Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
Концертний ансамбль
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
25 липня 2023, вівторок
Поширити у Facebook

29 липня о 17.00 в Полтавській обласній філармонії відбудеться літературно-музична композиція за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Під час імпрези заслужена артистка України Наталія Іванченко перенесе глядачів в той час, коли жила і творила Маруся Чураївна, а заслужена артистка України Тетяна Садохіна та лауреатка міжнародних конкурсів Лідія Кретова виконають твори з пісенної спадщини Марусі Чурай та відомі українські народні пісні.


Все дійство відбуватиметься за безпосередньої участі прекрасного колективу, лауреата багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів концертного ансамблю «Чураївна».
(Художній керівник – Сергій Бригида).

Мару́ся Чура́й (1625–1653 рр.) — напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство понад 20 відомих у народі пісень, зокрема, «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвистали козаченьки» тощо.


За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — в 1628 або 1629) році в сім'ї козацького сотника Гордія, одного з провідників антипольського повстання.


Після смерті батька, котрий був одним зі старшин під час Повстання Острянина та в 1638 році як бунтівник спалений на багатті у Варшаві[4], залишилася жити з матір'ю в Полтаві. Їхній будинок стояв на березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся досі.

В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицеві Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини в 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала на нього 4 роки.


Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганнусю з заможної полтавської сім'ї.

Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла в місцевої бабусі-відьми, але яке випадково випив Гриць.

Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її амністували універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра.


Текст універсалу: «В розумі ніхто не губить, кого щиро любить. Отже, і карати без розуму не доводиться, а тому наказую: зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, заради чудових пісень, що вона їх складала.

Надалі ж без мого наказу смертних вироків не здійснювати. Марусю Чурай з-під варти звільнити».

Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави, померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — в 1652 році в Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою одного з українських монастирів)…

Шануємо і пам’ятаємо свою історію задля щасливого майбутнього нашої незалежної України!







Колектив: Концертний ансамбль "Чураївна"
Концертна організація: Полтавська обласна філармонія



Інші:

6 грудня виповнюється 122 роки від дня народження Миколи Колесси
«Щедрик» як світовий символ Різдва: в Музеї історії міста Києва відкрили нову виставку
Старт всеукраїнської акції «Коляда для Захисника та Захисниці» 2025–2026
Феєричне завершення пʼятої едиції КОНКУРСУ МОЛОДИХ ВОКАЛІСТІВ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СЛІПАКА
Хор "Гомін" виконає стародавні партеси в Києво-Печерській лаврі
Виставковий проєкт «Хліб» в Українському Домі
Держмистецтв оголосило конкурс на здобуття премії імені М. В. Лисенка у 2026 році
Побачити себе та інших по-новому
Улюблені саундтреки оживають на сцені!
Зірковий дебют Юлії Алексєєвої в опері "Floria Tosca" Джакомо Пуччіні
Різдвяна ораторія та українські колядки
«Що мені розповідали ангели…»
Конкурс молодих вокалістів імені Василя Сліпака. Закриття
Фестиваль-премія "ГРА-2025"- названо переможців
Грудень у Харківській національній опері
У Львівській філармонії відкрили V Конкурс імені Василя Сліпака
Національна філармонія України та Сумська обласна філармонія підписали угоду про партнерство
«Усна історія для спадщини танцю»
Книжка про особливу будівлю у Львові
КОНЦЕРТ-ПРИСВЯТА: МУЗИКА ФЕРРЕР ФЕРРАНА ТА ПОЕЗІЯ ПАВЛА ВИШЕБАБИ
Тут живе Різдво: понад 30 подій у святковому сезоні Органного залу
Грудень натхнення в Музеї Соломії Крушельницької
Найказковіший місяць у Національній опері – грудень!
Одеський Національний академічний театр опери та балету
В Україні запустили boychukists.com — першу платформу про бойчукізм.
Вийшов документальний фільм «Кірт» про українського військового Кирила Беркаля
В Україні створили музичний проєкт, присвячений авторам «Розстріляного відродження»
«Мистецька Фортеця»
Сучасні композитори створили музику, присвячену українському індустріальному Сходу
Балет «Мавка» Вікторії Польової – нова прем’єра Львівської національної опери у постановці творців «Тіней забутих предків»
Stabat Mater - особливий твір Олександра Родіна
Виставковий проєкт «Хліб» в Українському Домі
Музика моря, відваги, заліза та бетону
Ректорка Харківського університету мистецтв увійшла до наглядової ради Українського культурного фонду
У Відні розпочався Європейський тиждень сучасної опери
«Пісня на добро»
Класика зі смаком джазу
Тут живе Різдво: понад 30 подій у святковому сезоні Органного залу
Магія наближається...
Музика солідарності: сучасна польська композиторка Александра Брейза в Національній філармонії України
      © 2008-2025 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
120125_759.jpg