Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
Концертний ансамбль
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
25 липня 2023, вівторок
Поширити у Facebook

29 липня о 17.00 в Полтавській обласній філармонії відбудеться літературно-музична композиція за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Під час імпрези заслужена артистка України Наталія Іванченко перенесе глядачів в той час, коли жила і творила Маруся Чураївна, а заслужена артистка України Тетяна Садохіна та лауреатка міжнародних конкурсів Лідія Кретова виконають твори з пісенної спадщини Марусі Чурай та відомі українські народні пісні.


Все дійство відбуватиметься за безпосередньої участі прекрасного колективу, лауреата багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів концертного ансамблю «Чураївна».
(Художній керівник – Сергій Бригида).

Мару́ся Чура́й (1625–1653 рр.) — напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство понад 20 відомих у народі пісень, зокрема, «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвистали козаченьки» тощо.


За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — в 1628 або 1629) році в сім'ї козацького сотника Гордія, одного з провідників антипольського повстання.


Після смерті батька, котрий був одним зі старшин під час Повстання Острянина та в 1638 році як бунтівник спалений на багатті у Варшаві[4], залишилася жити з матір'ю в Полтаві. Їхній будинок стояв на березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся досі.

В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицеві Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини в 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала на нього 4 роки.


Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганнусю з заможної полтавської сім'ї.

Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла в місцевої бабусі-відьми, але яке випадково випив Гриць.

Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її амністували універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра.


Текст універсалу: «В розумі ніхто не губить, кого щиро любить. Отже, і карати без розуму не доводиться, а тому наказую: зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, заради чудових пісень, що вона їх складала.

Надалі ж без мого наказу смертних вироків не здійснювати. Марусю Чурай з-під варти звільнити».

Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави, померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — в 1652 році в Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою одного з українських монастирів)…

Шануємо і пам’ятаємо свою історію задля щасливого майбутнього нашої незалежної України!







Колективи: Концертний ансамбль "Чураївна"
Концертна організація: Полтавська обласна філармонія



Інші:

Філармонійний квітень запрошує у музичну подорож країнами світу
Чим порадує шанувальників високого мистецтва Національна опера України у квітні?
На фронті загинув художник з освітлення Рівненської філармонії Всеволод Шабадах
Оголосили лауреатів премії імені Лисенка: кого нагородили та чому не вручать нагороду за композиторську діяльність
Квітень в Львівському органному залі
Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня театру
9 театральних постанов, які можна відвідати в День театру 27 березня в Києві, Одесі, Чернігові, Дніпрі та Львові
"Виставка до 70-річчя Ігоря Білозіра: «Мистецьке коло» у Львівській філармонії"
Розмаїття Баха, усміхнений Моцарт та діалог української і французької музики
У Швеції відбувся унікальний концерт «Бароко в жовто-блакитних тонах – шведсько-українське музичне переплетення»
Квітневі події у Музеї Соломії Крушельницької та Станіслава Людкевича
Заявники, що пройшли технічний відбір Фестивалю-Премії «ГРА»-2025
Харківський університет мистецтв завдяки донатам придбав орган
Зустрічайте 4 переможниць конкурсу Повний Короткий!
На війні загинув колишній музикант симфонічного оркестру Запорізької обласної філармонії Богдан Немцов
Ювілей Івана Козловського
Згадуємо Анатолія Авдієвського
«Святкова Академія»
Одесити вирушають на гастролі до Нідерландів і Бельгії
«Пахіта» – нова версія у «Схід Опері»
«БАХ Маратон»
Фестиваль до 110-го ювілею Святослава Ріхтера
Гранд тур оркестру INSO-Lviv у Нідерландах
Три блискучі концерти березня у Львівському органному залі – обирайте свій або приходьте слухати всі
До Рівного завітає Віктор Плоскіна
“Колискова для солдата”
У Кременці проходить фестиваль органної музики
У Салоніках відбулась світова прем’єра фільму «Королеви радості».
Сьомий етап курсу навчання "Магія музики" стартував у Берегові
Поезія культових поетів, покладена на музику
Світові шедеври та сучасна українська музика в Львівській філармонії
«АЗОВСТАЛЬ. Полонені. Заручники війни»
Kyiv Modern Ballet покаже у Львові виставу «Вій»
У Черкасах Національний симфонічний оркестр зіграє "Оду стійкості" на підтримку ЗСУ
В Одеській філармонії прозвучать скарби української класики
"Молитва крізь століття" прозвучить на Khmelnytskyi Classic Fest
"Київська камерата" зіграє концерт "Відлуння часу" в Національній філармонії
"Прикарпатська весна 2025": в Івано-Франківську проведуть традиційний фестиваль
У Житомирській обласній філармонії відбудеться Міжнародний фестиваль майстрів мистецтв ім. Святослава Ріхтера
Мистецький проєкт «Березовський – Рачинський»
      © 2008-2025 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
120125_759.jpg