| Концертна організація |
|
|
|
Афіша
Фото
Відео
Аудіо
Контакти
|
Національна філармонія України
м. Київ, філармонія
Історія
Зали
Склад
Диригенти
Колективи
Персоналії
Адміністрація
Фестивалі
Публікації
 Відлік концертних сезонів Національна філармонія веде з 1863 року, коли було засновано Київське відділення Імператорського Російського Музичного Товариства (IPMT). Вже на початку XIX ст. музичне життя України і Києва бурхливо розвивається.
На Київські контрактові ярмарки приїздять з концертами відомі європейські музиканти: Ференц Ліст, брати Венявські та інші.
Отже, створення музичного товариства було своєчасним. Серед його організаторів були такі відомі на той час громадські діячі і музиканти, як Р.Пфеніг, М.Лисенко, П.Селецький, М.Богданов.
Культурно-мистецький розвиток Києва кінця XIX ст. відбувається на тлі економічного розвою України. Зростає капітал, з'являються потужні банки.
Україна стає батьківщиною цукрових королів, а Київ - великим торгівельним і економічним центром. Заможні люди охоче підтримують мистецтво і не шкодують коштів на його процвітання.
Будуються церкви, театри, гарні маєтки. У 1881 році Рада Старійшин Київського Купецького зібрання одержала дозвіл Київської міської Думи на будівництво кам'яного будинку для свого клубу.
 Проект і авторський нагляд за будівельними роботами здійснював відомий київський архітектор Володимир Миколайович Ніколаєв, який на той час обіймав посади київського міського і єпархіального архітектора. У 1882 році за один будівельний сезон було зведено двоповерховий будинок Купецького зібрання.
Будинок Купецького зібрання одразу набуває популярності у киян. Тут відбувалися бали-маскаради, сімейні свята, благодійні лотереї, літературні і музичні вечори. Київські музиканти і гастролери, які виступали тут, були в захопленні від акустики залу з колонами. В.Ніколаєв не тільки досконало володів законами акустики як архітектор, але й був людиною музично обдарованою.
Через кілька років після будівництва Купецького зібрання академік архітектури В.Ніколаєв став одним із членів Директорату Київського музичного Товариства. Ранки камерної музики, організовані цим товариством на початку дев'яностих років, відбувалися у Купецькому клубі. |  |
З діяльністю Музичного Товариства пов'язано багато славетних імен діячів музичної культури Києва. З 1888 по 1912 рік головою товариства був Олександр Миколайович Виноградський. Він прославився не тільки у Києві, але й у Європі як самобутній диригент симфонічного оркестру. Київська публіка зобов'язана йому знайомством із багатьма симфонічними творами світової класики: Л.Бетховена, П.Чайковського, М.Римського-Корсакова та інших. Він був натхненним організатором і експресивним маестро.
Яскраві сторінки у філармонічну діяльність Києва вписав Микола Віталійович Лисенко. Він увійшов в історію як основоположник української професіональної музичної культури, геніальний композитор і виконавець, відданий національній ідеї громадський діяч, подвижник у справі виховання музичної молоді і національно свідомої інтелігенції.
Ще в 50-ті роки позаминулого століття він був одним із організаторів гуртка "Філармонічне товариство". Потім брав участь у створенні Імператорського Російського Музичного Товариства. Кілька років поспіль обирався членом його Директорату. Проте члени цього товариства не схвалювали національної орієнтації М.Лисенка. Він знайшов підтримку в інших колах.
 Літературно-артистичне товариство, Філармонічне товариство "Баян", Київський Український клуб, створені за участю М.Лисенка, зробили надзвичайно багато для розквіту української культури.
У 1903 році у залі Купецького зібрання відбулося святкування ювілею М.Лисенка, яке стало справжнім тріумфом українського музичного мистецтва.
У 1914 році в Києві Симфонічним оркестром Імператорського Російського Музичного Товариства під керуванням Р.Глієра було виконано антракт до четвертої дії опери М.Лисенка "Тарас Бульба".
