"Ти щаслива людина, якщо можеш займатися улюбленою справою" - скрипаль-віртуоз Олександр Божик про концерт в Івано-Франківську та свою творчість | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Божик Олександр
"Ти щаслива людина, якщо можеш займатися улюбленою справою" - скрипаль-віртуоз Олександр Божик про концерт в Івано-Франківську та свою творчість
7 грудня 2018, п'ятниця
Поширити у Facebook

12 січня Івано-Франківськ запалить "Джиммі Хендрікс серед скрипалів", віртуоз та переможець багатьох талант-шоу Олександр Божик. На франківців очікує масштабне музичне дійство, яке занесено до "Книги Рекордів України". Скрипаль-віртуоз Олександр Божик у супроводі рок-оркестру виконає світові хіти, авторську музику, класику у сучасній обробці та саундтреки до кінофільмів. Журналісти сайту 0342 поспілкувалися з музикантом та з'ясували, як почалася кар'єра скрипаля та які несподіванки він планує на концерті.

Журналіст Наталія Олексієнко:

- Чи це Ваш перший виступ в Івано-Франківську?

- Так, сольний виступ у Франківську перший. Багато виступав тут на корпоративах, весіллях, з командою. Нещодавно виходив на сцену як учасник шоу "Володар стихій" - представляв стихію вогню.

- Ви скрипаль-віртуоз. У Вас дуже цікава техніка виконання. Як ви дійшли до цього?

- Віртуоз - бо вмію швидко грати на скрипці. І граю неординарно: вмію грати в різних положеннях, на кількохскрипках одночасно. Загалом, в мене вже більше трьох тисяч концертів, більшість з них за кордоном. В різних амплуа: соло, з оркестром. Під час виступів багато чого траплялося: і скрипки ламалися, й смички. І в мене є номер Паганіні, де я розриваю струни. І та одна струна також не завжди витримує. Кожен 10-15 виступ в мене вистрілює, скрипка розлітається і потім доводиться на ній грати як на барабані.

- Скільки у Вас скрипок? Можливо, є найдорожча - хтось подарував або десь пам'ятно придбали?

- Найдорожчою для мене є та скрипка, що є основною на концертах. Вона українського майстра Романа Зінечка. Він її спеціально для мене зробив і вона мені дуже зручна. На ній можна робити феноменальні речі.

Вона для мене дуже пам'ятна - вже вся в царапинах, потерта, але я її спеціально не привожу в порядок, бо це спогади про якісь концерти.

І ще в мене є електроскрипка. Вона маленька, тиха - вдягаєш навушники і тебе не чують оточуючі. Була з нею історія. Я раз їздив на концерт в Південну Америку: Аргентина, Бразилія, Парагвай. І в Бразилії в мене викрали сумку - таксист. В ній, окрім костюмів та техніки (мікрофонів тощо), була й ця електроскрипка. Вона була дуже запакована. Ми через 2-3 дня того таксиста знайшли, через міліцію. І було видно, що він ту сумку розпакував, але не зміг закрити назад, бо там було дуже багато речей. Він з силою притиснув і таскрипка електронна трісла. Її довелось заклеїти. Вона тепер так само поклеєна, але це пам'ять про цю поїздку. І нагадування про те, що свої інструменти не можна нікому довіряти. Як би таксист чесно не виглядав.

- Чому більшість концертів за кордоном, а не в Україні?

- В Україні теж багато, але більшість приватного плану. Якщо сольні концерти - то я виступаю фактично тільки у Львові. Щорічно я роблю з рок- оркестром два концерти в один день. Люди вже знають, що це таке. Їм подобається, тож квитки розкуповують наперед. Але по Україні я ще так не їздив з сольними концертами. Не було часу, скажу чесно, це все організовувати. Це не є заробіток. Зараз нас фактично 30 людей на сцені - всіх привезти, проживання, харчування, гонорари - це все затратно. Це все концерти показати свою творчість, познайомити людей з хорошою музикою, подарувати хороший настрій.

- Заради роботи в Україні Ви розірвали контракт в Нідерландах. Чому так ризикнули? Чи справдились надії та очікування?

- Ми розірвали контракт полюбовно, мене намагалися зрозуміти, але все одно не розуміли, чому я вертаюсь в Україну. Вони казали "ти ж можеш стати крутим в Європі. Лишайся, ми зробимо тут тобі кар'єру". Я дуже хотів в Україну. Пішов на "Україна має талант".

