3 травня, у Страсну п’ятницю, – Національний симфонічний оркестр України та Національна капела України ДУМКА під орудою диригента Андрія Савчука виконають «Німецький реквієм» Йоганнеса Брамса. Солісти: Анастасія Поважна/сопрано, Микола Кушніренко/баритон.

У Страсну Пʼятницю, тільки 1868 року, у Бремені відбулася прем’єра остаточної редакції Ein Deutsches Requie – твору, який забезпечив молодому композиторові прижиттєве визнання.

Брамсові важливо було відійти від усталених церковних догм і створити масштабне музичне полотно, у якому оспівується краса і велич щирих людських переживань.  Щойно переживши втрату матері, композитор розумів, яким сильним може бути біль втрати і як сильно людина потребує розради. Попри те, що «Німецький реквієм» є заупокійною месою, він сповнений втіхи, світла та віри у майбутнє. Яка так необхідна усім нам в цей час!

6 травня – чотири піаністи: Гліб Фаренюк, Максим Шадько, Сергій Казанцев, Олександр Олійник заграють Другий концерт циклу «Лятошинський: Симфонії для фортепіано», у центрі якого – транскрипція «Слов’янської» Симфонії №5. Завершена 1967 року – за рік до смерті видатного українського композитора, вона стала останньою симфонією в доробку Бориса Лятошинського. 

Ця симфонія тримається осторонь магістральної лінії творчості композитора – її відрізняє послідовне розгортання музичної думки, відсутність гострих контрастів між темами, певна відстороненість та об’єктивність. Проте це аж ніяк не позбавляє твір енергії, яка здатна захопити будь-якого слухача.

У програмі також прозвучать: Варіації на тему Гайдна для двох фортепіано німецького композитора Йоганнеса Брамса та бахівські: Фантазія і фуга c-moll для органа та культова Токата і фуга d-moll для органа. Гліб Фаренюк поставив перед собою завдання – запропонувати сучасний підхід до потрактування цієї величної музики у всій її потужності та всеохопності.

7 травня у Києві – Теодор Кухар! Американський диригент українського походження, а нині головний диригент Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії вперше за довгий час виступить на київській сцені.

Разом із Liatoshynskyi Capella та піаністом Романом Лопатинським, – Теодор Кухар виконає два масштабні твори доби романтизму: Другий фортепіанний концерт Йоганнеса Брамса, написаний, коли його слава досягла піку тоді у Європі та «Stabat Mater» Антоніна Дворжака – твір, який приніс композитору міжнародне визнання після того, як його було виконано в лондонському Альберт-голі під керівництвом автора.

8 травня Національний духовий оркестр України під управління диригента Олексія Рощака презентує нову програму «Щоденник пам'яті», якою прагне вшанувати полеглих та постраждалих як Другої світової війни, так і сучасної.

Програма задумувалася ще до повномасштабного вторгнення й, насамперед, приурочена до Дня пам'яті та примирення 8 травня. Це європейська традиція, покликана вшанувати всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх загиблих і постраждалих у Другій світовій війні.

У програмі прозвучить Holocaust Suite Мортона Ґолда, яка була написана до американського мінісеріалу «Голокост» (1978) і номінована на премію «Еммі» та «Греммі» за найкращий альбом оригінальної музики до фільму.

Вражаючі музичні образи, створені композитором Отто М. Шварцем у творі «Історія Анни Франк», розповідають історію німецької дівчинки Анни Франк.

Найпотужніша та найемоційніша мелодія, що, викликає відчуття надії та сили, – «Гімн полеглим»  Джона Вільямса із фільму «Врятувати рядового Райана».

Також слухачі почують «Реквієм» Д.Масланки та твір «Мир на землі» Я.ван дер Руста. Трагічна нота концерту буде завершена своєрідним віддзеркаленням минулого та сучасності, а саме твором Левка Колодуба «Фрески стародавнього Києва», в музиці якого Стародавній Київ представ перед слухачем, як символ птаха фенікса, символ оновлення всієї України.

9 травня – святкування Дня Європи, до якого долучається і Київський камерний оркестр. під керівництвом Вадима Борисова, direction / violin. Прозвучить програма, що включає музику композиторів різних епох та країн: Генрі Перселла, Антоніо Вівальді, Жан-Філіппа Рамо, Карла Філіппа Емануїла Баха, Дмитра Бортнянського, Карла Нільсена, Ісаака Альбеніса, Нікоса Скалсоттаса. 

