|
|
«Київ Музик Фест»: фінал
Заключний концерт
3 жовтня 2009, субота
Поширити у Facebook
3 жовтня гостинна сцена Колонного залу Національної філармонії України зустрічала слухачів заключним концертом ХХ ювілейного Міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест-2009».
Як і належить мистецькому заходу такого високого рівня, цьогорічний фестиваль продемонстрував потужні сили сучасної української композиторської школи.
ХХ «Київ Музик Фест» – це широка панорама української музики. Він складався з двадцяти трьох концертів, серед яких було тринадцять камерних, п’ять симфонічних, один меморіальний і один дитячий. Твори виконували у програмах від класики до авангарду. Небезпідставно Мирослав Скорик, художній керівних фестивалю, назвав його відображенням антології музичного сьогодення.
Учасниками фестивалю були як знані українські колективи, серед яких оркестр Національної філармонії, Державний академічний симфонічний оркестр України, оркестр Національної радіокомпанії, Національний ансамбль солістів «Київська камерата», так і ті, які брали участь у ньому вперше.
«Фестиваль дуже вдалий... Це наше свято, наша радість!» – такими словами відкрила святковий вечір відома українська композиторка Леся Дичко. В її інтонації був захват і в той же час зосередженість - це ясніше слів говорило про поважність майбутнього вечора…
Патетизму та величі додавав ще той факт, що всі зазначені в програмці твори були всесвітніми прем’єрами. І саме цього вечора слухачі першими доторкнулися до найкращих зразків музичного сьогодення, до «музики свіжого подиху».
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, постійний учасник фестивалю, створив прекрасний настрій та незабутнє враження від виконання світових прем’єр цього вечора.
Оркестр грав під орудою Наталії Пономарчук, головного диригента Дніпропетровської філармонії, віднедавна другого диригента столичного оркестру. ЇЇ експресивні рухи додавали звучанню творів темпераментності протягом усього концерту.
А художній керівник та головний диригент оркестру Володимир Сіренко в цей час знаходився в залі в якості слухача.
Відкривала вечір Друга симфонія відомої українському слухачеві композиторки Богдани Фроляк (м. Львів).
Широкі гармонії з мінімумом дисонансів. Спокійна мелодійна співучість струнних та вибухові й міцні, «залізні» репліки міді – усе це чудово гармонувало, демонструючи багатогранний талант автора. У другій частині симфонії панувала пастораль, лірика та мелодійність. Особливого колориту надавало включення в музичну тканину Дзвонів.
Прямою протилежністю можна вважати наступний твір київського композитора Святослава Луньова, котрий розпочав музичну естафету представників столичної школи, що тривала до кінця вечора.
Його «Trias», зазначений в програмці як твір для симфонічного оркестру здавався дуже близьким до концерту для фортепіано з оркестром.
С.Луньов має неабияку професійність у знанні комп’ютерних технологій, зокрема тих, які можуть стати в пригоді композитору. Проте навряд чи можливо за допомогою комп’ютерних програм спрогнозувати, як твір звучатиме в залі у виконанні оркестру.
Чи можна назвати твір у виконанні концертмейстерів оркестру, що почався з інтонаційно неврівноважених гліссандо творчим доробком? А тим паче композиторською знахідкою? Або ж вступ соліста Віталія Лимана, який безжально вбивав у клавіатуру філармонійного «Стейнвея» ноти-гвіздки? Ефектно, але чи ефективно?
Скоріш за все це лише невдалий комп’ютерний експеримент. По суті цей твір лише підтверджує думку, що музичному мистецтву в усіх його проявах необхідно в першу чергу Бути живим цілим, а не Існувати.
Власне, виникає слушне запитання: а чи можливо виконати подібний твір на сцені в рамках класичних концертів.
Друге відділенні, всупереч вказаному в програмці концерту порядку виступів, на нього все ж вплинув статус виконавця в музичній сфері. Та це ніяк не позначилося на сприйнятті суті творів і, ймовірно, було просто збігом обставин... Вочевидь, як і на славнозвісних концертах «Пісня Року» – завершення за Примадонною.
Тож «Langsam» Вікторії Польової у виконанні Національного академічного симфонічного оркестру розпочав тріумфальну ходу другого відділення. Слід додати, що Вікторія Польова була ученицею Івана Карабіца, видатного українського композитора, засновника фестивалю «Київ Музик Фест».
У другому відділенні людей не поменшало, а навпаки зібралося ще більше. Крім того, серед слухачів вечора можна було побачити відомих постатей галузі культури та мистецтва.
«Langsam» Вікторії Польової нагадував маленьку симфонію з помітним гармонійним впливом Брамса, Рахманінова, а ще більше – Чайковського. Цікавим та лаконічним виглядав рефрен (фрагмент, що повторюється) у чудовому виконанні скрипкового квартету на чолі з Геннадієм Павловим, концертмейстером оркестру. А закінчився твір сталим елементом, притаманним роботам багатьох сучасних композиторів – «музичним мерехтінням».
Східні настрої вніс твір «Пісні Азалій» Ігоря Щербакова на слова корейського поета Кіма Соволя. Солістка Світлана Глеба (сопрано, м. Ужгород) та симфонічний оркестр виконали його трьома мовами: спочатку українською в перекладі І. Бондаренка, далі мовою оригіналу, а потім англійською в перекладі Дж. МакКейна.
На завершення концерту у потужно-героїчному настрої прозвучала прем’єра твору Мирослава Скорика «Балада про Дніпро» на слова М. Гоголя у виконанні Євгена Орлова (високий бас) та оркестру.
Ім’я молодого соліста вже добре відоме багатьом шанувальникам академічної музики, зокрема вокальної, за попередніми потужними його роботами, представленими в проекті Володимира Сіренка «Страсті Христові» Й. С. Баха, який проходив протягом двох місяців у першій половині 2009 року на сцені Національної філармонії.
Відверто кажучи, виконання «Балади про Дніпро», як і сам твір, з перших нот можна назвати класичним. Адже відомо, що Мирослава Михайловича вже за життя відносять до класиків української сучасної композиторської школи. Немов симфонічна картина, піднесено і могутньо звучав твір, часом нагадуючи схожі за змістом твори російського композитора, відомого своїми «пейзажними» оркестровками М. Римського-Корсакова.
Переплелися в творі Мирослава Скорика і колосальний досвід викладача та виконавця, і неперевершений композиторський талант, що нині крокує ХХІ століттям.
А митець, сором'язливо посміхаючись, дякував публіці за чуйність, ширість та розуміння.
Так закінчився фінальний вечір ХХ ювілейного міжнародного фестивалю сучасної музики «Київ Музик Фест». На цьогорічному фестивалі свою творчість продемонстрували більше 100 композиторів.
Побажаємо фестивалю подальшого зростання, розширення плеяди сучасних композиторів та виконавців, а його учасникам – творчого натхнення й удачі!
Фото: Сергій Пірієв
Колективи: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Виконавці: Євген Орлов, Світлана Глеба
Диригенти: Наталія Пономарчук
Композитори:Вікторія Польова, Богдана Фроляк, Мирослав Скорик, Святослав Луньов
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Конкурс (фестиваль): Міжнародний музичний фестиваль "Київ Музик Фест"
Фотоальбом:
|