|
|
Наталія Пономарчук – після Лондонського і Варшавського тріумфів дириґуватиме в Києві
8 лютого, четвер
Поширити у Facebook
11 лютого Наталія Пономарчук після Лондонського та Варшавського тріумфів, – вийде на сцену Національної філармонії України у концерті Київського камерного оркестру з програмою, присвяченою творчості двох провідних австрійських композиторів: основоположника романтизму в музиці – Франца Шуберта і представника так званої «після ваґнерівської п'ятірки» – Густава Малера.
Найбільш чисельними у творчому доробку Шуберта є вокальні пісні, яких налічують понад 600. Втім, майстерні та глибокі музичні відкриття композитор здійснив й в інструментальних жанрах.
Єдиний повноцінний струнний квінтет Шуберта отримав високу оцінку як «піднесений» або «екстраординарний» і як той, що має «бездонний пафос», і зазвичай вважається кращим камерним твором Шуберта, а також одним з найбільших творів у всій камерній музиці.
Струнний квінтет до мажор для скрипки, альта, 2 віолончелей і контрабаса митець написав у останній рік свого життя (1828). Шуберт вибрав тональність до мажор у можливому жесті до двох композиторів, якими він захоплювався, Моцарта та Бетховена, обидва з яких написали струнні квінтети у цій тональності. В музиці цього «віолончельного квінтету» немає гострого драматизму чи конфлікту, натомість поєднані масштабність і широта музичного вислову з ідилічною врівноваженістю, одухотвореністю. Контрастності в образах твору не так багато, але в ньому відображено цілу гаму почуттів – і зосереджені роздуми, і смуток, і радість.
«Пісні мандрівного підмайстра» австрійця Густава Малера – своєрідний парафраз на вокальні цикли Шуберта. Чотири вірші, які стали поетичною основою опусу, Малер написав сам переживаючи нерозділене, хворобливе, але палке кохання. У 1884 році молодий Малер, який лише три роки як закінчив навчання, працював у Касселі другим диригентом оперного театру.
«…Учора я приїхав сюди... Тільки-но я ступив на бруківку Касселя, мною опанували колишні страшні чари, і я не знаю, як відновити внутрішню рівновагу. Я знову зустрівся з нею, вона загадкова, як завжди. Можу сказати лише: Господи, допоможи мені!»... «Я написав цикл пісень, всі вони присвячені їй. Вона їх не знає. Та й що вони можуть їй сказати, крім того, про що їй уже відомо?.. Пісні задумані так, ніби мандруючий підмайстер, наздогнаний злою долею, виходить у широкий світ і прямує, куди очі дивляться».
Назва циклу стала автобіографічною: композитор вважав себе ще підмайстром у мистецтві. У віршах відчувається тісний зв’язок із традиціями німецького літературного романтизму — з лірикою Ейхендорфа і Гейне, а найбільше з віршами Вільгельма Мюллера, котрі й стали основою шубертівських циклів. Порівняно з ними, Малер більш лаконічно та концентровано змальовує музикою ціле життя, переживання та надії головного героя, який шукав своє щастя, і знайшов, але воно судилося не йому… У назві циклу композитор відобразив власне самоусвідомлення, адже вважав себе підмайстром у мистецтві. Цикл заявляє провідну тему творчості Малера – роздуми про сенс життя та його красу, попри страждання та випробування, які спіткають на цьому шляху.
Солюватиме у вокальному циклі Малера – сопрано Інна Галатенко.
Колективи: Київський камерний оркестр
Виконавці: Інна Галатенко
Диригенти: Наталія Пономарчук
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
|