10 травня програма, складена диригентом Віктором Олійником для Симфонічного оркестру НФУ, як завжди є концептуальною за своєю ідеєю, а цього разу ще й вельми атмосферною. Тільки у випадку з французьким композитором-модерністом Клодом Дебюссі – атмосферу створює природа, точніше її найконтрастніше уособлення – море у симфонічних ескізах, об’єднаних однойменною назвою «La Mer», а в разі англійського композитора Ральфа Воана-Вільямса – перед слухачем постає велике урбаністичне музичне полотно – «Лондонська симфонія» (1913), яка сполучає елементи англійського фольклору і звуки лондонській вулиці: мелодії шарманки, дзвінки трамваїв і омнібусів, крики вуличних торговців, що зазивають покупців.

Клод Дебюссі завжди захоплювався красою водної стихії. Його вабило море — огромом водних мас, силою хвиль, мінливістю та дрібними нюансами, що видіти на морі залежно від пори року та погоди. Своє зачарування композитор втілив у своїх симфонічних ескізах Так само, як море складається з великої кількості хвиль, у музиці Дебюссі — безліч коротких мелодій, що швидко міняють одна одну, безліч оркестрових барв та гармоній, за якими уявляєш вічний та безперервний потік та оновлення.

Про свою ж «Лондонську симфонію» Воан-Вільямс говорив, що певні її фрагменти натхненні перебуванням у конкретних місцях Лондона: у Блумзбері-сквер листопадового дня чи на гамірній Вестмінстерській набережній ввечері.

12 травня Національний ансамбль «Київські солісти» під керівництвом диригента Володимира Сіренка представить програму, у якій поєднуються твори українського композитора Святослава Луньова та австрійця Йозефа Гайдна. Плинність та густота звучання «Libera me» відтіняється лаконічною та виваженою музикою Гайдна. Втім і в ній знаходиться місце для схвильованості та меланхолійності, що резонують із проникливістю твору Луньова. Разом це дає змогу по-інакшому почути музику давно відомого Гайдна.  Солісти: Катерина Полянська/віолончель; Тетяна Шафран/фортепіано та Дмитро Ткаченко/скрипка.

14 травня знаний український піаніст Євген Громов представить третій концерт із авторського циклу «Спомин про Відень», де прозвучить твори, які формували унікальний музичний ландшафт австрійської столиці протягом 150 років: Й. Гайдна. В. А. Моцарта, Л. ван Бетховена, Ф. Шуберта, А. Берґа, А. фон Веберна, А. Шенберґа. Серед яких і прем’єра в Україні твору «Ескіз» (1896) Александра фон Цемлінського.

Відень вважається містом, де завжди активно бурлило музичне життя і створювалися чи не найсміливіші на свій час музичні твори. Так було у XVIII столітті, коли видатні Гайдн та Моцарт доводили до досконалості класичну музичну мову – з увагою до чіткості, ясості та локанічності. Шукання у музиці продовжилися і на початку ХІХ століття завдяки композиторам Бетховену, котрий втілював у звуках цілі філософські концепції, та Шуберту, який навпаки наситив музику людськими переживаннями, втратами та радостями.

Наприкінці ХІХ століття віденські композитори чи не першими відчули обмеженість можливостей музичної мови і намагалися це подолати, виходячи за межі усталених норм. На початках цих пошуків був зокрема Александр фон Цемлінський, а пізніше свою оригінальну музичну систему запропонував віденець Арнольд Шенберґ. Він не поривав з традицією використовувати існуючі принципи організації звуків, втім наповнив їх новим значенням. Погляди Шенберґа підхопили його учні – Альбан Берґ та Антон Веберн. А їхні пошуки вплинули на нове розуміння можливостей музики, що є актуальним і досі.

15 травня Національний будинок музики запрошує до філармонії на органний концерт Музика космосу: Бах, Васкс за участю органістки Ірини Харечко. Музика Петеріса Васкса, сучасного латвійського композитора може наштовхнути на думки про далекий та невідомий Космос, хоча й незагрозливий. А досконалі поліфонічні конструкції, наявні у композиціях Баха – приклад математичної досконалості та утвердження античних ідей присутності макрокосму (великого) у мікрокосмі (малому) та дозволяють нам доторкнутися до Всесвіту, не покидаючи меж атмосфери Землі. 

