|
|
"Ти щаслива людина, якщо можеш займатися улюбленою справою" - скрипаль-віртуоз Олександр Божик про концерт в Івано-Франківську та свою творчість
7 грудня 2018, п'ятниця
Поширити у Facebook
12 січня Івано-Франківськ запалить "Джиммі Хендрікс серед скрипалів", віртуоз та переможець багатьох талант-шоу Олександр Божик. На франківців очікує масштабне музичне дійство, яке занесено до "Книги Рекордів України". Скрипаль-віртуоз Олександр Божик у супроводі рок-оркестру виконає світові хіти, авторську музику, класику у сучасній обробці та саундтреки до кінофільмів. Журналісти сайту 0342 поспілкувалися з музикантом та з'ясували, як почалася кар'єра скрипаля та які несподіванки він планує на концерті.
Журналіст Наталія Олексієнко:
- Чи це Ваш перший виступ в Івано-Франківську?
- Так, сольний виступ у Франківську перший. Багато виступав тут на корпоративах, весіллях, з командою. Нещодавно виходив на сцену як учасник шоу "Володар стихій" - представляв стихію вогню.
- Ви скрипаль-віртуоз. У Вас дуже цікава техніка виконання. Як ви дійшли до цього?
- Віртуоз - бо вмію швидко грати на скрипці. І граю неординарно: вмію грати в різних положеннях, на кількохскрипках одночасно. Загалом, в мене вже більше трьох тисяч концертів, більшість з них за кордоном. В різних амплуа: соло, з оркестром. Під час виступів багато чого траплялося: і скрипки ламалися, й смички. І в мене є номер Паганіні, де я розриваю струни. І та одна струна також не завжди витримує. Кожен 10-15 виступ в мене вистрілює, скрипка розлітається і потім доводиться на ній грати як на барабані.
- Скільки у Вас скрипок? Можливо, є найдорожча - хтось подарував або десь пам'ятно придбали?
- Найдорожчою для мене є та скрипка, що є основною на концертах. Вона українського майстра Романа Зінечка. Він її спеціально для мене зробив і вона мені дуже зручна. На ній можна робити феноменальні речі.
Вона для мене дуже пам'ятна - вже вся в царапинах, потерта, але я її спеціально не привожу в порядок, бо це спогади про якісь концерти.
І ще в мене є електроскрипка. Вона маленька, тиха - вдягаєш навушники і тебе не чують оточуючі. Була з нею історія. Я раз їздив на концерт в Південну Америку: Аргентина, Бразилія, Парагвай. І в Бразилії в мене викрали сумку - таксист. В ній, окрім костюмів та техніки (мікрофонів тощо), була й ця електроскрипка. Вона була дуже запакована. Ми через 2-3 дня того таксиста знайшли, через міліцію. І було видно, що він ту сумку розпакував, але не зміг закрити назад, бо там було дуже багато речей. Він з силою притиснув і таскрипка електронна трісла. Її довелось заклеїти. Вона тепер так само поклеєна, але це пам'ять про цю поїздку. І нагадування про те, що свої інструменти не можна нікому довіряти. Як би таксист чесно не виглядав.
- Чому більшість концертів за кордоном, а не в Україні?
- В Україні теж багато, але більшість приватного плану. Якщо сольні концерти - то я виступаю фактично тільки у Львові. Щорічно я роблю з рок- оркестром два концерти в один день. Люди вже знають, що це таке. Їм подобається, тож квитки розкуповують наперед. Але по Україні я ще так не їздив з сольними концертами. Не було часу, скажу чесно, це все організовувати. Це не є заробіток. Зараз нас фактично 30 людей на сцені - всіх привезти, проживання, харчування, гонорари - це все затратно. Це все концерти показати свою творчість, познайомити людей з хорошою музикою, подарувати хороший настрій.
- Заради роботи в Україні Ви розірвали контракт в Нідерландах. Чому так ризикнули? Чи справдились надії та очікування?
- Ми розірвали контракт полюбовно, мене намагалися зрозуміти, але все одно не розуміли, чому я вертаюсь в Україну. Вони казали "ти ж можеш стати крутим в Європі. Лишайся, ми зробимо тут тобі кар'єру". Я дуже хотів в Україну. Пішов на "Україна має талант".
Я не прогадав, бо я зараз почуваю себе на своєму місці. І я живу в рідному для себе Львові. І я можу подорожувати абсолютно всім світом, цілою Європою.
