|
|
"Стоїмо на сцені на своїй землі" - так називалося дійство, присвячене ювілею франківців
29 березня, субота
Поширити у Facebook
Цьогоріч митці Національного театру ім. І. Франка відмітили подвійне свято – Міжнародний день театру і 105 річницю заснування свого легендарного театру
Почалося гранд-дійство a cappella виконанням «Гімну України» (солістами виступили знамениті вокалісти формації «Піккардійська Терція» і голосисті актори Театру ім. І. Франка), а далі вже до цього потужного хору долучилися всі гості свята.
В урочистій частині вечора ювілярів вітали високопосадовці. За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури й театрального мистецтва, творчі здобутки та високу професійну майстерність низка митців (не лише франківців, а й колег зі столичних театрів) отримали почесні нагороди - ордени, звання та відзнаки від Президента України, Верховної Ради та міського голови Києва…
Лунали проникливі музичні номери, гумористичні скетчі, демонстрували відеохроніку, світлини засновників, корифеїв і знакових особистостей, які у різні часи прославляли Театр імені Івана Франка.
Перший сезон франківці відкрили ще у буремному 1920 році виставою за п'єсою Володимира Винниченка "Гріх". На цій знаковій сцені розкривали свої таланти та стали знаменитими чимало акторів та режисерів, завдяки таланту яких театр виборов почесне право називатися «Першою драматичною сценою України», і це високе звання несе донині. Зараз найстаршою акторкою театру є Галина Яблонська (народилася 2 січня 1928 року). Вона приєдналася до колективу франківців у 1951 році. Актриса — учениця легендарного Амвросія Бучми та сучасниця Наталії Ужвій…
Впродовж 105 років були періоди творчих злетів й падінь, але театр, попри складнощі, завжди піднімав високу планку, даруючи публіці вистави, які хвилювали й ставали незабутніми, увійшовши до «золотої скарбниці українського мистецтва»!
Нині це найаншлаговіший колектив нашої країни, а квитки на вистави розкупаються не на дні, а на місяці вперед! Зараз франківцям аплодують не лише українськи шанувальники Мельпомени, а й прискіпливі закордонні глядачі та критики – всі гастролі є супер успішними.
Ювіляри підкреслювали, що вони організували не просто святкування річниці, а це — своєрідна подяка усім глядачам і митцям. Дякували бійцям ЗСУ, які боронять нашу державу від рашистських загарбників. Навіть зв’язалися по відео з деякими з франківців, які через війну взяли до рук зброю, але тепло читали вірші… Згадували й про загиблих… Дуже емоційно виконала Наталія Сумська пісню «Свобода» з легендарної рок-опери «Біла ворона» (перша виконавиця цього твору, написаного поетом Юрієм Рибчинським і Геннадієм Татарченком)…
Оригінально і тепло вітали ювілярів колеги з Національного театру ім. Лесі Українки, Театру на Подолі, ТЮГу на Липках, танцівники ансамблю «Калина»… Да й самі франківці демонстрували «вищий пілотаж». Їхні номери, підготовлені під орудою гранд-майстра гумору Леся Задніпровського, який харизматично виступив у ролі… Президента Трампа, додали драйву і гарного настрою всім присутнім.
У фіналі дійства мікрофон взяв Євген Нищук, генеральний директор-художній керівник Національного театру імені І. Франка, який сказав: «Сьогодні ми знову пережили чергову неспокійну ніч, шахедне «шоу» - ми знову разом тут, у Театрі. Попри планетарну турбулентність і невідомість квитки до Театру всі розпродані, до Нового року розплановані гастролі, а значить ми віримо у Збройні сили, віримо в Театр, віримо в життя! Театр завжди надихав і давав надію і зараз, у час повномасштабної війни, став нашим з вами сокровенним емоційним укриттям. Ми разом коли розгублені, коли хочеться підтримки, теплого слова і посмішки.
В усі часи реальність у Театрі перепліталась з ілюзіями та мріями. Ми часто зі сцени промовляємо думки великих філософів, драматургів, літераторів, вслухаючись до мудрих крізь віки настанов, а у словах від класика: «Ми врешті Перемогли! Яке то щастя!» прагнемо почути пророче для себе.