16 травня – мультидисциплінарний проєкт «Римова війна», що поєднує у собі поезію, музику і візуальне мистецтво. Його початком став вихід однойменної збірки поезій, де містяться вірші українських авторів, які осмислюють власний досвід існування в умовах воєнного стану. Вибрані поети представляють різні регіони України, відтак проживають кожен свої історії: хтось нищить ворога на фронті, хтось перебуває в окупації чи евакуації, одні волонтерять, інші проживають біль втрати.

На сцені прозвучать поезії з цієї збірки в авторському виконанні:  Анатолія Матвійчука, Петра Маги, Андрія Демиденка, Юлії Бережко-Камінської, Оксани Стоміної, Богдана Назаренка або у виконанні знаних акторів: Євгена Нищука, Анатолія Паламаренка, Олександри Тарновської, Наталії Насікан, Надії Агєєвої-Швед та ін. Об’єднуватиме вірші у цілість музична складова – твори Левка Колодуба, Мирослава Скорика, Валентина Сильвестрова, Михайла Шуха, Золтана Алмаші та Євгена Станковича, що прозвучать у виконанні Камерного оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії (худкер та головний диригент Василь Крячок) під орудою Андрія Рахманіна.

17-21 травня відбудеться міжнародний музичний фестиваль Kyiv Spring Sound, який є наступником фестивалю «Київська весна», що його проводили в Національній філармонії з 2009 року (започаткований загалом у 1973 році!). Оновлена назва наближає нас до міжнародного контексту. Захід має на меті згуртувати на одній сцені виконавців високого рівня, які під час війни наважилися приїхати в Україну. У межах фестивалю пройде три концерти, в яких візьмуть участь закордонні гості. Західна класика поєднуватиметься із творами українських композиторів, щоб зіставити нашу та європейську традиції.

17 травня американський піаніст Кевін Кеннер, який спеціалізується на виконанні творів поляка Фридерика Шопена, – виконає його Концерт №1 для фортепіано з оркестром. У програмі цього вечора також прозвучать Сюїта Бориса Лятошинського з музики до театральної постановки «Ромео і Джульєтта», партитуру до якої нещодавно віднайшли.

19 травня нідерландський кларнетист Мішель Маранг виконає Камерну симфонію №5 для кларнета і струнних Євгена Станковича.

Окрім класичної музики, Маранг цікавиться сучасною культурою та музикою: Маранг мав нагоду співпрацювати з видатними Олівʼє Мессіаном та Карлгайнцем Штокгавзеном. Цього разу Мішель дослідить ще одну сторінку у сучасній музиці — камерну творчість українського митця Євгена Станковича.

Серед інших гостей – іспанська скрипалька Летісія Морено, яка з 12 років виступає з провідними оркестрами різних країн. 21 травня вона зіграє сольну партію в Іспанській симфонії для скрипки з оркестром француза Едуара Лало. Цей твір прозвучить разом із Симфонічною драмою №8 «Народна» нашого сучасника Віктора Степурка.

22 травня музична керівниця філармонії і диригентка Наталія Стець представить свій авторський проєкт «Місячний П’єро» Арнольда Шенберга. Творчість легендарного австрійського композитора Арнольда Шенберґа нарешті зазвучить у стінах Національної філармонії України.

«Місячний Пʼєро» — твір, не подібний на все те, що звучало до цього, композитор уникає повторень та шукає власну красу, навіть у мареннях та химерах. Шенберґ був затятим експресіоністом — відомі його слова, що «мистецтво — це крик людини, що переживає на собі долю людства». Тож і «Пʼєро» — це занурення у темні води людського існування.

Перед концертом відбудеться бесіда композитора Олександра Щетинського, співачки Вікторії Вітренко та диригентки Наталії Стець про творчість Шенберґа та зокрема про його «Місячного Пʼєро».

23 травня NotaBene Chamber Group у складі скрипалів Андрія Павлова та Максима Грінченка, альтиста Ігоря Завгороднього та віолончеліста Артема Полуденного продовжать заглиблюватися у музичну спадщину Бориса Лятошинського, відтворюючи програми концертів, які композитор зберігав у своєму робочому кабінеті в концерті під назвою: «23.05.28: РЕКОНСТРУКЦІЯ».