Я не прогадав, бо я зараз почуваю себе на своєму місці. І я живу в рідному для себе Львові. І я можу подорожувати абсолютно всім світом, цілою Європою.
Дійсно, концерти це не є якісь великі заробітки, але те, що я роблю скрипкою, користується - особливо зараз, в передноворічний час - популярністю на корпоративах. Це є фактично мій основний дохід. Три місяці назад я звільнився з роботи - я працював у Львівській філармонії близько 15 років концертмейстером оркестру. Це така посада найвища. Але я пішов з роботи, бо хочу більшість часу займатися своєю творчістю. Виходило, що 5 годин щодня в мене "вилітали" на роботу в оркестрі. А якщо ці п'ять годин попрацювати над собою - можна зробити неймовірні речі.

- Ви багато говорите про особистий розвиток і нові досягнення. До чого прагнете?

- Це не основна ціль бути людиною-оркестром чи інструменталістом.

Насправді, в мене є така мрія - я хочу писати своєї музики багато. Її велика кількість в моїй голові літає, але ніяк не було часу трохи записати її в студії. Там вже можна кучу альбомів видавати. Мені це подобається. І мені подобається просто навіть грати на скрипці. Виходити на сцену. Це такі емоції - де ти готуєшся місяць-два до того концерту, нервовий, робиш репетиції, потім на такій легкості в тебе дві-чотири години минають. І після того ти розумієш, наскільки ти щаслива людина, що можеш займатися улюбленою справою.


- Як ваша дружина підтримує Вас?

- Дружина так само музикант - піаністка. Вона учасник нашого колективу - це мій арт-директор. Вона повністю займається логістикою, організацією, договорами, контрактами. Це, напевно, самий невигідний продюсер в світі - забирає всі гонорари) Але вони всі йдуть в правильному руслі.

- Чи є у Вас, при такому шаленому графіку, діти?

- В мене є донечка, півроку. Раніше дружина постійно всюди зі мною їздила. Зараз я їх вже 8 днів не бачу. Лише зранку дружина скидає фото донечки, як вона міняється. Багато концертів, багато переїздів.

- Ви в багатьох країнах брали участь в шоу талантів - це Україна, Польща, Італія, Британія. Яке вам найбільше запам'яталося? Саме ставленням до артиста?

- Це, звичайно, "Україна має талант". Ми жили на базі в Києві. Це був не один місяць. Нас готували. Нам шили костюми - ми виходили на сцену. Ми вчилися розмовляти на сцені. Нам писали спеціально музику. Це ефіри, які дивились мільйони. Це така школа. Це був другий сезон шоу.

Рік тому я брав участь в "Польща має талант". Це вже був 10-й сезон. І там також було класно, але там вже все було по накатаній схемі. Підготовка буквально два-три дня. Костюм шиється в онлайн режимі, всі переговори через e-mail. Досить все швидко.

І, звичайно, запам'яталося "Британія має талант". Ну там дуже мені сподобалося, тому що я шаленію від цієї країни. Там все абсолютно по- іншому. Там я себе добре показав. Але через певні проблеми зі своїми документами я не зміг продовжити далі там свою участь.

Загалом, участь в талант шоу є хорошим промо для артиста: люди побачили хто ти є, що ти маєш. Стараюсь в кожній країні мати свого менеджера. Зараз в мене дуже багато концертів в Польщі: на березень в мене вже орієнтовно є 6 концертів. І зараз ведуться переговори абсолютно на весь рік з концертами.

За що люблю виступати в Польщі: там кожне маленьке село має шикарний зал - зі світлом, звуком. В нас, в Україні, такого ще звичайно немає. Можливо колись буде. І в Польщі все класно організовують: мене мало хто знає там, але в мене завжди аншлаги. Через гарну рекламу, картинку, афішу.

- Ми знаємо, що Ви організовували дитяче талант-шоу. Чи дійсний ще цей проект?

- Зараз це є лише у Львові - "Божик шукає таланти". Діти приходять, грають і дитина, яка перемагає, виходить на сцену і грає з рок-оркестром. Ми робимо їй аранжування. Неважливо який інструмент чи спів. Це заохочує дітей. Ми збираємо в один день дітей з музичних шкіл, училищ.

Це кожного року проходить, вже кілька років поспіль. Одного разу в нас було двоє переможців. Але між них не було скрипалів. Тож я зібрав усіх скрипалів, які виступали, і створив оркестр "Веселі смички". Це близько 20 дітей. Я написав ірландські мелодії. Вони танцювали, рухались, співали - їм так страшенно це подобалось.

