|
Круглий стіл: «Музичне мистецтво в сучасних реаліях: проблеми та перспективи»
Відео
26 червня 2015, п'ятниця
Поширити у Facebook
25 червня в Укрінформі відбувся круглий стіл: «Музичне мистецтво в сучасних реаліях: проблеми та перспективи».
Організатор: Укрінформ, Комісія з питань культури, мистецтв та галузевої освіти Громадської ради при Міністерстві культури України.
Учасники: Швед Михайло Богданович, заступник директора департаменту мистецтв та навчальних закладів Міністерства культури України Міністерства культури України, Стебельська Олена Стефанівна, голова Комісії з питань культури, мистецтв та галузевої освіти, кандидат мистецтвознавства, Бондаренко Андрій Ігорович, заступник голови Комісії з питань культури, мистецтв та галузевої освіти, Чекан Юрій Іванович, український музикознавець, доктор мистецтвознавства, член НСКУ, Стеценко Кирило Вадимович, український скрипаль, композитор, культуролог, музичний і телевізійний продюсер, педагог і громадський діяч, заслужений артист України, доцент, завідувач кафедри шоу-бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв, Горенко Лариса Іванівна, кандидат мистецтвознавства, член Громадської ради при Міністерстві культури України, Нужа Ганна, заслужена артистка України, голова правління ВГО «Спілка музикантів України».
"Коли ми говоримо: "Українська музика" чи "Український музичний продукт", ми повинні чітко розуміти, що повинна держава підтримувати і яким чином. В усьому світі сфера популярної музики і шоу-бізнесу годують себе самі. Натомість академічні жанри, філармонічна діяльність - це та сфера, яка ніколи не є прибутковою. Вона завжди була планово збитковою. І європейська традиція полягає у тому, що спочатку церква, потім придворно-аристократичне середовище, меценати і - в тоталітарному випадку - держава підтримували академічні й філармонічні жанри і академічне й філармонічне виконавство", - наголосив Юрій Чекан.
При цьому він назвав принциповим моментом той, що українським продуктом є не тільки твори українських композиторів. "Будь-який твір світової академічної музики, який виконаний українським виконавцем, є українським музичним продуктом і так само повинен підтримуватися державою", - зазначив музикознавець.
Він також уточнив цікаві моменти: що з 1990-х років меценатський капітал мігрує від підтримки академічних жанрів на підтримку спорту і різних інших масових явищ, де він одержує значні іміджеві дивіденди, а також що у всьому світі, згідно досліджень, ринок виконавської продукції працює з перевищенням, тобто на 150% виконавських колективів припадають на 100% ринку - це ж стосується і України.
"Ми повинні дуже чітко собі це уявляти. І коли говоримо, що треба вносити якісь зміни до українського законодавства, повинні ці дві небезпеки знати - що меценатам треба створювати вкрай сприятливі умови, оскільки вони легше підуть на підтримку більш масових речей, ніж академічні й філармонічні жанри. А по-друге, привести в нормальне співвідношення кількість населення України з кількістю музикантів, які тут працюють", - сказав Чекан.
Він підкреслив, що в стратегії мають бути запобіжники, які унеможливлять перепрофілювання філармонічних залів, музичних шкіл і шкіл естетичного виховання, а також творчих колективів.
Виконавці: Ганна Нужа
Музикознавці: Юрій Чекан
Джерело: Укрінформ
|