|
Українська антологія
У Києві лунав унікальний голос Сергія Котка
23 травня 2015, субота
Поширити у Facebook
У Національному будинку органної та камерної музики прозвучали твори від класицизму до сьогодення. Цей концерт подарували меломанам: Сергій Котко (колоратурний бас), Валерія Балаховська (орган), Тамара Рой (флейта) і Лариса Реутова (фортепіано), які разом створили розгорнуту українську музичну антологію, звернувшись до творчості композиторів різних епох.
Уже перший твір — органна Пасакалія метра Львівської композиторської школи Миколи Колесси (від меланхолійно-сутінкового звучання до сплеску гіркотливої скорботи і тихого умиротворення) якнайкраще відповідав настроям слухачів, котрі переживають нинішні драматичні події на сході Україні. Натомість Клавесинна Соната Дмитра Бортнянського у несподіваному, але цікавому перекладенні для органа занурила присутніх в епоху класицизму, де панували гармонія, злагода і мир.
Натомість в іншій версії твору Бортнянського — «Херувимській пісні» — флейта й орган переконливо наслідують сакральну хорову молитву, здатну відродити віру і надію у стражденних. Ще дві інструментальні композиції — поетично-живописна «Елегія» Ярослава Верховинця для флейти та органу і сповнена драматичних колізій органна «Чакона» наймолодшого з авторів програми Віктора Гончаренка — логічно продовжили емоційний напрям, накреслений концертом.
Головним героєм програми, ініціатором і натхненником концепції вечора став співак Сергій Котко (на фото). Молодий артист поставив перед собою завдання відродити у класично-академічному стилі виконання пісенних шедеврів Платона Майбороди, Олександра Білаша та Ігоря Шамо — цієї «великої трійці», з іменами яких пов’язане народження легендарних українських естрадно-пісенних «хітів» 1960—1980-х. На відміну від своїх відомих попередників — популярних виконавців: Дмитра Гнатюка, Юрія Гуляєва, Анатолія Мокренка, які співали ці твори з чудовим оркестровим супроводом, С. Котко виступив зі скромним фортепіанним супроводом (концертмейстер Лариса Реутова), залишаючись сам на сам із величезним залом.
Більшість пісень у його виконанні, зокрема таких славнозвісних, як «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі» (П. Майборода, А. Малишко), «Осіннє золото», «Проводжала мати» (І. Шамо, Д. Луценко, В. Курінський), «Цвітуть осінні тихі небеса», «Два кольори» (О. Білаш, А. Малишко, Д. Павличко) стали іспитом на вокальну витривалість. Співакові довелося долати широкий теситурний діапазон, складні мелодичні рельєфи, великі «стрибки», дотримуючись при цьому тембрової рівноваги, плавного дихання, інтонаційної пластичності, кантиленної гнучкості, динамічної виразності. І чи не найголовніше — бас продемонстрував напрочуд чітку дикцію, що дала змогу слухачам стежити за всіма відтінками почуттів, переживань, а іноді навіть за перебігом сюжетних подій, що їх втілили автори музики і поезій у своїх творіннях.
Мабуть, не випадково в програмі виступу артиста опинилася й знаменита балада «Проводжала мати» Ігоря Шамо — цьогоріч минає 90 років від дня народження популярного композитора. Виконання цієї пісні стало і своєрідною епітафією авторові тексту Валерію Курінському — відомому поету, композитору, перекладачеві, який 3 травня пішов із життя...
До речі, без сумніву, знаком оклику в програмі стало проникливе, романтичне виконання «Як тебе не любити, Києве мій!» І. Шамо, що є візитівкою нашої столиці, а з листопада 2014 року за рішенням Київради — і офіційним гімном міста.
Сергієві Котку вдалося піднести українську естрадну пісню до рівня класичних висот. І те, що поціновувачами цього вечора були здебільшого молоді люди, які із захватом вигукували «браво!» — переконує, що естафета виконавських поколінь триває.
Автор: Альбіна БУТУК
Виконавці: Тамара Рой, Сергій Котко, Валерія Балаховська, Лариса Реутова
Концертна організація: Національний будинок органної та камерної музики України
Концертний зал: Концертний зал Національного будинку органної та камерної музики України
Джерело: Газета "День"
|