За ці два десятиліття на гастролях побували С.Рахманінов, О.Скрябін, А.Нежданова, Л.Собінов, Ф.Шаляпін та інші.Купецьке зібрання проіснувало до 1919 року. Потім у його приміщенні розташувався Пролетарський будинок мистецтв. Пізніше - Будинок політичної освіти, потім клуб "Більшовик". А в 30-ті роки - Палац піонерів і жовтенят.
"2-го березня (1923 року) концертом, що відбувся під орудою Л.Штейнберга, благополучно розпочала свою діяльність Держфілармонія", - так пише про подію, що відбулася у колишньому Купецькому зібранні, її очевидець - музичний критик М.Шипович.
З 1927 року Державна філармонія працювала у столиці України Харкові, а в 1934 - повернулася до Києва, який знову став столицею.
Свого постійного приміщення у цього творчого колективу не було. Концерти і музично-лекторійна робота проходили у різних залах і робочих клубах. У 1937 році при Держфілармонії під керуванням Натана Григоровича Рахліна став працювати Державний симфонічний оркестр.
 На початку війни у 1941 році діяльність Київської державної філармонії було припинено, а безцінні архіви спалили за наказом "згори". Під час окупації Києва у будинку колишнього Купецького зібрання розташувався німецький офіцерський клуб. Цей будинок, один із небагатьох, уцілив поблизу зруйнованого Хрещатика.
За генеральним планом повоєнної відбудови Хрещатика і після ретельного обстеження будинку колишнього Купецького зібрання ця історична споруда призначалася під знесення, оскільки знаходилася в аварійному стані.
Але будинок не стали руйнувати. Адже кращого приміщення з чудовою акустикою для філармонії годі було й шукати у напівзруйнованому місті. Київська філармонія розпочала тут свою роботу вже у 1944 році.
Національна філармонія України поряд із активною концертною діяльністю з метою широкої пропаганди вітчизняного і зарубіжного мистецтва класичної спадщини, відродження української національної культури, постійно проводить міжнародні конкурси та фестивалі, бере участь у загальнодержавних та міжнародних художніх проектах, презентаціях, творчих звітах, науково-практичних конференціях, виставках, мистецько-культурних та громадських акціях за участю керівників держави та уряду.
У творчому складі філармонії нараховується 19 народних, 32 заслужених артистів, 6 заслужених діячів мистецтв, 5 заслужених працівників культури України, багато лауреатів міжнародних та національних конкурсів, 11 художніх колективів, які примножують славу української національної культури.
Удостоєні звань Героя України майстри художнього слова Національної філармонії України Ніла Крюкова (2008) і Анатолій Паламаренко (2009).
| Генеральний директор | | +38 (044) 279 62 51 |
| Художній керівник | | +38 (044) 278 27 13 |
| Директор-розпорядник | | +38 (044) 278 63 91 |
| Заступник генерального директора по концертній роботі | | +38 (044) 279 21 14 |
| Заступник генерального директора із зарубіжних зв’язків | | +38 (044) 279 81 11 |
| Директор Колонного залу імені М.В.Лисенка | | +38 (044) 278 62 91 |
| Художній керівник Колонного залу імені М.В.Лисенка | | +38 (044) 278 62 91 |
| Директор симфонічного оркестру | | +38 (044) 278 57 74 |
| Головний адміністратор | | +38 (044) 278 62 91 |
| Головний адміністратор Колонного залу ім. М.Лисенка | | +38 (044) 278 62 91 |
| Начальник відділу зарубіжних зв’язків | | +38 (044) 279 81 11 |
| Начальник рекламного відділу | | +38 (044) 278 74 01 |
| Квиткова каса | | +38 (044) 278 16 97 |
 |
Київський квартет саксофоністів. Ellington D.. Duke's Suite. м. Івано-Франківськ. 05/29/2009 |
| |
Фестиваль АсторФест 2009. Астор П'яццолла. Облівіон. Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 10/13/2009 |
| |
Фестиваль АсторФест 2009. Астор П'яццолла. Лібертанго. Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 10/13/2009 |
| |
Київський квартет саксофоністів. Астор П'яццолла. Облівіон. Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 03/26/2009 |
| |