Про програму, що прозвучала у травні 1928 року, автор залишив лиш невелику згадку у своєму листі до Рейнгольда Глієра: «Нещодавно в Харкові Квартет ім. Вільома виконав мій Другий квартет у новій редакції. Мене про це сповістили, і я слухав у себе вдома по радіо. Грали дуже добре». Поруч із цим квартетом також виконувалися твори Моцарта та Дебюссі, «оточуючи» контрастами класицизму та імпресіонізму експресивну музику Лятошинського. 

24 травня Симфонічний оркестр НФУ під керівництвом диригента Віктора Олійника виконає симфонію №4 Йоганнеса Брамса, яка саме утвердила його у статусі видатного композитора, продовжувача класичних традицій.

У центрі програми віртуозний твір для саксофона — «Рапсодія» Андре Вайнена, що прозвучить у виконанні знаного музиканта Романа Мимрика.

У фіналі концерту — Симфонічна поема «Проклятий мисливець» Сезара Франка, яка була написана під враженням від балади німецького поета Ґотфріда Авґуста Бюрґера, що оповідає історію графа Рейнського, котрий замість богослужіння у святу неділю мчить на полювання разом із своїм почтом, який застерігає вельможу від паплюження християнських норм. Врешті гордий граф накликає на свою голову прокляття і мусить довіку рятуватися від пекельних духів, що переслідують його у лісі…

Відповідно до сюжету побудована і симфонічна поема, що складається з чотирьох розділів: «Мирна недільна обстановка», «Полювання», «Прокляття», «Пекельна погоня», і в кожному з них композитор досягає максимальної виразності та впізнаваності, втім не вдаючися до ілюстрування тексту.

26 травня у філармонії вперше з початку широкомасштабного вторгнення знакова джазова подія  присвячена Дню Києва – V Парад біг-бендів України.

У цьому концерті братимуть участь два оркестри: Cherkasy  Jazz Orkestra та Джазовий оркестр Big Yellow Band.

Cherkasy  Jazz Orkestra під керівництвом засновника, художнього керівника та диригента Михайла Євтушенка – саксофоніста, бенд лідера, випускника  славнозвісного University of Music & Performing Arts Graz, який підкорив своїм талантом Австрію, та й усю Європу, – запросив до спільного виступу спеціальних гостей, відомих джазових музикантів: блискучого джазового піаніста з Одеси Олексія Петухова та відомого джазового барабанщика, композитора, викладача та засновник  джазового  гурту  Leonid Petkun jazz Group зі Львова – Леоніда Петкуна.

Джазовий оркестр Big Yellow Band під керівництвом Антона Загороднього – професійного бас-гітариста, композитора та аранжувальника, – мало не єдиний незалежний та постійнодіючий великий джазовий оркестр в Україні, заснований на базі  єдиної в Україні  Школи  джазового та естрадного мистецтва. Яскрава візитівка колективу – жовтий колір, що додає концертам атмосферності та відчуття всеохоплюючого позитиву.

28 травня на сцені філармонії – українсько-данський проєкт, побудований довкола творів сучасного данського композитора, що звучали за кордоном, а тепер нарешті будуть виконані в Україні. 

Мортен Йєссен – данський композитор, мультиінструменталіст, засновник Нордичного церковного ансамблю. Серед його творів – фортепіанна «кінематографічна» музика та музика до кіно, а його стиль впізнається за такими рисами, як мінімалістичність, прозорість звучання, опора на традиції духовної музики. Від початку вторгнення Мортен був вражений сміливістю захисників України та силою спротиву українського народу, що звертається у своїй творчості до теми України та пропонує свій погляд на подвиг киян та українців загалом.

Цей проєкт не відбувся без співпраці композитора з українською скрипалькою Наталією Гордєєвою, яка вимушено опинилася у Данії навесні 2022 року, і яка популяризує українську музику за кордоном. 

У сюїті «Твій перший заповіт» Йєссен розмірковує над вмирущістю людини та значенням людського життя. Тоді як «7.12. Перша повітряна тривога» Зданюка ніби повертає до реальності – української буденності, що звучить сиренами і сповнена патріотизмом та відданістю. У центрі програми – сюїта «Київ» Йєссена, натхненна подіями битви за Київ 2022 року, які автор переживав, уважно стежачи за новинами. 