Ворог запускає десятки ракет, а ми йдемо у Театр; сотні шахедів, а ми полюємо за квитком на улюблену виставу; атакує та стріляє, а ми витираємо сльози, що змішались з порохом від вибухів, та посміхаємось і поринаємо в магію Театру. Квиток до Театру сьогодні - це прописані ліки для наших зранених душ. Бути в театрі — це бути на боці правди, життя й любові! Аналітики та театрознавці світу ще довго досліджуватимуть феномен українського Театру в час війни.
Цьогоріч Театру Франка - 105 років! Ми дякуємо всім за щирі вітання, підтримку, відзнаки й горді, що протягом цього століття легендарні франківці плекали нашу культуру й утверджували незламний український дух. Навіть у часи заборон та переслідувань знаходили ті слова, іноді другим, п’ятим, двадцять п’ятим планом в яких промовляли: «Ми – українці! Ми – вільні! Ми – інші!». За ці роки зрослі цілі плеяди видатних акторів, режисерів, сценографів, художників, без яких неможливо уявити історію України та нашого мистецтва.
Сто років тому на цій сцені у Києві творив та керував Театром видатний новатор Лесь Курбас. Радянська тоталітарна система знищила і його, і видатних сподвижників, прагнула стерти не лише його творчі здобутки, але сам факт роботи тут. Проте через сто років ми повертаємо в ці стіни ті покоління й імена, які недотворили, недоставили, недописали, не долюбили.
Ми творимо новий модерний Театр, який мріяв Курбас. Театр, який не тільки змінює український театральний ландшафт, а й впливає на європейське та світове мистецтво. І підтвердження цьому – аншлаги франківців у Франції, Польщі, Німеччині, Чехії, солд-аути у Британії та овації від лідерів світу у Швейцарії. Ми вільні творити, боротись і виводити український Театр у глобальний простір відкритого світу.
Ми ставимо перед собою амбітні завдання — промовляти до суспільства, бути візіонерами. Закладати важливі меседжі, які звучать не тільки зараз, а й передбачають майбутнє, де звучить правдива мова культурної дипломатії.
Наша місія - голосно промовляти до світу, який роками росія насичувала фейками та симулякрами, відвойовувати своє не лише на полях бою, а й у культурному контексті. Невтомно демонструвати: українське – значить актуальне, новаторське, глибинне і сучасне, натомість творіння «вєлікой і могучєй» - дрібні та завжди крадені.
Ми інтегруємось у родину європейських культур як рівний серед рівних і боремося щодня за своє право увійти в завтрашній день, де не буде зла.
Наш Театр – поруч з нашим військом. Ми – надійне плече допомоги та підтримки. І ми горді бути лідерами у цьому та прагнемо зробити ще більше для нашої спільної перемоги – нашими виставами, концертними бригадами, донатами та зборами.
Важливо, що поруч з нами сьогодні – відповідальний бізнес. Який допомагає реалізувати, сміливі експерименти, ставати ще більш доступними та інклюзивними. І сьогодні з цієї сцени ми дякуємо усім партнерам, імена яким ми гордо розмістили у нашому центральному холі, адже це про благодійність – одну з найбільших чеснот та правдиву любов до Театру.
Сьогодні Театр Франка — це мультижанровий культурний хаб, який працює з темою пам’яті, історії, сучасного мистецтва, який створює платформи можливостей, впроваджує проєкти реінтеграції ветеранів у цивільне життя методами арт-терапії й драмотерапії, читає актуальні п’єси та реалізовує програму «Голос Театру», що зараз об’єднує усю нашу країну. Це голоси театрів із Маріуполя, Сєвєродонецька, Харкова, Сум, Запоріжжя, Херсона, Чернігова та інших прифронтових міст. Це свідчення єдності нашої театральної спільноти та готовності допомагати.
Наш Театр – твоє дзеркало, Україно, у якому ти бачиш себе – красивою, сильною, шляхетною, натхненною до перемоги.
Це час, коли ми маємо бути разом, пліч-о-пліч – на сцені, на свої землі.
Слава Україні!
Слава українському Театру»!
На сцену вийшли всі франківці, фотографуючись на згадку про цей день і їхній ювілей.
Нагадаємо, у межах 105-ї річниці у Театрі ім. І. Франка триває виставка «105 років – 105 вистав». Там можна побачити раритетні театральні афіші, оригінальні ескізи костюмів та елементи декорацій з найзнаковіших постановок театру. А 29–30 березня та 5–6 квітня всі охочі можуть відвідати майстерклас "Будинок чудес" де вчитимуть оздоблювати театральні маски та розкажуть секрети декораторського мистецтва.
Автор: Тетяна Поліщук
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук
|