Дійсно, концерти це не є якісь великі заробітки, але те, що я роблю скрипкою, користується - особливо зараз, в передноворічний час - популярністю на корпоративах. Це є фактично мій основний дохід. Три місяці назад я звільнився з роботи - я працював у Львівській філармонії близько 15 років концертмейстером оркестру. Це така посада найвища. Але я пішов з роботи, бо хочу більшість часу займатися своєю творчістю. Виходило, що 5 годин щодня в мене "вилітали" на роботу в оркестрі. А якщо ці п'ять годин попрацювати над собою - можна зробити неймовірні речі.
- Ви багато говорите про особистий розвиток і нові досягнення. До чого прагнете?
- Це не основна ціль бути людиною-оркестром чи інструменталістом.
Насправді, в мене є така мрія - я хочу писати своєї музики багато. Її велика кількість в моїй голові літає, але ніяк не було часу трохи записати її в студії. Там вже можна кучу альбомів видавати. Мені це подобається. І мені подобається просто навіть грати на скрипці. Виходити на сцену. Це такі емоції - де ти готуєшся місяць-два до того концерту, нервовий, робиш репетиції, потім на такій легкості в тебе дві-чотири години минають. І після того ти розумієш, наскільки ти щаслива людина, що можеш займатися улюбленою справою.
- Як ваша дружина підтримує Вас?
- Дружина так само музикант - піаністка. Вона учасник нашого колективу - це мій арт-директор. Вона повністю займається логістикою, організацією, договорами, контрактами. Це, напевно, самий невигідний продюсер в світі - забирає всі гонорари) Але вони всі йдуть в правильному руслі.
- Чи є у Вас, при такому шаленому графіку, діти?
- В мене є донечка, півроку. Раніше дружина постійно всюди зі мною їздила. Зараз я їх вже 8 днів не бачу. Лише зранку дружина скидає фото донечки, як вона міняється. Багато концертів, багато переїздів.
- Ви в багатьох країнах брали участь в шоу талантів - це Україна, Польща, Італія, Британія. Яке вам найбільше запам'яталося? Саме ставленням до артиста?
- Це, звичайно, "Україна має талант". Ми жили на базі в Києві. Це був не один місяць. Нас готували. Нам шили костюми - ми виходили на сцену. Ми вчилися розмовляти на сцені. Нам писали спеціально музику. Це ефіри, які дивились мільйони. Це така школа. Це був другий сезон шоу.
Рік тому я брав участь в "Польща має талант". Це вже був 10-й сезон. І там також було класно, але там вже все було по накатаній схемі. Підготовка буквально два-три дня. Костюм шиється в онлайн режимі, всі переговори через e-mail. Досить все швидко.
І, звичайно, запам'яталося "Британія має талант". Ну там дуже мені сподобалося, тому що я шаленію від цієї країни. Там все абсолютно по- іншому. Там я себе добре показав. Але через певні проблеми зі своїми документами я не зміг продовжити далі там свою участь.
Загалом, участь в талант шоу є хорошим промо для артиста: люди побачили хто ти є, що ти маєш. Стараюсь в кожній країні мати свого менеджера. Зараз в мене дуже багато концертів в Польщі: на березень в мене вже орієнтовно є 6 концертів. І зараз ведуться переговори абсолютно на весь рік з концертами.
За що люблю виступати в Польщі: там кожне маленьке село має шикарний зал - зі світлом, звуком. В нас, в Україні, такого ще звичайно немає. Можливо колись буде. І в Польщі все класно організовують: мене мало хто знає там, але в мене завжди аншлаги. Через гарну рекламу, картинку, афішу.
- Ми знаємо, що Ви організовували дитяче талант-шоу. Чи дійсний ще цей проект?
- Зараз це є лише у Львові - "Божик шукає таланти". Діти приходять, грають і дитина, яка перемагає, виходить на сцену і грає з рок-оркестром. Ми робимо їй аранжування. Неважливо який інструмент чи спів. Це заохочує дітей. Ми збираємо в один день дітей з музичних шкіл, училищ.
Це кожного року проходить, вже кілька років поспіль. Одного разу в нас було двоє переможців. Але між них не було скрипалів. Тож я зібрав усіх скрипалів, які виступали, і створив оркестр "Веселі смички". Це близько 20 дітей. Я написав ірландські мелодії. Вони танцювали, рухались, співали - їм так страшенно це подобалось.
