|
|
“Вечір аргентинського танго”
Так називався спільний міжнародний проєкт, який презентували вперше у Києві
29 жовтня, вівторок
Поширити у Facebook
У концерті взяли участь аргентинські митці: солістка Аналія Селіс, танцюристи та хореографи Ніколас Корреа та Роміна Гарсія Флеура, які приїхали з Тукуману (Аргентина).
Для гостей вечора також співав відомий український тенор Юрій Годо, солістка Національної оперети України Катерина Алексєєва й виступали музиканти оркестру й танцівники балету Оперети.
Відкриваючи подію Надзвичайний і Повноважний Посол Аргентини в Україні Елена Летісія Мікусінські підкреслила: «Цей концерт є не лише винятковою мистецькою подією, але й актом культурного опору та підтримки. Співпраця між артистами Аргентини та України підтверджує, що мистецтво залишається потужною силою, здатною створювати міцні зв'язки та дарувати надію в цей складний для України час!»
З вітальним словом також виступила Анастасія Бондар, заступниця Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Комерційна директорка Національної оперети України Оксана Когут сказала: «Ми раді бачити талановитих артистів з Аргентини на нашій сцені – вперше в Україні!
Від імені Національної оперети України, очільника театру Богдана Струтинського дякуємо Посольству Аргентини, пані Послу та всім учасникам концерту! Маємо надію на нові цікаві проєкти»!
На концерті були присутні посли з різних країн, представники дипломатичного корпусу, акредитовані в Україні, а також представники влади, діячі культури й мистецтва.
Практично кожний номер програми глядачі супроводжували оваціями та криками “браво”!
Нагадаємо, зародження аргентинського танго розпочалось значно раніше аніж інших стилів та видів хореографії. Завдяки назві ми прекрасно розуміємо що відбулось це саме в Аргентині, а не в Іспанії, як вважає більшість людей, так-так пристрасть панує не лише на берегах гарячої Іспанії, а й на інших берегах нашої планети, якщо бути точнішими, то вперше почали танцювати аргентинське танго Буенос-Айресі, тут воно і прийняло новий статус, не лише як народного танцю, але і як соціального.
Найбільшої популярності досягло в кінці 19 століття, хоча є джерела, які засвідчують що танцювати цей танець почали значно раніше.
В аргентинському танго перемішалось декілька народностей і культур. Внаслідок того, що Буенос-Айрес – це портове місце, то відповідно і приїжджих в цьому місці було також достатньо, в основному – це були заробітчани із різних куточків світу, які в день працювали в порту, а ввечері виходили на вулиці й танцювали танго, тому його й почали згодом називати соціальним танцем, тому що воно поєднувало між собою народи, аргентинським назвали тому, що це відбувалось в Аргентині, тому стосовно того наскільки танго є національним танцем Аргентини відбуваються суперечністі й по сьогоднішній день.
Аргентинське танго – це танець пристрасті, емоцій, переживань, кохання, кохання щирого, або ж нерозділеного... Та інколи аргентинське танго буває і спокійним, характер виконання цього танцю на пряму залежить від музичного супроводу.
Цей танець завжди в тренді, за ним завжди цікаво спостерігати, і не один глядач перекладав подумки на себе роль виконавця.
Зазват глядачів викликало міні-шоу, яке продемонстрували у номері “Танець з болеадорасами” аргентинські віртуози Ніколас Корреа та Роміна Гарсія Флеура.
Болеадорас –це зброя або мисливський інструмент, створений корінним народом Пантагонії та пампи. Пізніше його застосовували і вдосконалили гаучо. Болеадорас складався з трьох кульок, відшліфованих каменів сферичної форми діаметром 10 см. До цих кульок прив’язуються «тіентос» або «гуаски», шкіряні смужки. У такому первинному вигляді їх давно не використовують, а для виступів на сцені кульки зроблені з дерева і не такі тверді, й значно легші...
Одні з найскладніших та основних кроків у хореографії - 8 ударів із дзвінким вистукуванням...
Елементом танцювальної вистави аргентинського маламбо є також барабан – Бомбо Легуеро – популярний інструмент аргентинського фольклору, що походить із провінції Сантьяго-дель-Естеро. Його застосування поширилось і на Чилі та Болівію. Він складається з двох шкіряних мембран з ворсинами, прикріплених до дерев'яного циліндра за допомогою шкіряних ремінців. Для гри використовують мембрани та обручі. Циліндр зроблено зі стовбура добре висушеного дерева сейбо, що забезпечує якість звуку.
Складовою маламбо є сапатео, вистукування ритму ногами, близьке до чечітки. Маламбо - це аргентинський народний танок, що був суто чоловічим, але поступово він еволюціонував і його нині танцюють й жінки. Дзвінкі та гучні вистукування митців лунали, як ритмічна музична композиція, з експресією, пристрастю і запалом, викликаючи захват у публіки. Фінальну крапку поставив пан Ніколас Корреа, вигукнувши з заклико «bueno» – добре!
Проєкт відбувся за підтримки Посольства Аргентинської Республіки в Україні та за участі ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» GDIP Media Center.
Режисер і балетмейстер-постановник - Вадим Прокопенко;
Диригент-постановник - Сергій Дідок;
Балетмейстери - Наталія Скуба та Олег Чиш;
Ведуча концерту - Валентина Донченко-Бутковська.
Автор: Тетяна Поліщук
Фото: Анатолій Федорців
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук
Концертна організація: Київський національний академічний театр оперети
|