Ірина Сказіна. Ансамбль камерної музики "Наполеон". Сл. В. Герасименко. Інна Пушкарь. "Белая вьюга". Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 13.01.2010 |
| |
Міжнародний фестиваль 'Дні музики Мирослава Скорика'. Концерт 'Симфонічний вимір Мирослава Скорика'..Репортаж телеканалу "Культура". Мирослав Скорик. . Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 09/24/2013 |
| |
Володимир ЛУКАШЕВ, художній керівник Національної філармонії України звертається до всіх шанувальників класичної музики з нагоди відкриття нового 151-го концертного сезону. . Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 09/15/2014 10:20:10 PM |
| |
Національний академічний духовий оркестр України. Диригент: Михайло Мороз. Соліст: Генадій Ковтун. Іван Карабиць. 'Диско хоровод' для кларнета і фортепіано. Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 10/12/2011 |
| |
Фестиваль АсторФест 2009. Астор П'яццолла. Cafe 1930. Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 10/13/2009 |
| |
Ірина Сказіна. Ансамбль камерної музики "Наполеон". Сл. В. Герасименко. Інна Пушкарь. "Золота парча". Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 01/13/2010 |
| |
Заслужений діяч мистецтв України, композитор Сергій Бедусенко. Сергій Бедусенко. Джаз-сюїта "В Новому Світі". Sunrise Blues. Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 05/14/2009 |
| |
Чубарева Ольга (сопрано). Мирослав Скорик. "Мелодія". Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ |
| |
ITALIA FESTIVAL BAROCCO. Перший фестиваль італійського музичного бароко в Україні.: Офіційне відкриття.
Ансамбль «ACCADEMIA BIZANTINA». Диригент – Стефано МОНТАНАРІ (скрипка) . . Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 10/23/2014 |
| |
Заслужений діяч мистецтв України, композитор Сергій Бедусенко. Сергій Бедусенко. Джаз-сюїта №1. Red Funk. Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 05/14/2009 |
| |
Ірина Сказіна. Ансамбль камерної музики "Наполеон". Вірші Б. Пастернака. Ігор Печерський. "Зимняя ночь (Свеча горела)". Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 13.01.2010 |
| |
Київський квартет саксофоністів. Астор П'яццолла. «Історія Танго» для флейти та гітари. частина I, Бордель-1900. Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 04/06/2009 |
| |
Ірина Сказіна. Ансамбль камерної музики "Наполеон". Сл. В. Власюк. Інна Пушкарь. "Метель". Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 13.01.2010 |
| |
Фестиваль GuitarFest Kiev-2007. Дієнс Роланд. Танго "En Skaï". Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 12/16/2007 |
| |
Програма 'Досягти мети'. Юрій Василевич - доцент Національної музичної академії, керівник Київського квартету саксофоністів. . м. Київ. 02/05/2012 |
| |
Андрій Дьомін (кларнет), Андрій Бондаренко (фортепіано). Іван Карабиць. 'Диско хоровод' для кларнета і фортепіано. Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 01/01/2006 |
| |
Ірина Сказіна. Ансамбль камерної музики "Наполеон". Сл. ст. М. Цветаєвої. Інна Пушкарь. "Молодость". Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 01/13/2010 |
| |
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України та Богдана Півненко(скрипка). Вольфанг Моцарт. Концерт для скрипки з оркестром № 3. Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 11/18/2009 |
| |
Муз.Д. Бонковського, обробка Є.Згуровської. Дует бандуристок Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського. Лауреати міжнародних конкурсів Катерина Коврик та Євгенія Згуровська. Національний академічний оркестр народних інструментів Росії імені М.П.Осипова. Українська народна пісня 'Гандзя'. Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 12/25/2011 |
| |
Фестиваль АсторФест 2009. Астор П'яццолла. Meditango. Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 10/13/2009 |
| |
XXV "Київ Музик Фест". Офіційне відкриття. Мирослав Скорик. . Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, м. Київ. 09/27/2014 |
[
|