І я це планував як одноразовий проект, але ми вже разів 6 чи 7 з ними виступали. Тому що діти після кожного виступу плачуть "тільки не кажіть, що то останній раз".
В нас вперше переміг скрипаль Назар Шутко. То зараз в нього вже концерти в Україні, Польщі, він популярний. Він дуже артистичний.
Ми плануємо робити такий проект в кожному місті, куди приїжджаємо.
Буває, що перед концертом підходять батьки, кажуть "є дитина, хоче заграти". Я не виключаю такої можливості. Можу зразу вивести цю дитину онлайн. Якщо я побачу, що в цьому концерті це доцільно, я можу заграти разом з цією дитиною, бо імпровізую я багато.
- Ви так багато працюєте й гастролюєте, чи маєте секрет як все встигнути й відпочити?
- Я взагалі багато книжок читаю. Я дуже багато часу проводжу в поїздах. Я деколи не розумію, як люди їдуть в поїзді і дивляться у вікно. Для мене це трата часу. Я мушу щось читати, щось дивитися. Люблю читати біографії відомих людей, дивитися як вони досягали успіху. Книги - для мене і є відпочинок.
І я вмію планувати. В мене є блокнот і кожен ранок я 20 хвилин приділяю плануванню дня. Я рухаюсь в чотирьох напрямках - не буду розказувати яких - в кожному напрямку в мене має бути мінімум три завдання. Якщо я їх всі виконаю протягом дня - це величезний успіх, тому що насправді завдання дуже складні. Але я вважаю, що кожен повинен хоча б один крок робити до своєї мрії, хоча б малесенький.
А ще в мене є такий цікавий рецепт як досягнути успіху, особливо для музикантів. Я вважаю, що треба робити щось своє, що до тебе ніхто ніколи не робив. Ми ніколи не зможем заграти найкраще всіх в світі.
Завжди з'явиться якийсь кореєць, якийсь займається 20 годин на день і він все одно заграє краще. Я роблю шоу, я шоумен. Дійсно, три-чотири скрипки - такого ніхто в світі не робить. Це приносить свої плоди.
- Чи буває у Вас емоційне вигорання і як Ви долаєте його?
- Емоційне вигорання є. Кожен день якийсь концерт. Важко на нього зібратися.
Я придумав собі таку фішку: якийсь подарунок, бонус за хороший концерт. От я собі думаю "зараз я відіграю цей концерт і я маю право купити собі оце". І весь виступ я про це думаю.
Минулого року після всіх корпоративів і двух сольників в опері я купив собі плейстешйн. Можливо, це по-дитячому, але я цього хотів, я пішов в магазин, купив її і грав. Завжди якийсь бонус: або смачна вечеря, або телефон, або ще щось.
- Чим дивуватимете франківців на своєму сольному концерті?
- Я з нетерпінням чекаю на цей концерт. Це вперше я у Франківську з сольним проектом. Спокійно не буде - буде дуже гаряче і драйвово, недарма я стихія вогню. Я з першого твору "стріляю" і тримаю в тонусі весь концерт. Будуть кавери на світові хіти, буде багато авторської музики, музики до фільмів, шоу-номери - все це в супроводі оркестру.
В нас нічого не прописано, немає жодної фонограми, плей-беків, в будь-який момент ми можемо зупинитися. Я можу щось сказати, пожартувати, щось повторити - музиканти мене відчувають і ми творимо прямо на сцені. Хтось зі мною буде на скрипці грати.
Мій улюблений номер - де я за допомогою пульту керую оркестром, переключаю його, показую навіть як вони по одному грають, трохи знайомлю людей з музикою. Багато поєднань такого непоєднуваного, наприклад, я люблю грати класику, Чайковського, а потім переходити на АС-DС. Це музичний кросовер - це дуже популярно зараз в світі, коли класика міксується з якимось творами. Буде презентація диску у Франківську - одне з перших міст, яке його побачить. Я над ним працював 8 років. У Франківську планую показати все найкраще, що ми з бендом за 8 років виконували.
Хотів би побажати всім франківцям ходити на хороші концерти, на якісні. Побажати всім миру і щоб ми мали час і на хорошу роботу, і на приємний відпочинок.
Автор: Наталія Олексієнко
Виконавці: Олександр Божик
Джерело: 0342.ua Івано-Франківськ
|