|
|
Анатолій Авдієвський зробив хор Верьовки українським брендом
29 березня 2018, четвер
Поширити у Facebook
"Народ наш мудрий, і такі ж його пісні. Це не лише високохудожня цінність, а наша історія. Без розуміння та поваги до цього феномену наші патріотичні гасла нагадуватимуть бурю у склянці води", - так говорив покійний український хоровий диригент і композитор Анатолій Авдієвський. Помер у 82 роки 24 березня 2016-го року. Мав проблеми із серцем.
Анатолій Авдієвський був художнім керівником й головним диригентом хору ім. Григорія Верьовки 50 років. Його називають реформатором в українському хоровому мистецтві. Він увів академічне сопрано і колектив зміг розширити репертуар. Авдієвський вивів хор Верьовки на світовий рівень і зробив українським брендом.
До роковин смерті Анатолія Авдієвського Gazeta.ua підібрала спогади близьких.
Дмитро Радик, професор Національної музичної академії Чайковського:
"У своїй композиторській і диригентсько-хоровій творчості Анатолій Авдієвський мелодією гострив розум, а гармонією плекав душу. Велич пізнається на відстані. Та вже зараз ми розуміємо, що втратили неперевершеного митця, особистість широкого масштабу, стратегічно мислячу в царині національної музичної культури і не тільки", пише day.kyiv.ua.
Галина Степанченко, музикознавець, доктор філософії мистецтва:
"Авдієвський очолював Національну музичну спілку, яку ініціював. Завдяки йому були започатковані хорові фестивалі, які відкривали нові імена. Тисячі концертів Хор ім. Г. Верьовки провів як у найпрестижніших залах, так і в простих клубах, на площах міст, і завжди мистецтву колективу слухачі щедро аплодували. Авдієвський був людиною, до якої тягнулися митці й шанувальники української пісні. Маестро все життя служив народній пісні".
Володимир Рожок, ректор Національної музичної академії України:
"Анатолій Тимофійович був головою Наглядової ради нашої академії, багато років працював професором кафедри, випустив чимало учнів, аспірантів. Ми пишалися тим, що славетний митець, майстер був з нами поруч. Авдієвський підніс наше хорове мистецтво на недосяжну височінь. Рівних йому не було! Думаю, ще й століття не буде. Перефразовуючи вислів Бориса Олійника, сказаний про Стефана Турчака, Авдієвський "як метеор пронісся над Україною, залишивши в її культурі неповторний слід".
Петро Заїка, перший заступник голови Національної всеукраїнської музичної спілки:
"Найголовніше, що Анатолій Тимофійович умів знайти підхід до будь-кого. Постать такого масштабу, величі духу, оригінальності в нашій сфері неповторна. Із цим народжуються, цього не навчиш".
Петро Андрійчук, художній керівник народного ансамблю пісні й танцю України "Дарничанка":
"Анатолій Тимофійович не залишив після себе письмових спогадів чи методичних праць. Шкода, адже він володів дивовижним даром бачити в явищах і предметах найбільш сутнісне, значуще. Його мова була надзвичайно барвистою, оцінки — влучними, а характеристики — кінематографічними".
Я давно зрозумів, що ми, освічені люди, котрі позакінчували виші, неспроможні розкрити технічні засоби, збережені народом на генетичному рівні. Це передавалося із роду в рід найталановитішими і зробило увесь наш народ талановитим
Головне – не похитнути природу людини в середовищі культури її предків. Тоді виникає потреба в колективній творчості – заспівати гуртом так, як співали бабусі, матусі, зберігаючи їхню виконавську манеру: елементи підголоскової поліфонії, вивід із характерним звучанням сопранової партії, солісту доручається прикрашати голосом ту чи іншу пісню, а сама вона може виконуватися і двома голосами, і трьома, і чотирма…
Ми власну історію знали слабенько, перемоги козаків радянська влада ретельно приховувала від українців. Тому приємно було дізнатися про це від іноземців. Франція такий факт пам'ятає. Ми ж – ні
Анатолій Авдієвський народився у селі Федвар, нині Підлісне на Кіровоградщині. Закінчив Одеську консерваторію. 1958-го в Житомирі створив Поліський ансамбль пісні й танцю "Льонок". Був його художнім керівником і головним диригентом до 1963-го. Три роки очолював Черкаський народний хор. Директором Хору ім. Верьовки став 1966 року. Очолював його 50 років. До складу колективу входить хор, оркестр і танцювальна група. Загалом близько 150 чоловік. Гастролювали в Мексиці, Канаді, Франції, Швейцарії, Білорусі, Польщі та Німеччині.
Авдієвський викладав у Київській консерваторії, столичному інституті культури та Київському педагогічному. З 1991 року очолював Всеукраїнську музичну спілку. Був лауреатом Шевченківської премії. Отримав її 1968 року спільно з Григорієм Верьовкою. Був нагороджений орденами Ярослава Мудрого V та IV ступеня, званням Героя України.
Анатолій Авдієвський у шлюбі був двічі. Із першою дружиною розлучився на початку 1960-х. Вдруге оженився з колишньою балериною Майєю Пантелеймонівною, їй зараз 80. Разом прожили 53 роки. Від першого шлюбу в нього залишилася донька Оксана, 55 років. Син Тимофій від другого шлюбу загинув 1999-го в автокатастрофі.
Диригенти: Анатолій Авдієвський
Джерело: Gazeta.Ua
|