|
|
ПРОЩАННЯ З МИРОСЛАВОМ СКОРИКОМ У ПАТРІАРШОМУ СОБОРІ УГКЦ: ЯК ПРОВЕЛИ КОМПОЗИТОРА В ОСТАННЮ ПУТЬ
3 червня, середа
Метр написав музику до більш як чотирьох десятків художніх фільмів, залишив по собі чимало камерно-інструментальних творів, кілька балетів
З корифеєм української музики Мирославом Скориком упродовж дня прощалися в Патріаршому соборі УГКЦ у Києві. У перший день літа композитор відійшов у засвіти на 82-му році життя.
Метр залишив по собі нетлінний спадок, серед найбільш впізнаваних творів: мелодія та музика до фільму "Тіні забутих предків", саундтреки до понад сорока фільмів, балети та опера "Мойсей".
Прощалася з митцем і кореспондентка "5 каналу" Леся Головата.
Щойно лунає перший акорд тієї самої мелодії, якою Мирослав Скорик розповів світові про українську душу, усі, хто прийшов прощатися з корифеєм до Патріаршого собору УГКЦ, завмирають. Композитор написав її на початку 80-х до фільму "Високий перевал" – про гуцульську сім'ю, в якій мати була комуністкою, а діти і чоловік підтримували ОУН-УПА.
"Будь-які рухи в сторону повстанців української армії – цензура би вирізала будь-які натяки на це. І режисер звернувся до Мирослава – я не можу в фільмі це показати, розказати, ти можеш написати таку музику, щоби люди зрозуміли, заради чого вони жили, заради чого вони помирали. І він написав. Передав те, що не можна було сказати словами", – згадує Олесь Санін, кінорежисер.
Із великою втратою в своєму житті ще не змирилася скрипалька Богдана Півненко.
Разом зі своїм учителем їздила на гастролі та ділила сцену.
"Він був дуже добрий до всіх виконавців. Людина, яка давала благословення всім. А якщо хтось сфальшував, як завжди цитував Богодара Которовича, Мирослав Михайлович теж казав, як казав Колеса – трохи фальшиво й не разом, а так – дуже добре. Він дуже любив повторювати – треба плисти по течії, але трошки підгрібати", – каже Богдана Півненко, скрипалька.
Десятиліття спільної діяльності мали відзначати цього року Мирослав Скорик та його імпресаріо – віолончеліст Олександр Пірієв. Саме йому композитор присвятив другий віолончельний концерт. А якось – навіть показав, як треба його грати.
"І я мав нагоду почути від митця не те, як би ми грали, митці, а що насправді думає сам майстер, коли пише мелодії. І коли ми закінчили, я кажу – Мирославе Михайловичу, дякую, на що дуже просто відповів – знаєте, Сашко, дякую в кишеню не покладеш. Треба йти обідати", – говорить Олександр Пірієв, віолончеліст, імпресаріо Мирослава Скорика.
Писати музику геній почав ще в дитинстві, його талант помітила рідна сестра бабусі – Соломія Крушельницька. Режисер Сергій Параджанов поставив завдання 26-річному Мирославу Скорику – написати геніальну музику до свого фільму "Тіні забутих предків". І маестро блискуче з цим впорався.
"Коли лише вступив до театрального вишу, передивлявся "Тіні забутих предків". І ця експресивна музика нагадувала мені щось рідне, звідки я народився", – говорить Євген Нищук, актор.
Метр написав музику до більш як чотирьох десятків художніх фільмів, залишив по собі чимало камерно-інструментальних творів, кілька балетів. А також – оперу "Мойсей" за поемою Івана Франка, її постановку благословив та профінансував Папа Іван Павло ІІ.
"Він виконував свою славну мелодію перед Папою Іваном Павлом ІІ, керував симфонічним оркестром у Римі для Папи Венедикта, виконуючи цю мелодію. Коли мене запитують, як зрозуміти українську душу, всім кажу – послухайте мелодію Мирослава Скорика", – говорить Святослав Шевчук, глава УГКЦ.
Навіть після завершення земного, творче життя композитора – триває. В останні місяці митець працював над масштабним проєктом "Модест Мусоргський – Мирослав Скорик". Невдовзі – українці побачать прем'єру.
"Мирослав Михайлович тоді вже зауважив: хоче, щоби в ньому брали участь не тільки знані колективи, а обов'язково – молоді таланти України. Таким чином дати знову ж таки поштовх нашим талантам, як свого часу дала йому Соломія Крушельницька", – розповідає Олександр Пірієв.
Автор: Леся Головата
Композитори:Мирослав Скорик
Джерело: 5.ua
Додати: 
|