|
|
Світ мав би знати академічну музику українців – композитор Мирослав Скорик
В Україні стартував мистецький проект «Три С: Скорик – Сильвестров – Станкович»
5 травня 2016, четвер
Поширити у Facebook
Львів – Сучасна академічна музика не популяризується в Україні і невідома більшості українців.
Аби трішки виправити ситуацію, митець разом із ще двома сучасними класиками – Валентином Сильвестровим і Євгеном Станковичем – бере участь у мистецькому проекті «Три С: Скорик – Сильвестров – Станкович»», який презентуватиметься в Україні та світі.
Проект уже стартував у Києві, на черзі Львів, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Житомир, Чернівці, Вінниця, Івано-Франківськ.
Концерти у рамках мистецького проекту відбуватимуться у три етапи – розпочав композитор Мирослав Скорик, восени продовжить Євген Станкович, а вже наступного року навесні звучатиме музика Валентина Сильвестрова.
Ці три легендарні класики – лауреати Шевченківської премії – найвидатніші у сучасній академічній музиці, знані і шановані митці у світі.
Головний задум проекту – привернути увагу до української академічної музики, показати, що вона є частинкою світової. Відтак на концертах звучатимуть, як шедеври кожного з композиторів, так і мелодії світових митців.
Мирослав Скорик обрав музику його улюблених французів Клода Дебюссі та Моріса Жозефа Равеля, на чиїй музиці, каже, він формувався, як композитор. Подобається йому і музика американського композитора Джорджа Ґершвіна.
Важко поширювати цю музику в Україні, особливо за кордоном. Коли наша класична туди потрапляє, то отримує гарні оцінки
Мирослав Скорик
«Я люблю цих композиторів, люблю джаз, таким чином і створилась програма. У мене є певні транскрипції класичних творів, каприси з циклу «24 каприси» Нікколо Паганіні, які звучать у концерті для великого симфонічного оркестру.
Пропаганда академічної музики – це завдання, яке наболіло. Важко поширювати цю музику в Україні, особливо за кордоном. Коли наша класична туди потрапляє, то отримує гарні оцінки. Ми не є ізгої, які просять подачки, маємо мати право презентуватись у світі.
Іноземним продюсерам важко довести, що українська академічна музика має право звучати, але є різні перешкоди, вони її не чули, до того ж іноземні оркестри чи організації неохоче виконують твори сучасних композиторів, бо їм потрібно платити, а грошей нема», – розповів Мирослав Скорик.
Прем’єра від Скорика
Спеціально для мистецького проекту Мирослав Скорик написав світову прем’єру – Другий концерт для віолончелі з оркестром.
Через музику доносить свої емоції і ставлення до того, що відбувається в Україні, передає любов, вірність, радість життя і смуток смерті, біль втрати і бажання захистити свою землю. Кілька десятків років Мирослав Скорик не повертався до музики для віолончелі.
Те, що звучатиме на концерті поруч – музика світових класиків і Мирослава Скорика, це не є протиставлення, а порівняння, єднання, щоб передати атмосферу, що робиться в сучасній класичній музиці в Україні.
Музика не любить конкретизації, вона має діяти безпосередньо на слухача, щоб передати емоції без слів
Мирослав Скорик
«До мене звернувся віолончеліст, який організовує цей мистецький проект – Олександр Пірієв. І я написав Другий віолончельний концерт, який пов’язаний з нашим сьогоденням.
Композитор усе ж реагує на те, що діється навколо, воно відображається у його творчості. Але музика не любить конкретизації, вона має діяти безпосередньо на слухача, щоб передати емоції без слів», – наголосив Мирослав Скорик.
Культура має бути пріоритетом
Митець говорить про те, що сьогодні дуже багато талановитих молодих музикантів, здобувши освіту в Україні, шукають комфорту і кращого життя за кордоном, чого немає на батьківщині. Бо не відчувають тут належного ставлення до культури. Окремим українцям вдається здобути навіть світову славу.
Головним пріоритетом розвитку країни має бути освіта та культура, зауважив для Радіо Свобода маестро, тому держава зобов’язана фінансувати справжнє мистецтво. І особливо велику увагу слід приділяти розвиткові дітей, змалку формувати у дитині музичні смаки, зауважувати і підтримувати талановитих дітей. Композитор пригадав, коли він мав шість років, талант музиканта у ньому побачила видатна українська оперна співачка Соломія Крушельницька.
Якось мене взяли до Соломії Крушельницької, щоб я показав свої здібності. Вона зрозуміла, що я маю абсолютний слух і порадила батькам віддати мене у спеціальну школу
Мирослав Скорик
«Я собі щось там придумував на піаніно, батьки мої були музиканти-любителі, вони мені показали ноти. Але батьки не знали, чи віддати мене у спеціальну музичну школу. Якось мене взяли до Соломії Крушельницької, щоб я показав свої здібності. У мене був абсолютний сильний слух. Ми прийшли до тітки Люні, як ми її називали, щоб я щось там показав. Я почав грати свій твір і сказав, що не буду грати на цьому фортепіано, бо це фальшування. Справа в тому, що Соломія Крушельницька вдома займалась зі студентами, а для вокалістів інструмент налаштований був на тон нижче. Вона зрозуміла, що я маю абсолютний слух і порадила батькам віддати мене у спеціальну школу», – пригадує митець.
Концерт у Львові 13 травня буде благодійним.
Всі гроші від реалізації квитків організатори мистецького проекту перерахують на придбання медичного обладнання для немовлят у львівську лікарню ОХМАДИТ.
А необхідно щоб купити реанімаційне ліжечко для немовлят 325 тисяч гривень.
Відтак музика рятує не лише душі людей, але й рятуватиме життя новонароджених малюків.
А ще у рамках мистецького проекту «Три С: Скорик – Сильвестров – Станкович» концерт Мирослава Скорика не обійдеться без його найпопулярнішої «Мелодії» в аранжуванні для віолончелі з оркестром.
Автор: Галина Терещук
Колективи: Молодіжний симфонічний оркестр "INSO-Львів"
Виконавці: Йожеф Ермінь, Олександр Пірієв
Диригенти: Хобарт Ерл
Композитори:Мирослав Скорик
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”, Львівська обласна філармонія, Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Концертний зал: Концертний зал Львівського Національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької
Джерело: www.radiosvoboda.org
|