Світ мав би знати академічну музику українців – композитор Мирослав Скорик | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Світ мав би знати академічну музику українців – композитор Мирослав Скорик
Ермінь Йожеф
Пірієв Олександр Валерійович
Молодіжний симфонічний оркестр
Ерл Хобарт
Скорик Мирослав Михайлович
Світ мав би знати академічну музику українців – композитор Мирослав Скорик
В Україні стартував мистецький проект «Три С: Скорик – Сильвестров – Станкович»
5 травня 2016, четвер

Львів – Сучасна академічна музика не популяризується в Україні і невідома більшості українців.

Легендарний композитор МИРОСЛАВ СКОРИК у Національному проекті "ТРИ “С”

Аби трішки виправити ситуацію, митець разом із ще двома сучасними класиками – Валентином Сильвестровим і Євгеном Станковичем – бере участь у мистецькому проекті «Три С: Скорик – Сильвестров – Станкович»», який презентуватиметься в Україні та світі.

Проект уже стартував у Києві, на черзі Львів, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Житомир, Чернівці, Вінниця, Івано-Франківськ.

Концерти у рамках мистецького проекту відбуватимуться у три етапи – розпочав композитор Мирослав Скорик, восени продовжить Євген Станкович, а вже наступного року навесні звучатиме музика Валентина Сильвестрова.

Ці три легендарні класики – лауреати Шевченківської премії – найвидатніші у сучасній академічній музиці, знані і шановані митці у світі.

Головний задум проекту – привернути увагу до української академічної музики, показати, що вона є частинкою світової. Відтак на концертах звучатимуть, як шедеври кожного з композиторів, так і мелодії світових митців.

Мирослав Скорик обрав музику його улюблених французів Клода Дебюссі та Моріса Жозефа Равеля, на чиїй музиці, каже, він формувався, як композитор. Подобається йому і музика американського композитора Джорджа Ґершвіна.

Важко поширювати цю музику в Україні, особливо за кордоном. Коли наша класична туди потрапляє, то отримує гарні оцінки
Мирослав Скорик

«Я люблю цих композиторів, люблю джаз, таким чином і створилась програма. У мене є певні транскрипції класичних творів, каприси з циклу «24 каприси» Нікколо Паганіні, які звучать у концерті для великого симфонічного оркестру.

Пропаганда академічної музики – це завдання, яке наболіло. Важко поширювати цю музику в Україні, особливо за кордоном. Коли наша класична туди потрапляє, то отримує гарні оцінки. Ми не є ізгої, які просять подачки, маємо мати право презентуватись у світі.

Іноземним продюсерам важко довести, що українська академічна музика має право звучати, але є різні перешкоди, вони її не чули, до того ж іноземні оркестри чи організації неохоче виконують твори сучасних композиторів, бо їм потрібно платити, а грошей нема», – розповів Мирослав Скорик.

Прем’єра від Скорика

Спеціально для мистецького проекту Мирослав Скорик написав світову прем’єру – Другий концерт для віолончелі з оркестром.

Через музику доносить свої емоції і ставлення до того, що відбувається в Україні, передає любов, вірність, радість життя і смуток смерті, біль втрати і бажання захистити свою землю. Кілька десятків років Мирослав Скорик не повертався до музики для віолончелі.

Те, що звучатиме на концерті поруч – музика світових класиків і Мирослава Скорика, це не є протиставлення, а порівняння, єднання, щоб передати атмосферу, що робиться в сучасній класичній музиці в Україні.

Музика не любить конкретизації, вона має діяти безпосередньо на слухача, щоб передати емоції без слів
Мирослав Скорик

«До мене звернувся віолончеліст, який організовує цей мистецький проект – Олександр Пірієв. І я написав Другий віолончельний концерт, який пов’язаний з нашим сьогоденням.

Композитор усе ж реагує на те, що діється навколо, воно відображається у його творчості. Але музика не любить конкретизації, вона має діяти безпосередньо на слухача, щоб передати емоції без слів», – наголосив Мирослав Скорик.

Культура має бути пріоритетом

Митець говорить про те, що сьогодні дуже багато талановитих молодих музикантів, здобувши освіту в Україні, шукають комфорту і кращого життя за кордоном, чого немає на батьківщині. Бо не відчувають тут належного ставлення до культури. Окремим українцям вдається здобути навіть світову славу.

Головним пріоритетом розвитку країни має бути освіта та культура, зауважив для Радіо Свобода маестро, тому держава зобов’язана фінансувати справжнє мистецтво. І особливо велику увагу слід приділяти розвиткові дітей, змалку формувати у дитині музичні смаки, зауважувати і підтримувати талановитих дітей. Композитор пригадав, коли він мав шість років, талант музиканта у ньому побачила видатна українська оперна співачка Соломія Крушельницька.

Якось мене взяли до Соломії Крушельницької, щоб я показав свої здібності. Вона зрозуміла, що я маю абсолютний слух і порадила батькам віддати мене у спеціальну школу
Мирослав Скорик

«Я собі щось там придумував на піаніно, батьки мої були музиканти-любителі, вони мені показали ноти. Але батьки не знали, чи віддати мене у спеціальну музичну школу. Якось мене взяли до Соломії Крушельницької, щоб я показав свої здібності. У мене був абсолютний сильний слух. Ми прийшли до тітки Люні, як ми її називали, щоб я щось там показав. Я почав грати свій твір і сказав, що не буду грати на цьому фортепіано, бо це фальшування. Справа в тому, що Соломія Крушельницька вдома займалась зі студентами, а для вокалістів інструмент налаштований був на тон нижче. Вона зрозуміла, що я маю абсолютний слух і порадила батькам віддати мене у спеціальну школу», – пригадує митець.

Концерт у Львові 13 травня буде благодійним.

Всі гроші від реалізації квитків організатори мистецького проекту перерахують на придбання медичного обладнання для немовлят у львівську лікарню ОХМАДИТ.

А необхідно щоб купити реанімаційне ліжечко для немовлят 325 тисяч гривень.

Відтак музика рятує не лише душі людей, але й рятуватиме життя новонароджених малюків.

А ще у рамках мистецького проекту «Три С: Скорик – Сильвестров – Станкович» концерт Мирослава Скорика не обійдеться без його найпопулярнішої «Мелодії» в аранжуванні для віолончелі з оркестром.


Автор: Галина Терещук
Колективи: Молодіжний симфонічний оркестр "INSO-Львів"
Виконавці: Йожеф Ермінь, Олександр Пірієв
Диригенти: Хобарт Ерл
Композитори:Мирослав Скорик
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”, Львівська обласна філармонія, Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Концертний зал: Концертний зал Львівського Національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької
Джерело: www.radiosvoboda.org



Додати: Share on Facebook


Інші:

Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
MG_5662.jpg