І я це планував як одноразовий проект, але ми вже разів 6 чи 7 з ними виступали. Тому що діти після кожного виступу плачуть "тільки не кажіть, що то останній раз".
В нас вперше переміг скрипаль Назар Шутко. То зараз в нього вже концерти в Україні, Польщі, він популярний. Він дуже артистичний.

Ми плануємо робити такий проект в кожному місті, куди приїжджаємо.

Буває, що перед концертом підходять батьки, кажуть "є дитина, хоче заграти". Я не виключаю такої можливості. Можу зразу вивести цю дитину онлайн. Якщо я побачу, що в цьому концерті це доцільно, я можу заграти разом з цією дитиною, бо імпровізую я багато.

- Ви так багато працюєте й гастролюєте, чи маєте секрет як все встигнути й відпочити?

- Я взагалі багато книжок читаю. Я дуже багато часу проводжу в поїздах. Я деколи не розумію, як люди їдуть в поїзді і дивляться у вікно. Для мене це трата часу. Я мушу щось читати, щось дивитися. Люблю читати біографії відомих людей, дивитися як вони досягали успіху. Книги - для мене і є відпочинок.

І я вмію планувати. В мене є блокнот і кожен ранок я 20 хвилин приділяю плануванню дня. Я рухаюсь в чотирьох напрямках - не буду розказувати яких - в кожному напрямку в мене має бути мінімум три завдання. Якщо я їх всі виконаю протягом дня - це величезний успіх, тому що насправді завдання дуже складні. Але я вважаю, що кожен повинен хоча б один крок робити до своєї мрії, хоча б малесенький.

А ще в мене є такий цікавий рецепт як досягнути успіху, особливо для музикантів. Я вважаю, що треба робити щось своє, що до тебе ніхто ніколи не робив. Ми ніколи не зможем заграти найкраще всіх в світі.

Завжди з'явиться якийсь кореєць, якийсь займається 20 годин на день і він все одно заграє краще. Я роблю шоу, я шоумен. Дійсно, три-чотири скрипки - такого ніхто в світі не робить. Це приносить свої плоди.

- Чи буває у Вас емоційне вигорання і як Ви долаєте його?

- Емоційне вигорання є. Кожен день якийсь концерт. Важко на нього зібратися.

Я придумав собі таку фішку: якийсь подарунок, бонус за хороший концерт. От я собі думаю "зараз я відіграю цей концерт і я маю право купити собі оце". І весь виступ я про це думаю.

Минулого року після всіх корпоративів і двух сольників в опері я купив собі плейстешйн. Можливо, це по-дитячому, але я цього хотів, я пішов в магазин, купив її і грав. Завжди якийсь бонус: або смачна вечеря, або телефон, або ще щось.

- Чим дивуватимете франківців на своєму сольному концерті?

- Я з нетерпінням чекаю на цей концерт. Це вперше я у Франківську з сольним проектом. Спокійно не буде - буде дуже гаряче і драйвово, недарма я стихія вогню. Я з першого твору "стріляю" і тримаю в тонусі весь концерт. Будуть кавери на світові хіти, буде багато авторської музики, музики до фільмів, шоу-номери - все це в супроводі оркестру.

В нас нічого не прописано, немає жодної фонограми, плей-беків, в будь-який момент ми можемо зупинитися. Я можу щось сказати, пожартувати, щось повторити - музиканти мене відчувають і ми творимо прямо на сцені. Хтось зі мною буде на скрипці грати.

Мій улюблений номер - де я за допомогою пульту керую оркестром, переключаю його, показую навіть як вони по одному грають, трохи знайомлю людей з музикою. Багато поєднань такого непоєднуваного, наприклад, я люблю грати класику, Чайковського, а потім переходити на АС-DС. Це музичний кросовер - це дуже популярно зараз в світі, коли класика міксується з якимось творами. Буде презентація диску у Франківську - одне з перших міст, яке його побачить. Я над ним працював 8 років. У Франківську планую показати все найкраще, що ми з бендом за 8 років виконували.

Хотів би побажати всім франківцям ходити на хороші концерти, на якісні. Побажати всім миру і щоб ми мали час і на хорошу роботу, і на приємний відпочинок.


Автор: Наталія Олексієнко
Виконавці: Олександр Божик
Джерело: 0342.ua Івано-Франківськ



Інші:

"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
“До перемоги”
Як народжується музика?
“Тримаємо культурний фронт”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
101003_016.jpg