровані кадри зі звучанням «Мелодії» в Харкові у метро у виконанні харківських музикантів під час ракетних атак та бомбардувань у перші місяці повномасштабної війни, розв'язаною рашистськими окупантами.


2. Документальний фільм під назвою «Вторгнення» (режисер Сергій Лозниця), який є спільним литовсько-українським проєктом.


3. Художній короткометражний фільм «Як це було» (As It Was)» спільної роботи українки Анастасії Солоневич та поляка Дам’яна Коцура. Ця стрічка стала учасником Конкурсу короткометражок Каннського кінофестивалю.


Наостанок цьгорічне Євробачення 2023 де звучання “Мелодії” стало справжньою окрасою презентації музичної культури України для багатомільйонної аудитоії конкурсу.


Як резюме:

Сьогодні творчість Мирослава Михайловича залишається прапором української музичної культури. Так було в останні роки життя М.Скорика з великими музичними ініціативами, які дали поштовх до поширення української музики насамперед в Україні.

Адже рідна земля - Батьківщина мусить залишатися тим плацдармом, фундаментом де відбувається той дієвий зв'язок між поколіннями, що стане запорукою успіху у майбутньому. Це стосується, як професійного середовища – виконавців, студентства і викладацької системи так і слухацької аудиторії.

*** Війна з росією окреслила нові завдання, які постали перед українською музикою. В той час, коли ворог намагається знищити саму нашу державу – культура є тою запорукою об’єднання нації у єдине ціле з міцним духовним зерном.


Саме міжнародна експансія української академічної музики у світі є так само ключовим аргументом для нас українців, як культурної нації для всього цивілізованого світу.

І як раніше саме на творчість Мирослава Скорика з “Мелодією” та іншими творами покладена історична місія бути тим мистецьким двигуном, який в результаті минулого року перезапустив такі критично важливі процеси звучання української музики у світі, як вагомої частини музичної культури світу.



Автор: Олександр Пірієв
Композитори:Мирослав Скорик
Музикознавці: Олександр Пірієв



Інші:

ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КОРИФЕЯ УКРАЇНСЬКОГО ОПЕРНО-ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА ЛЬВА МИКОЛАЙОВИЧА ВЕНЕДИКТОВА (1924 – 2017)
Станіслав Людкевич і Василь Барвінський, які не дали затихнути українській музиці
Духовність Центральної Європи в музиці: від Пендерецького до Пярта
Мистецтво неможливого
Пам’яті тої «Рути»
«Арсенал» Довженка в Берліні: Історія, яка резонує і через століття
Мельпомена Таврії
Зараз 11 наших людей у війську, - очільник Національної оперети Струтинський
Полон в росії замість фестивалю в США: музиканти з миколаївської 36-ї бригади перебувають у неволі
10 мудрих цитат легендарного актора Богдана Ступки про життя, любов та Україну
Ярослав та Інгігерда. Тисячолітня українсько-шведська історія кохання на фестивалі Bouquet Kyiv Stage- 16 серпня
”ВІД СЯНУ до ДОНУ”
Геніальний тенор
Змушували відкопувати тіла вбитих маріупольців: історія музиканта військового оркестру
Ukrainian Freedom Orchestra втретє зазвучить у світі
У музеї на Кіровоградщині діє виставка, присвячена ювілею відомого композитора і диригента
Опера «Тарас Бульба» лютого патріота Миколи Лисенка. Як її подати світові у час війни з росією?
Українсько-польські музичні мости Фонду “Pro Musica Viva”
ОПЕРА В ЕПОХУ ЗЛОДІЙСТВА
ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
MG_5662.jpg