30 травня після свого виступу у легендарному Карнеґі-голі «Київська камерата» під батутою американо-канадської дириґентки Кері-Лінн Вілсон, — повторить ту ж програму для київських слухачів. У ній представлені твори композиторів, що демонструють зріз української музики останніх десятиліть — яскраві, самобутні, неповторні.

Серед виконуваних творів — експресивний віртуозний Скрипковий концерт Зубицького, крихка Мелодія Скорика, оригінальний Concerto Rutheno Козаренка, у якому — сплав романтичної виразності, модерного пориву, гуцульських мотивів та постмодернічної маски композитора, музика улюблених Станковича, Сильвестрова, Полевої, а також щемкий твір Алмаші, присвячений подіям у Маріуполі — «Місто Марії». Також у концерті візьме участь Камерний хор «Київ», диригент Микола Гобдич.

МУЗИЧНИЙ САЛОН
17 травня на вас чекає унікальний інструментальний ансамбль Rizol Quartet, слухати який – це все одно, що слухати чотири фортепіано чи чотири органи, на яких грають одночасно.

Сьогоднішній склад квартету – Олег Шиян, Роман Молоченко, В’ячеслав Мосейчук і Олексій Коломоєць, – грає на спеціально виготовлених інструментах з рідкісними тембрами: баритон, контрабас, гобой, кларнет. Це й дозволяє квартету кнопкових акордеоністів – виконувати різноманітні твори, зокрема й написані для симфонічного оркестру. А тепер уявіть як у виконанні цих музикантів і тембрів звучатиме Бах! Адже у програмі BachСяйво дивовижні твори-перлини світських жанрів, що сповнені глибоким змістом і особливою милозвучністю барокової гармонії. Вони написані митцем у різні періоди життя, тому слухачі відчують еволюцію композиторської манери Баха.

18 травня у Музичному салоні пануватиме Vivaldimania. У цій серії концертів наша головна ідея і натхнення — презентація маловиконуваних або зовсім невідомих українській публіці творів одного з самих маститих геніїв музичного мистецтва барокової доби Антоніо Вівальді. У програмі під назвою OverTone візьмуть участь: Ольга Табуліна/альт, Олена Жукова /клавесин та Микола Любенко/віолончель

25 травня – формат для підлітків, адже презентуватимуть книгу видавництва Старого Лева «Твоя книга про кіно» (14+). Буде цікавий діалог ініціаторки проєкту Вікі Федоріної (Київ Дейлі) з авторкою книги Ольгою Бірзул, кураторкою кінопрограм і культурною менеджеркою. В ній вона рекомендує цікаві фільми до переляду й розповідає, як створити власні колекції улюблених стрічок. Як кіно з’явилося та еволюціонувало. Як віддзеркалює наші страхи і мрії, а також впливає на масову свідомість. Як працює сучасна кіноіндустрія й які професії необхідні у кіновиробництві. А ще ця книга розповідає про те, як з’явився звук у кіно. Що він додав кінематографу, як змінювався сам і впливав на історію, яку розповідає на екрані режисер, про співпрацю режисера та композитора. Про індустрію саундтреків і про взаємодію музики з картинкою. 

       Тож батьки, беріть своїх підлітків: послухати музику з кінофільмів та поговорити про неї!

27 травня Вечір камерної музики за участю Олексія Колесника, скрипка та Євгена Геплюка, фортепіано, у якому прозвучать вибрані твори для скрипки та фортепіано, що представляють кожен свою добу. Вишукана та виважена соната Моцарта яскраво презентує класичний стиль. «Весняна» соната Бетховена — поєднує у собі класичну стрункість та романтичну наспівність мелодій. Соната Франка чудово говорить за європейський романтизм. А твір Євгена Геплюка продемонструє, чим живуть і як пишуть сучасні композитори.

Колективи: Національний камерний ансамбль "Київські солісти"
Виконавці: Дмитро Ткаченко, Максим Шадько
Диригенти: Олексій Рощак, Володимир Сіренко
Композитори:Вікторія Польова, Мирослав Скорик, Євген Станкович
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України

Інші: