| Стаття |
|
|
|
|
Львівський Органний зал тріщить по швах
Сам унікальний орган настільки зношений, що може будь-якої миті зупинитися
29 березня 2013, п'ятниця
Поширити у Facebook
 Замість «Ласкаво просимо» - «Обережно! Падає каміння».
Саме такими словами зустрічає своїх відвідувачів Будинок органної та камерної музики у Львові, що розташований на вул. Бандери, 8. Потріскані стіни будівлі тиснуть на тротуар з боку вулиці Дорошенка, покрівля протікає, штукатурка відпадає.
Сам унікальний орган настільки зношений, що може будь-якої миті зупинитися.
Будинок органної і камерної музики є орендарем приміщення колишнього римо-католицького костелу святої Марії Магдалини. Богослужіння тут відбуваються і дотепер.
Перед входом - дерев’яна навісна споруда, кілька метрів далі обгороджено захисною червоно-білою стрічкою. Через цю халабуду ледь помітна охоронна табличка. Синю вивіску з інформацією, що тут розташований Львівський органний зал, видно наполовину.
«Дехто з відвідувачів боїться заходити, все перепитують – чи ми працюємо. Бо виглядає так, що тут проводяться якісь антиаварійні роботи», - каже директор Будинку органної та камерної музики у Львові Юліан Винницький.
Хоча насправді жодних антиаварійних чи реставраційних робіт Львівський органний зал не бачив уже понад 20 років. Захисну споруду вимушено поставили ще рік тому, коли у січні 2012-го із карнизів фасаду падали камінні брили. На щастя, ніхто не постраждав.
«Будинок своїми силами поставив цю захисну браму. Більше ми не можемо зробити, і це не вирішить ситуацію. Керівництво міста повинно нас почути. Оскільки об’єкт вимагає їхньої уваги. Там висять такі страшні каменюки, що може бути біда. Я хочу не отримувати відповіді, я хочу бачити конкретні дії», - бідкається директор органного залу.
Каміння з карнизів величного костелу св. Марії Магдалени поки що тримається на чесному слові, як і загалом фундамент пам’ятки. Сама будівля зведена на пагорбі, тому ніби «нависає» над дорогою. Бордюр тротуару і клапоть проїжджої частини змістилися – уже помітні «хвилі» на дорозі. Це не просто так. Як пояснив Юліан Винницький – усе через потріскані стіни костелу, які тиснуть на фундамент. Тому дорога і «попливла».
«Практично зі стелі до вікон і вниз до фундаменту є тріщини. Може зміститися дорога через тиск», - розповідає пан Юліан.
Всередині Органного залу, у службових кімнатах, а також там, де відбуваються богослужіння, на стелі помітні темні плями від вологи, подекуди відпадає штукатурка. Такі наслідки поганого стану покрівлі костелу.
«Якщо стінопис ще нормально виглядає, то такі жахливі тріщини на стінах і дірява стеля - це просто ганьба», - показує на пошкодження Юліан Винницький.
У бюджеті розвитку на 2013 рік таки закладено гроші на ремонтно-реставраційні та проектні роботи костелу св. Марії Магдалени. Однак сума незначна – лише 225 тис грн. За ці кошти, як повідомила у коментарі «Погляду» начальник управління охорони історичного ЛМР Лілія Онищенко, планують залатати дірки в даху.
Загалом ця сума є краплею в морі порівняно із тим, скільки потрібно на комплексну реставрацію костелу.
«Всю документацію, включно із кошторисом на реставрацію, ми подали у міську раду. За нашими підрахунками потрібно 12 млн гривень», - розповів «Погляду» директор Органного залу.
Найстрашніше те, що будь-якої миті може зупинитися унікальний орган. Інструмент зношений настільки, що будь-якої миті може припинити звучання.
Як розповів «Погляду» Юліан Винницький, орган збудувала у 30-х роках минулого століття чеська фірма Rieger-Kloss. За цей період пережив різні вдячні і невдячні часи.
Реставраційні роботи проводились усього чотири рази – два рази за радянських часів і два рази уже в незалежній Україні. Це при тому, що в ідеалі такий інструмент як орган потрібує кожного року професійного технічного огляду. Та через обмежене фінансування реалії далекі від ідеалу.
«Востаннє реставрацію органу проводили до 750-річного ювілею Львова. Тоді було виділено 380 тисяч гривень. Був зроблений ремонт, наскільки можна було вкластися в суму. Цей орган витримав у такому поліпшеному, але не до кінця поремонтованому стані і репетиційні, і концертні навантаження дотепер. На сьогодні інструмент знову потребує суттєвих втручань», - розповів Юліан Винницький.
У бюджеті розвитку Львова на 2013 рік на ремонт органу закладено 290 тис грн. Щоправда за ці кошти, як висловився пан Винницький, можна буде вилікувати лише «одну рану на лівій руці тіла органу». Загалом, згідно із кошторисом, для повної реставрації інструменту потрібно 2 млн 300 тис. грн.
«Кошторис зробила чеська органобудівна фірма Rieger-Kloss, яка створила цей орган і опікується ним до сьогодні. Потрібно 2 млн 300 тис грн. Це щоб довести орган до ідеального стану. Я абсолютно усвідомлюю, що така сума є нереальна для міського бюджету і звернувся з проханням, щоб ці кошти були поділені на порції.», - веде мову директор львівського Органного залу.
За його словами, якщо цьогоріч 290 тисяч будуть не тільки на папері, то реставруватимуть систему міхів, через які у труби органу помпується повітря. Це чи не найголовніша функція для цього інструменту.
«У нас ці міхи не бачили належної реставрації ще із 1939 року. Шкіра на них настільки потріскана, що наші майстри їх латають, підклеюють - там латка на латці. Зараз функціонування органу – це неконтрольований процес, який може не сьогодні-завтра завершитися. Міхи можуть фатально тріснути. Повітря не поступатиме у труби - на тому і зупинимось», - говорить пан Юліан.
Також він наголосив, що від того, у якому стані перебуватиме орган, залежить проведення міжнародного фестивалю органної музики «Діапазон» у 2013 році.
«Навіть якщо нам уже дадуть живі гроші, це дуже непрофесійно. Адже орган – хворий Приїде видатний майстер, скаже – я на такому інструменті не граю - буде скандал», - припускає Юліан Винницький.
Хоча пан Юліан упевнений, видатні музиканти-органісти за нормального функціонування львівського інструменту охоче на ньому грають, оскільки – це унікальний і справді вартісний інструмент.
Начальник управління культури Львівської міської ради Ірина Подоляк запевнила «Погляд», що ці записані у бюджеті розвитку 290 тисяч гривень таки не залишаться лише стрічкою на папері.
«Цих коштів ще немає, вони віртуальні, які і всі кошти у бюджеті розвитку. По мірі наповнення бюджету розвитку вони будуть скеровані на ремонт органу. Перекидатися вони нікуди не будуть. Ремонт органу є для нас пріоритетом», - каже Ірина Подоляк.
Залишається сподіватися, що цього року таки вдасться зробити той запланований мізер у Будинку органної та камерної музики. Принаймні вдасться хоч на деякий час відтягнути можливі катастрофічні наслідки і привернути до цієї споруди трохи більшу увагу міської влади.
Автор: Ольга Ткаченко
Концертна організація: Львівський будинок органної і камерної музики
Концертний зал: Концертний зал Львівського будинку органної і камерної музики
Джерело: pohlyad.com
|